Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков у колонці для AIN.UA розповідає, як впровадження блокчейн-технологій на рівні держави допоможе боротися з корупцією, покращити захист персональних даних громадян та дати їм ще більш зручні державні сервіси. І які напрацювання у цьому напрямку вже є в України.
На початку літа Україна приєдналась до Європейського Блокчейн Партнерства в статусі спостерігача. Глобальна мета проєкту — створення загальноєвропейського блокчейну та інтеграція цифрового економічного простору ЄС та України.
Для України – це унікальна можливість вивчити європейський досвід впровадження технології блокчейн у сфері державного управління. Інноваційна технологія блокчейн захищає дані від несанкціонованих змін. Окрім низки інших переваг, ця технологія робить цілком досяжним викорінення корупції.
Європейські практики впровадження блокчейн в державні реєстри та сервіси
Команда Мінцифри вже три роки будує цифрову державу. Наша ціль — створити найзручнішу країну для взаємодії держави та людини, держави та бізнесу.
Як показує досвід України, цифрові послуги — це рівність, справедливість та доступність для кожного. Також цифровізація є одним з найефективніших інструментів для боротьби з корупцією. Вона знищує бюрократію, черги та паперову волокиту, — отже, усуває головні умови для корупції.
У вересні 2022 року ми створили спеціальну робочу групу для прискорення впровадження технології блокчейн у сферу державного управління та підготовки нормативної бази для регулювання криптокомпаній. До складу групи увійшли представники більш ніж 30 органів державної влади. Мета робочої групи — опрацювати варіанти застосування технології блокчейн у державному секторі. Наразі розглядаються концептуальні документи щодо можливих кейсів використання блокчейну, необхідність змін до законодавства та можливість проведення пілотних проєктів із застосуванням цієї технології.
У межах нашої участі в ЄБП Мінцифра вивчатиме пілотний проєкт на базі Європейської інфраструктури блокчейн-сервісів з використанням технології Verifiable Credentials для верифікації українських навчальних дипломів. Проєкт передбачає визнання українських дипломів про вищу освіту в 30 країнах-членах ЄБП.
Цифрові дипломи будуть випущені ВНЗ згідно з технологією Verifiable Credentials. Її розвиток забезпечується в межах EBSI, яка є одним з елементів блокчейн-стратегії від Єврокомісії. Університети чи організації зможуть перевірити справжність диплому за допомогою QR-коду. Українські студенти — підтвердити валідність власних дипломів за кордоном. Цифровізація спростить складну процедуру визнання українських дипломів за межами нашої країни.
Крім цього, пілотний проєкт з верифікації українських навчальних дипломів допоможе нашим громадянам долати нові виклики, пов’язані з працевлаштуванням, під час якого потрібно мати документи для підтвердження необхідних компетенцій та навичок.
Тож Мінцифра вивчатиме всю необхідну специфікацію пілотного проєкту, щоб зрозуміти необхідні вимоги для можливої інтеграції української архітектури цифрової освіти до європейської блокчейн-інфраструктури.
Україна прагне стати повноправним членом ЄБП та отримати доступ для українських компаній до загальноєвропейської регуляторної пісочниці для DLT-технологій. Наразі ми працюємо над розробкою концепції впровадження технології блокчейн у держсекторі. Робота над розробкою триватиме близько року, остаточну концепцію затвердять в якості урядової стратегії.
Мінцифра також веде переговори з провідною швейцарською консалтинговою блокчейн-компанією Verum Capital щодо консультаційної підтримки в питаннях визначення та практичного застосування технології блокчейн. Минулого року ми вже мали досвід взаємодії з Verum Capital під час обговорення проєкту щодо можливого використання блокчейну в разі створення нового державного реєстру на базі цієї технології.
Досвід інших країн
Яскравим прикладом реалізації амбітних проєктів є досвід Естонії, яка у 2008 році розробила технологію KSI (Keyless Signature Infrastructure).
У 2007 році Естонія постраждала внаслідок масштабної хакерської атаки. Кіберзлочинці зламали 58 естонських сайтів. Атаки зазнали естонський уряд, ЗМІ та банки. Щоб змінити систему безпеки естонці розробили технологію KSI, яка перешкоджає хакерам чи чиновникам змінювати дані. При будь-якій спробі злому, система автоматично створює нову копію даних і блокує втручання. За 12 років хакери не змогли її обійти. Сьогодні естонську KSI використовують для захисту від кіберзлочинців у країнах ЄС та НАТО.
Шість років тому уряд Грузії звернувся до провайдера блокчейн-інфраструктури Bitfury із проханням розробити проєкт з реєстрації прав на землю на базі технології блокчейн. Мета полягала у боротьбі з корупцією.
Сьогодні система дозволяє зареєструвати право володіння земельною ділянкою за 10 хвилин замість кількох днів, як це було раніше. У громадян з’явився цифровий сертифікат, який за жодних обставин ніким не може бути змінений без їхнього дозволу. Уряд знизив на 90% операційних витрат.
Завдяки впровадженню пілотного проєкту Грузія стала одним зі світових піонерів, де реалізовано блокчейн-рішення на державному рівні. Блокчейн-реєстр дозволяє проводити аудит кожні 10 хвилин, який можна виконати навіть за допомогою звичайного смартфона. Блокчейн працює як нотаріальний сервіс.
На рівні Європи ми маємо згадати про EBSI (European Blockchain Services Infrastructure), яка народилася у 2018 році, коли 29 країн (всі країни-члени ЄС, Норвегія та Ліхтенштейн) та Європейська Комісія об’єднали зусилля для створення Європейського блокчейн-партнерства (EBP). Їх бачення полягає у використанні блокчейну для створення транскордонних послуг для державних адміністрацій, бізнесу, громадян та їх екосистем з метою перевірки інформації та забезпечення довіри до послуг. Цим міждержавним проєктом вже було вдало реалізовано пілот з впровадження дипломів на блокчейні.
Ці перші спроби застосування блокчейну в державному управлінні доводять те, що реальних кейсів використання цієї технології може бути значно більше. Отже, варто продовжувати вивчати можливості нового інструменту.
Чому саме блокчейн?
Блокчейн як технологія довіри забезпечує максимальний рівень прозорості та гарантій незмінності даних. Тож має дуже важливий інструментарій подолання корупційних явищ та зменшує дискреційні повноваження чиновника.
Блокчейн — це електронний розподілений реєстр, який зберігається одночасно в декількох різних, які не пов’язані між собою. Традиційні реєстри ведуться централізовано, реєстр блокчейну ведеться у мережі комп’ютерів. У блокчейні можна додавати, але неможливо видаляти або змінювати дані, які вже були збережені раніше. У цьому й полягає сила технології блокчейн.
Боротьба з корупцією є особливо цікавим кейсом в контексті використання технології блокчейн.
По-перше, корупція тісно пов’язана з метою приховання транзакцій та спотворенням результатів. З іншого боку, блокчейн забезпечує прозорість і незмінність даних. По-друге, корупція пов’язана з централізацією та зловживанням владою. Блокчейн призначений для роботи в середовищах, де довіра «до коду» цінується вище, ніж довіра до окремих осіб чи установ.
Тож ця технологія може надійно захистити державні реєстри від несанкціонованих втручань, підвищити їхню прозорість та знизити рівень корупції в держустановах, яким вони належать. В умовах російської повномасштабної війни безпека реєстрів – це безпека держави.
Як цифрова гривня на блокчейні запобігатиме корупції
Нещодавно Національний банк України представив проєкт концепції е-гривні учасникам ринку віртуальних активів та представникам банків і фінансових установ.
Е-гривня визначена як «електронна форма грошової одиниці України», емітентом якої є НБУ. Вона має доповнити готівкову та безготівкову форми національної валюти.
Впровадження е-гривні дозволяє зробити державні гроші програмованими. Це означає, що за допомогою коду можна встановлювати напрямки та умови їхнього використання. Наприклад, обмежити нецільове використання грошових субсидій чи страхових платежів.
Е-гривня дозволить відстежувати потік грошей та суттєво перешкоджатиме корупційним схемам. Якщо цифрова гривня буде побудована на публічному блокчейні, який передбачає максимальну прозорість, з’являються нові можливості для усунення корупційної складової. Адже інформація, що зберігається в публічній мережі блокчейн, є відкритою для всіх учасників, її неможливо знищити чи непомітно змінити.
Технологія блокчейн також усуває посередників. За рахунок цього держава зможе прискорити та здешевити адміністрування процесів надання цільових субсидій громадянам та пільг для окремих їх категорій за рахунок цифровізації та автоматизації процесів, які виключають частину бюрократичного апарату у ході прийняття рішень.
Е-гривня створює можливості для ефективнішого використання бюджетних коштів в економічних чи соціальних проєктах. А також підвищує прозорість механізмів та контрольованість процесів використання державних коштів, що унеможливлює їх використання з іншою метою.
Е-гривня може стати важливим елементом цифрової економіки майбутнього. Вона дозволить використовувати смарт-контракти для укладання й виконання угод з токенізованою (оцифрованою й переведеною у блокчейн) часткою реального сектору економіки.
Мінцифра надає НБУ експертну підтримку, допомагає залучити технологічних партнерів для проведення пілотних проєктів, дослідження можливостей технології та оцінки наявних перспектив й інфраструктурного потенціалу е-гривні для побудови діджитальної економіки в країні в майбутньому.
Висновки
Мінцифра постійно вивчає досвід інших країн, щоб створювати актуальну цифрову державу з сервісами для громадян на найвищому рівні.
Технологія блокчейн має величезний потенціал посилити підзвітність держави перед громадянами, надійно захистити роботу державних реєстрів та сервісів, усунути потребу в зайвих посередниках, прискорити автоматизацію процесів у державному управлінні, зменшити кількість чиновників, перешкоджати нецільовому використанню бюджетних коштів, і таким чином — покращити взаємодію українців з державою.
Автор: Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ-сфери
