Згідно зі статистикою «Книжкової палати», станом на початок грудня 2022 року було зафіксоване падіння випуску книжок відносно 2021 року. Зокрема, за назвами на 47%, а за накладами — на 56%. Про те, як постраждав книжковий ринок під час війни та які є зміни розповіло видання «НВ». AIN.Business вибрав основне.
Ситуація з книгарнями
Як зазначають в матеріалі, в мережі «КнигоЛенд» спалено та пошкоджено 6 книгарень. В містах, які межують з лінією фронту більшість книгарень зачиняються через високу орендну вартість та неприбутковість. Хоча в деяких містах країни відкривають нові книжкові магазини, за статистикою, на одну відкриту книгарню — чотири-п’ять закритих.
Окрім того, вартість однієї книги збільшилася приблизно вдвічі. Це спровоковано підвищенням цін та дефіцит паперу, ускладненням логістики, зростанням вартості поліграфічних послуг.
Ситуація з бібліотеками
Згідно зі статистикою Міністерства культури, 350 бібліотек пошкоджені або знищені.
Більшість бібліотек забрали російськомовні видання. Натомість полиці поки що залишаються незаповненими: вистачає приблизно 10−12 млн примірників сучасних видань, вказують у матеріалі.
Про зміни
- За останній рік в Україні значно зріс попит на українських авторів та українські книжки. Проте у більшості видавництв немає можливості закупити їх, щоб заповнити полиці книгарень та бібліотек.
- Попри обстріли, відсутність електроенергії та дистанційну роботу команд, більшість видавництв продовжують функціонувати.
- Станом на кінець 2022-початок 2023 року видавництва продовжують друкуватися нові видання, проте більшість – це макети, зроблені до 24 лютого. У 2023 очікують ускладнення через умови праці та нестачу кадрів.
- З огляду на те, що багато українців перебувають за кордоном, там попит на українську книжку збільшився. Хоча й в багатьох бібліотеках та книгарнях європейських країн з’явилися полички з українськими виданнями, їх кількість недостатня. Спостерігається не налагоджена система закупівлі видань й відсутність великих дистриб’юторів, які спеціалізуються на українській книжці.
- Окрім того, проявляється динаміка збільшення попиту на купівлю ліцензій на видання українських авторів. Проте люди за кордоном знають небагато українських письменників. Для цього потрібно будувати кампанію їх просування за кордоном: брати участь у книжкових виставках, переклади книги на мови ЄС, формувати каталоги на електронні та паперові видання.
- 19 червня 2022 року ВР ухвалила законопроект «Про стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження». Але, за словами автора, фінансування в бюджет на 2023 рік не закладено.
- Бльшість книгарень забирають з полиць російськомовні видання, багато читачів принципово не купують видання російською. Але, як зазначають в матеріалі, санкційний закон про заборону книжок російських видавництв досі не підписаний президентом.
Які заходи потрібно прийняти
- На законодавчому рівні логічним кроком був би прийнятий закон про скасування податку на прибуток і введення нульової ставки ПДВ на всьому ланцюжку — від виробництва паперу, підготовки видань, друку та продажу книжок.
- На національному рівні важливо створити стратегію для просування культури читання й підтримки книговидавничої індустрії.
- У плані післявоєнної відбудови має бути пункт про захист фінансування програми поповнення бібліотечних фондів та підтримки книгарень.