Вибір роботи 38,9% респондентів обмежував договір про непереманювання між компаніями. Опитування AIN.UA

У квітні 2005 року керівники 15 компаній IT-сфери підписали в Харкові меморандум про засади кадрової політики Асоціації «ІТ Україна». Зокрема, підписанти домовилися не переманювати фахівців один в одного, обмінюватися інформацією про всіх співробітників, а також повідомляти один одного, якщо член команди має намір змінити місце роботи. При цьому не йшлося про non-solicitation, коли співробітник сам підписується, що не буде переманювати колег і клієнтів після виходу з компанії. Ознайомитися з документом можна за посиланням.

На думку ініціаторів, меморандум мав «забезпечити можливість інтелігентного переходу працівників в іншу компанію, зробити ринок праці більш цивілізованим». Окрім цього, роботодавці захистили себе від переходу кадрів до компаній-конкурентів. За даними AIN.UA, після підписання документа в Харкові, така практика стала стихійною. Меморандум уклали в Дніпрі, а також в інших великих містах України.

Редакція AIN.UA провела серед читачів анонімне опитування, в якому з’ясувала, чи обмежував їхній вибір нового місця роботи договір про непереманювання між компаніями.

Дослідження: в опитуванні взяли участь 72 особи. Вони відповідали на поставлені AIN.UA закриті питання, а також поділилися конкретними кейсами, пов’язаними з практикою нехантингу. Нижче наведено результати опитування.

• Як показало опитування, 38,9% респондентів стикалися із ситуацією, коли вибір роботи був обмежений договором про непереманювання між актуальною та можливою майбутньою компанією.
• 79% опитаних, які розповіли про такий досвід, містом роботи назвали Київ. Інші вказали Львів, Харків та Одесу.
• 61,1% зазначили, що такі договори ніколи не впливали на можливість працевлаштування.
• Загалом представники сфери негативно ставляться до існування меморандумів про непереманювання. Про це заявили 73,6% опитаних. При цьому 19,4% відзначили нейтральне ставлення до такої практики, а 4,2% — позитивне.

Кейси респондентів

«Я мав справу з погрозами на свою адресу, готовністю обмежити права, і знаю, що люди стикалися з таким. Меморандум діє».

«Постійно роботодавці з галер уточнюють, де ви працюєте, оскільки вони мають договір про непереманювання. Намагаються так зберігати свою маржу завдяки дешевій робочій силі».

«На практиці — не траплялося таке, але до клієнта піти працювати можна, тільки якщо за мене виплатять штраф $50 000».

«Заборонено йти працювати до конкурента на ринку протягом 5 років після звільнення. Хоча зараз у конкурентів набагато вища зарплата, і я дуже хочу потрапити до їхньої команди. Але боюся, що на нинішній роботі дадуть погану рекомендацію, якщо захочу звільнитися й піти до конкурента».

«Після перепідписання трудового договору з’явився пункт, який дозволяє компанії стягнути штраф (великий) у разі працевлаштування в компанію-конкурента протягом трьох років після звільнення».

«У компанії всім співробітникам дали підписати документ, у якому той зобов’язується не обіймати певний перелік посад після звільнення. Отже, не потрібно жодних закулісних домовленостей між компаніями. Усе зроблено на більш ранньому етапі. Ті, хто не в курсі законодавства, трохи переживають, навіть якщо зміна роботи не була в планах. Компанія працює у галузі ІБ на локальний український ринок».

«У компанії, де я працюю (продуктова IT), у договорі є пункт про те, що співробітники протягом 2 років після виходу з компанії не мають права працювати в продуктових IT-компаніях».

«Мені відмовляли в розгляді на вакансію через роботу в певній компанії».