У новому анонімному опитуванні редакція AIN.UA з’ясувала, чи ведуть читачі облік  особистих фінансів і які інструменти для цього використовують. Згідно з дослідженням, 90,6% опитаних стежать за особистими фінансами та регулярно фіксують доходи та витрати. Нижче наведено результати дослідження.

Дослідження: читачі AIN.UA відповідали на закриті та відкриті запитання в анонімній формі. В опитуванні взяли участь 475 людей.


  • Як показало опитування, облік особистих фінансів ведуть 90,6% респондентів.
  • 79,9% для фінобліку використовують мобільні програми та вебсервіси.
  • Більшість із тих, хто не веде облік, відзначили, що це забирає багато часу.
Изображения в материале: AIN.UA

Топ-10 застосунків для фінобліку

Найчастіше респонденти вказували такі застосунки для обліку особистих фінансів:

  1. CoinKeeper;
  2. Google Sheets;
  3. Microsoft Excel;
  4. Monefy;
  5. Zenmoney;
  6. 1Money;
  7. Spendee;
  8. MoneyLover;
  9. Homemoney;
  10. YNAB.

Методології фінобліку в Google Sheets та Microsoft Excel

«Я поділяю таблицю на блоки:

1. Зліва в мене статті витрат (виведені через випадний список, який зберігається на іншій сторінці).

2. Зверху в мене поділено за періодами (місяці), де я розраховую загальні показники доходи/витрати, а в місяці в мене стовпці під кожне планове надходження грошей цього місяця (основна ЗП і аванс). Оскільки я веду одразу сімейний бюджет, там 4 рядки — по 2 на людину.

3. У стовпцях навпроти рядків витрат я зазначаю, яку суму з цього «приходу» я хочу витратити на конкретну статтю витрат (якщо не планую витрачати, пишу 0).

4. Поруч з планом я вказую факт — скільки я витратив на кожну статтю витрат (якщо не витрачав, пишу 0).

5. Скрізь реалізовано перевірні формули, щоб я не перевищив бюджет (тобто не виділив більше, ніж є).

Поступово я прийшов до того, що розділив статті витрат на операційні витрати (особисті кошти, комуналку, їжу, уроки англійської тощо) та глобальні (великі покупки, ремонт). Відповідно, у бюджеті я не розписую на яку конкретно велику покупку я виділяю гроші з якогось «приходу», але для таких глобальних речей я створюю окремий аркуш (пов’язаний з основним), де застосовується схожий принцип з основного аркуша в укороченій формі — з автопереносом сум, які я виділив помісячно з головного аркуша. Після закінчення періоду я все приводжу до факту, щоб за перевірковими формулами не було розбіжностей плану та факту, і виділяю сірим весь період (можу приховати, щоб не заважало). Окремо я рахую загальний плановий дохід та витрати на рік».

«Для простоти заповнення — всі доходи та витрати на одному аркуші».

Зліва — колонка з доходами та датою (дуже просто підсумувати, за потреби — відфільтрувати за діапазоном дат). Видатки: клітинка з назвою статті витрат (food, transport, presents, gym), а під нею — сума, яку витратив на цю статтю цього місяця (наприклад: = 60+120+90+30). За місяць виходить близько 15 таких пар клітинок. Усі клітинки одного місяця виділяємо окремим кольором. Зміщуємось вниз, коли дійшли до краю екрана.

Рік обводимо рамкою. Кожний рік роблю аналіз видатків за схемою «6 глечиків», але трохи доповнивши її своїми «глечиками»:

— NEC (необхідні — transport, food, medicine, bicycle tools)

— BIG EXP (придбання квартири/авто, ремонт, дорога побутова техніка / оздоблення)

— PLAY (спорт, розваги)

— SOCIAL (подарунки, дні народження, побачення)

— FUCKUPS (загубив, зламав, …)

— EDU (освіта, конференції, курси)

— SAVING (крипта, довгі депозити)

— CHARITY (пожертви, донати на армію, …)

— BEAUTY (барбершоп, необов’язкові креми/одяг, парфюм). Ці категорії зручно додати в круговий графік раз на рік.

В Google Keep рекомендую створити нотатку, куди просто записувати кількість великих купюр, які ви відкладаєте, наприклад: ГРН 1000*(50+50+50+2)+ 500*(50+50+50+45)+ 200*(50+50+50+7) — обмотуйте гумкою «круглі» суми. Те саме для доларів, євро. Зручно виділити такий текст і вставити в пошуковик, щоб підсумувати. Кожного разу, коли берете з відкладених грошей кілька купюр, змінюйте суму в нотатці.

Відкладіть собі в гаманець та/або на картку певну суму, якої вистачить на тиждень/місяць — їх не треба рахувати. Просто раз на кілька днів заповнюйте видатки в Google Sheets. Рано чи пізно це стане звичкою, а ви будете знати свої реальні витрати».

«Маю таблицю балансів усіх «рахунків» (як банківських, так і віртуальних типу «готівка під подушкою») станом на перше число кожного місяця. Таким чином є динаміка загального капіталу: його величина і приріст щомісяця. Це головне.

Ще заводжу щомісяця окремо дані зі статистики по картці за категоріями, яку дає банк. Додаю до неї інфу про витрати, які пройшли не по картці. Таким чином, щомісяця є розмір витраченого за категоріями. Суму звіряю з цифрою, отриманою з першої таблички. Ці дані майже нічого не дають, крім місяців, коли витрати нетипові. Тоді легше знайти відповідь на запитання: «А чому це наші статки зменшилися цього місяця».

«Табличка з поточними сумами коштів на рахунках та заборгованості (мої заборгованості — accounts payable, заборгованості мені — accounts receivable), табличка з фінансовими цілями та скільки залишилося зібрати для кожної цілі, табличка з великими планованими витратами на місяць, табличка з фактичними великими витратами за місяць (які не стосуються їжі, комунальних послуг, транспорту, ліків, благодійності та інших регулярних витрат), табличка з автоматичним розрахунком за допомогою формул майбутнього зростання депозиту і на скільки мені треба його поповнювати для різних результатів».

«Щомісяця це дві ідентичні таблиці (на одному аркуші): бюджет і факт, які постійно порівнюються за днем та місяцем у тоталі. Крім поточних витрат та надходжень, на аркуші місяця є поточний статус заощаджень. Витрати вносяться щотижня, наприкінці місяця здійснюється інвентаризація та коригування залишку. Є аркуш з результатами року (план/факт), є аркуш з переліком підписок, який перераховується за поточними курсами валют під час складання бюджету, є аркуш з днями народження та пам’ятними датами, які вимагають витрат, він також використовується для бюджетування».