У видавництва Vivat виходить друком українською нова книга Тетяни Гонченко «Фриланс здорової людини». Книжка про те, як працювати віддалено, навіщо прив’язуватися до одного роботодавця, як порахувати прайс на свої тексти, як не потонути в прокрастинації, як вести переговори із замовниками й не провалювати дедлайни тощо. Авторка цієї книжки, Тетяна Гонченко, провела два десятки інтерв’ю з досвідченими виконавцями та наймачами, щоб вивести формулу комфортного фрилансу. Вийшла добірка історій і лайфхаків для тих, хто давно мріяв звільнитися в нікуди.
AIN.Business публікує уривок з книги.
Що таке біржі текстів
«Біржі текстів — це такий великий базар з дубльонками й китайськими кросівками. До продавців ставляться трохи зневажливо, а якщо намагаєшся продати щось якісніше й дорожче, твоя ціна відлякує», — каже копірайтер Артем Падалкін.
Розмовляючи з різними людьми про фриланс-біржі, я намагалася розвіяти власні стереотипи. Я не маю досвіду такої роботи: завжди була переконана, що на біржах продають прості тексти за копійки, тому це невдячна справа: нічого не заробиш і швидко «вигориш».
Коли занурилась глибше, дійшла висновку: біржі можуть бути непоганим рішенням, щоб досягти такої мети:
- із чогось розпочати (набити руку та навчитися писати нескладні тексти);
- знайти перших замовників, якщо не маєте ніяких знайомств;
- тимчасово підробити;
- знайти постійних замовників і розвивати з ними співпрацю поза біржею;
- працювати на англомовний ринок.
Однак усі, з ким я розмовляла про біржі, говорили те саме: «Це затягує, тому важливо вчасно зістрибнути». Спочатку ви працюєте на свою репутацію: рейтинг і кількість відгуків. А потім — не можете зупинитися, бо шкода кидати прокачаний профіль. Як результат — відмовляєтеся від кращих проєктів або навіть хорошої роботи в штаті, аби не кидати напрацьоване.
І так, на біржах багато русні — із цим теж доведеться якось жити.
Як це працює
Глобально біржі можна поділити на українськомовні (а також російськомовні) та англомовні.
- До перших зараховуємо українські Freelancehunt, freelance.ua, Weblancer.net тощо.
- З англомовних найпопулярніша — Upwork, також є Fiverr, workingnomads.co.
- Існує ще Behance — для дизайнерів.
Замовники розміщують там свої завдання, а виконавці на них відгукуються. Якщо вибрали вас — маєте роботу. Є замовники, які не публікують свого завдання, а звертаються до конкретного виконавця. Здебільшого така робота вигідніша, а замовники звертаються до тих, хто має відгуки й гарний рейтинг.
«Саме для цього люди докладають стільки зусиль до прокачування свого профілю: що більше в них позитивних відгуків, то більше роботи й кращі умови вони матимуть».
Біржа Freelancehunt
Копірайтер Артем Падалкін, з чиєї цитати я розпочала цей розділ, потроху брав замовлення на різних біржах від 2013 року. Водночас працював у штаті різних компаній, переходив у інші сфери, але весь час періодично брав фриланси, щоб підзаробити. Улітку 2021 року захотів більшої мобільності та гнучкого графіку, щоб устигати писати художній роман, тому звільнився з офісу й став працювати на Freelancehunt.
Freelancehunt — одна з найпопулярніших українських бірж, на якій до 24 лютого було багато російських замовників. Потім їх стали банити, і тепер на Freelancehunt немає навіть відповідної назви в переліку країн. Натомість там водяться замовники з Узбекистану, Польщі, Молдови, Грузії, Казахстану, України, Ізраїлю та інших країн. Здебільшого це українсько- або російськомовні тексти, інколи — тексти англійською.
Артем мав великий досвід у текстах і не був готовий писати за копійки, тому від початку зазначив адекватну ціну за свою роботу. Першим замовником став український астрологічний стартап. Потім підтягнулися інші: треба було писати про арбітраж трафіку, криптовалюти та на інші навколотехнічні теми.
«Спершу в мене не було рейтингу та відгуків на біржі. Але я ще працював в офісі й мав основний заробіток, мені не страшно було отримати відмову. Тому відразу ставив нормальний цінник», — пояснює він.
Біржа Weblancer.net
Схожим шляхом прямувала ще одна моя співрозмовниця — копірайтерка Женя Лебедєва. Уперше вона зареєструвалася на фрилансбіржі ще 2010-го, коли, пропрацювавши кілька років журналісткою в медіа, раптово втратила роботу. Вибрала Weblancer.net — це найстаріша з-поміж таких біржа в Україні, яка існує вже понад 20 років.
Женя виставила цінник $2 за тисячу знаків — на той момент це була середня вартість за тексти. Незважаючи на порожній профіль, замовники відгукувалися, і справа зрушила.
Біржа Upwork
Черкаський імейл-маркетолог Владислав Гутник, який уже сім років працює на Upwork, дотримувався протилежної стратегії. Щоб отримати перші відгуки на біржі, він працював або безкоштовно, або за символічну суму.
«Показував клієнтові приклади своїх робіт, які створював в офісі. Писав, що не маю досвіду на Upwork і готовий працювати заради відгуку. Те, що коштувало $400, міг виконати за $10. Тепер так робити нікому не раджу. Бо безкоштовну роботу не цінують, і замовник часто “сідає на голову”», — розповідає Владислав.
Як і Артем, свої перші замовлення на Upwork він став брати паралельно з роботою на фултаймі: працював кілька годин після робочого дня. Саме в офісі він навчився імейл-маркетингу. Владислав допомагає компаніям створювати рекламні розсилки електронною поштою: прописує стратегії щодо того, які листи, коли і в якій послідовності надсилати клієнтам. Коли Влада звільнили з роботи, нову вирішив не шукати: з головою поринув у Upwork.
Він швидко став підвищувати рівень погодинної оплати. Тепер підіймає свій рейт на 20% щороку. Але й намагається відповідно підвищувати свою кваліфікацію — брати складні проєкти та проходити курси.
Із чого розпочати на біржі
Банально — зареєструватися та заповнити профіль. Це не так просто, як здається: якщо поставитися до справи серйозно, процес може забрати й тиждень.
«Профіль треба заповнювати грамотно та додавати лінки на свої роботи, від цього безпосередньо залежить пошук клієнтів. Можете знайти своїх конкурентів та подивитися, що вони пишуть в описі про себе, і відштовхуватися від цих прикладів, — радить Владислав Гутник. — Якщо реєструєтеся на Upwork або інших англомовних біржах, адаптуйте своє портфоліо під англомовний ринок. Наприклад, якщо наповнювали сайт українською — перекладіть усе англійською. Не маєте прикладів, які можна показати: придумайте проєкти й зробіть їх під себе».
Наступний очевидний крок: розсилати заявки замовникам. Артем Падалкін говорить, що на біржах можливі дві стратегії:
- «Фармити» — хапатися за купу замовлень, миттєво відповідати, збирати сотні відгуків і набивати собі рейтинг, прориваючись у топ виконавців.
- Повільно знаходити великих замовників, яким потрібно багато текстів, а потім на кілька місяців іти з біржі, поки виконуєте роботу для них.
Він вибрав другий варіант.
«Часто замовники виставляють разові завдання: написати один-два-п’ять текстів. Але ці завдання супроводжує додаткова праця: домовитися, поторгуватися за ціну, обговорити деталі та зрозуміти вимоги. Краще витратити цей час один раз і потім написати 20-30 текстів для одного замовника, аніж щоразу долати цей шлях заради одного тексту», — каже Артем.
Якщо ж «фармити» — брати всі підряд завдання та отримувати відгуки після кожного тексту, — у топ виконавців можна вийти доволі швидко — але для цього потрібно працювати «на убій».
На момент, коли я пишу цю книжку, перше місце серед авторів текстів на біржі Freelancehunt посідає Дмитро з Одеси, який зареєстрував свій обліковий запис лише рік тому. Протягом цього часу він виконав 600 завдань, 99% з них — успішно. У профілі зазначено, що Дмитро бере за копірайтинг та написання текстів від 100 гривень за 1000 знаків, але також знається на пошуковій оптимізації та контекстній рекламі.
Скільки цим можна заробляти
Глобальна проблема бірж: демпінг і недооцінювання виконавцями своїх можливостей.
«Мені боляче дивитися, що люди з філологічною освітою, які по 10 років працюють копірайтерами, ставлять рейт по 50-60 гривень за 1000 знаків, — говорить Артем Падалкін. — Ставлення замовників до них відповідне. Такі люди строчать по 10 тисяч знаків тексту за день, щоб заробити 600 гривень. Вони той текст, найпевніше, не вичитують — бо задовбуються, поки пишуть його. Тому це потік неякісного дешевого тексту за малі гроші. Після таких виконавців у замовників складається враження, що на біржах усі автори такі».
Більш-менш пристойна ціна за копірайтинг на біржах наразі — від 130 гривень за 1000 знаків, деякі автори ставлять ціну по 200-250 гривень і більше. Але якість тексту має бути гарною.
Загалом на біржах можна заробляти суми, зіставні з роботою в штаті, щодо цього сходяться на думці всі мої співрозмовники.
«Минулого місяця я заробив трохи більше, ніж до того заробляв в офісі. При цьому я працював у спокійному темпі по чотири-п’ять годин на день у будні. Але це не тільки замовлення з біржі. Ще рік тому, витрачаючи стільки само часу, я заробляв значно менше. Словом, треба набивати руку й підвищувати рейт», — розповідає Артем Падалкін.
У хороші місяці заробляла до $1000
Копірайтерка Вікторія Хомин у хороші місяці заробляла на біржах по $1000, сидячи в декреті (на той момент це було 8000 гривень). Вона працювала журналісткою і пішла у фриланс, коли створювала сім’ю: розуміла, що може з’явитися дитина й потрібен дохід з гнучким графіком. Урешті затрималася на фрилансі на 10 років і народила двох дітей. На біржах вона пробула два роки, працюючи по чотири-п’ять годин на день.
«Купила собі маленький легкий ноутбук і носила його із собою скрізь. Колихала дитину у візочку в парку та водночас писала текст. Працювала, поки дитина колупалася в пісочниці. Писала рано-вранці та пізно вночі. Графіка як такого не було, але працювала щодня. На день писала до 10 тисяч знаків», — згадує Вікторія.
Рейт вона ставила невеликий і бралася за прості тексти: про рукоділля, їжу, вирощування рослин, догляд за оселею, прості описи товарів. Це були здебільшого тексти для контентних сайтів: їх розкручували в пошуковій видачі та заробляли на контекстній рекламі й банерах.
«Один замовник надіслав мені покрокові фотографії для майстер-класів з рукоділля. Мені потрібно було описувати, що відбувається на тих світлинах. Заявок давав багато, платив нормально, я писала це все на дачі, а потім пачкою відправляла», — каже Віка.
Біржі краще використовувати ситуативно
Імейл-маркетолог Владислав Гутник каже, що жодна компанія в Україні не пропонувала йому таких сум за роботу на фултаймі, скільки він заробляє фрилансом на Upwork.
«У моменти слабкості я побував на кількох співбесідах. У Києві мені пропонували щонайбільше $ 2000 на місяць за роботу в офісі. Думаю, якщо напружитися, можна було знайти максимум $3000. Але для цього мені довелося б переїжджати в столицю. А так я живу в Черкасах і заробляю більше. Початківець із мінімальним знанням англійської в моїй ніші може розраховувати на $ 700 на місяць — якщо працюватиме по вісім годин на день. У людей з досвідом та гарною англійською рейти доходять до $100 за годину. Заробляти можна і по $5000», — говорить він.
Якщо взяти «середню температуру в палаті», то за статистикою Freelancehunt (дані за вересень 2022 року), 75% фрилансерів цієї біржі заробляють до $500 на місяць і лише 1,35% вдається заробляти від $3000. Інші — це переважно програмісти, дизайнери та маркетологи.
Утім варто враховувати, що багато фрилансерів, які працюють на біржі, суміщають її з основною роботою або іншими фрилансами та витрачають на підробіток кілька годин на день. Це доводить мою теорію: біржі краще використовувати ситуативно й тимчасово, а не для основного заробітку.
