Попит на шоломи виріс за тиждень до вторгнення. Що та коли найбільше гуглять українці під час великої війни?

Якщо у перший шоковий місяць донатили шалено навіть ті, для кого волонтерство було в новинку, зараз спостерігається сповільнення динаміки. Очільники благодійних фондів та волонтери підкреслюють, що збори закриваються все довше і довше. Проте попит майже на всі військові прилади та елементи захисту лише росте.

Юрій Копишинський, СЕО агенції диджитал-маркетингу Webpromo промоніторив, як змінювався попит на товари для ЗСУ — тобто що гуглили волонтери, родичі військових та просто небайдужі українці, а також трафік сайтів найбільших благодійних фондів.

24 лютого та перші дні

Початок війни застав всіх зненацька. Всі ніби розуміли ризики, але до останнього не хотіли вірити. Військові, певно, більше розуміли рівень небезпеки — однак на момент початку повномасштабного вторгнення наша армія виявилась недостатньо забезпечена всім необхідним. У процес включились волонтери. Згадали, що всі шукали в перші тижні війни?

Звісно, захист — бронежилети.

Як видно з графіку, у 2019-2020 роках попит був мінімальним, але 27 лютого, на третій день повномасштабної війни, попит злетів до пікових показників і тримався більше кварталу. Я теж мав досвід купівлі бронежилетів для ЗСУ — провів за телефоном десятки годин з тими, хто наче може доставити партію для хлопців.

Але по факту перший бронежилет я придбав, зробивши пост в інстаграмі. Через попит замовити його швидко в інтернеті було неможливо. Друзі знайшли «бронік» у Дніпрі та оперативно передали для мого колеги — він врятував життя моєму колезі під час боїв у Ірпені. Далі ми бачимо, що попит вирівнявся (хоча і не зник).

На це є кілька причин:

• Бронею забезпечили всіх кому, це було критично необхідно.
• Держава отримала від країн партнерів бронежилети, і волонтери змінили фокус на інші речі.
• Броню купують далі, але вже точково і про всяк випадок.

Наступний запит — на шоломи

Ось тут ситуація дуже цікава. Якщо глянути на цей графік, то чітко видно, що військові розуміли, що буде напад, ще за місяць до війни.

Попит на військові шоломи був завжди вище, а за місяць до початку повномасштабної війни зріс в декілька разів. А пікове значення, яке досягло свого максимуму в лютому, не мало потім такого суттєвого падіння, як це трапилось з бронежилетами.

Але причина теж досить очевидна: шолом — це критичний елемент захисту, і перші з них, які можна було придбати, були важкі та досить не зручні. Наразі все більше військових переоснащуються самостійно та з допомогою волонтерів на сучасні тактичні, хоча на початку війни шолом був найбільш дефіцитним товаром. Та зараз вже воєнторги не мають дефіциту даної номенклатури.

Медицина

Синій графік — турнікети. Червоний графік — військова аптечка.

Критичний запит був очевидним — військові потребували турнікети, багато турнікетів. Сучасний бандаж, який дає змогу врятувати життя з найбільшим % ймовірності. Спад попиту на кінець 2022 стався, але цей запит досі дуже-дуже популярний.

Пошук медицини чітко співпадає з рівнем активності бойових дій на фронті. Попит зараз залишається високим, і на початку 2023 навіть виріс.

Обвіси на зброю

Забезпечивши умовну базову безпеку (броня+шолом+медицина), далі потрібно було допомогти військовим із забезпеченням. Як показує графік, з 13 березня волонтери активно переключились на купівлю прицілів — вони стали новою потребою для ведення захисних дій.  Але я пропустив один з критичних елементів, який був на вагу золота і суттєво допоміг в обороні Києва — розвідка.

Попит на той самий славнозвісний «мавік» був завжди високим. На старті війни він зріс, але не критично, бо перші девайси були на руках у цивільних — вони передавали свої дрони на фронт. Але далі їх ставало все менше, а потреби все більше.

Тепловізор

Наступний запит, який я отримав в хронології бойових дій, — тепловізор. Мій колега знаходився під Києвом в районі Мощуна та попросив про нього, бо була інформація про бажання російських окупантів форсувати річку. Мені майже магічним чином вдалось знайти такий апарат і доставити за добу на позиції. Цей важливий прилад допоміг зупинити формування «лодочників».

Як бачимо, попит був величезним на початку великої війни, але помітно знизився протягом року. Знову ж, це більше про забезпечення на базовому рівні саме державою такого обладнання, тому запитів в рази менше.

Транспорт

Наші волонтери скупили всі можливі авто в Польщі, Чехії та Німеччині. Як бачите, попит на пікапи та джипи не змінився від початку війни і за останній рік тримається на досить високому рівні. Це логічно, адже автівки дають можливість військовим бути більш мобільними та часто рятують життя.

З регулярних запитів також — хімічні горілки, які зігрівали оборонців взимку, тактичне взуття, чоботи, саперні лопати, протигази, термостійкий одяг, рації, павербанки.

А що з благодійними фондами?

Для розуміння, як змінився попит на волонтерство, мені також було цікаво проаналізувати благодійні фонди. Я взяв для відслідковування динаміки трафіку два — на мою думку, саме вони є безумовними лідерами по допомозі ЗСУ. Це «Повернись живим» (синя лінія) та Фонд Сергія Притули (червона лінія).

Як бачимо, пік відвідування сайту «Повернись живим» припадає на перші дні війни.
Фонд Сергія притули я моніторив по запиту саме «Притула», тому по ньому видно попит на особистість Сергія до війни також.

А також на піковий попит на великі активності фонду по зборам «на помсту», на байрактари та інші корисні речі. Вони підігріваються правильною подачею в інформаційному полі і стимулюють громадян донатити далі на нашу перемогу.

Але є але:

Як видно на графіку, бажання зробити донат стає менше. І це сумно. Ще цікава статистика: з яких країн переходять на сайт Повернись живим та фонд Сергія Притули.

Як бачите, більша половина відвідувачів саме з України, на другому місці — США, 3-4 – країни, які прийняли найбільшу кількість біженців з України. Найцікавіше, що на 6 місці — росіяни. Мабуть, також намагаються скинути донат на нашу перемогу.

Висновок

Я не відкрию зараз Америку, сказавши те, що і так очевидно. Попит на забезпечення фронту все більший – там все ще потрібні дрони, медицина, каски, автомобілі, обвіси на зброю, генератори, не кажучи вже про зброю. Однак бажаючих допомагати стає все менше.

Я часто чую від військових, що вони розуміють, як цивільні втомились від війни. Цивільні, що знаходяться в набагато безпечніших місцях, ніж вони. На жаль, сплеск донатів відбувається тільки у дні обстрілів чи, наприклад, підриву ГЕС. Хотілося б, аби українці завжди  були такі ж активні, як і на початку повномасштабної війни, коли ще не пройшов перший шок. Війна триває, тому допомога тим, хто відвойовує нам безпечне сьогодення і майбутнє, повинна залишатись регулярною. Наша задача – тримати активну позицію у надсиланні донатів. Відпочинемо після перемоги. Тому прочитали текст — задонатьте на ЗСУ!

Автор: Юрій Копишинський, СЕО агенції диджитал-маркетингу Webpromo