Відкриття представництва іноземної компанії в Україні: що слід знати

Олена Матвійчук, СЕО бухгалтерсько-консалтингової компанії WeDoITBM, у своїй статті розповідає, на що варто звернути увагу тим іноземним компаніям та громадським організаціям, які планують відкрити представництво в Україні.

Іноземні компанії та організації все частіше проявляють інтерес до відкриття представництва або відокремленого підрозділу в Україні, незважаючи на нинішні виклики, з якими стикається бізнес у країні. Це свідчить про позитивну динаміку для нашої економіки. Ми зібрали основні правила, які допоможуть економити на консультаціях юристів та керувати податковим статусом представництва.

Постійні та непостійні представництва

На початку необхідно зрозуміти, що податковий статус представництва чи іншого відокремленого підрозділу залежить від його мети та функцій. Існують два основних поняття: постійне та непостійне представництво.

При виборі типу представництва, компанії чи організації має уважно розглянути свої цілі та специфіку діяльності, щоб забезпечити правильне оподаткування. Представництва нерезидентів в Україні можуть бути розділені на дві основні категорії залежно від виду діяльності, яку планує здійснювати організація:

• комерційні (також відомі як «постійні») представництва;
• некомерційні (без права ведення підприємницької діяльності) представництва.

Така класифікація пов’язана з особливостями оподаткування для кожного типу представництва. Комерційні (постійні) представництва, які здійснюють повноцінну господарську діяльність на території України, оподатковуються за тим же порядком, що і резиденти України. Такі представництва повинні сплачувати податок на прибуток згідно із загальними ставками.

А некомерційні представництва не мають наміру вести підприємницьку діяльність на території України. Вони можуть займатись підготовчою або допоміжною діяльністю, такою як: збір інформації для нерезидента, дослідження ринку, зберігання запасів чи товарів. Такі представництва не є платниками податку на прибуток, оскільки вони не отримують доходу від господарської діяльності.

Коли іноземній юрособі ставати на облік у податковій

Короткий «лайфхак», як чітко визначитися чи ставати іноземній юридичній особі на облік у органах контролю в Україні. Це обов’язково робити, якщо вона:

• здійснюватиме в Україні діяльність через відокремлені підрозділи ;
• купує нерухоме майно;
• отримує майнові права на майно в Україні;
• відкриває рахунки в банках України;
• набуває право власності на інвестиційний актив.

При реєстрації представництва чи відокремленого підрозділу нерезидента в Україні, ця організація має стати на облік у податкових органах. Для цього треба подати заяву за формою № 1-ОПН. Натомість отримується довідка за формою N 34-ОПП.

На практиці непоодинокі питання: чому представництва/філії неурядових організацій та благодійних фондів не є постійними представництвами? Тому що постійним представництвом вважається представництво нерезидента, яке здійснює господарську діяльність та отримує дохід від неї. Зрозуміло, діяльність представництв/філій неурядової організації або благодійного фонду не спрямована на отримання та подальший розподіл прибутку, тому дані організації не мають ознак постійного представництва.

Між тим, непостійні представництва, у тому числі представництва іноземних неприбуткових організацій, можуть бути платниками певних податків. Зокрема, єдиного соціального внеску (ЄСВ) та податковими агентами на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військового збору (ВЗ), якщо мають найманих працівників. Крім того, вони можуть бути платниками податку на додану вартість (ПДВ) при реєстрації на добровільних підставах, а також сплачувати податок на нерухоме майно та землю у разі володіння такими активами.

Щодо статусу непостійного представництва, слід враховувати, що отримане фінансування від материнської організації не вважається доходом в цілях оподаткування, оскільки непостійне представництво не є платником податку на прибуток.

Що призводить до визнання непостійного представництва постійним? Тут також важливо це розуміти, щоб не нарватися на проблеми із податковою:

Представництво орендує приміщення від власного імені для зберігання майна, придбаного за рахунок нерезидента і підлягає передачі третім особам за вказівкою нерезидента, або для інших цілей, визначених нерезидентом.

• Види діяльності представництва ідентичні видам діяльності нерезидента.
• Розмір фінансування представництва складає понад 30% загального доходу нерезидента.
• Використання представництвом корпоративної пошти нерезидента.
• Діяльність представництва носить постійний, а не допоміжний характер.

Які можуть бути санкції, якщо не ставати на облік

Чому всі вищевказані нюанси надто важливі для будь-якого представництва іноземної організації в Україні? Бо податкова в Україні регулярно здійснює контроль ознак ведення діяльності нерезидентів без реєстрації. Тому якщо у податківців виникне підозра щодо ведення нерезидентом господарської діяльності на території України без взяття на податковий облік — призначається перевірка такої діяльності.

При підтвердженні діяльності без реєстрації податкова служба як правило здійснює перевірку, визнає фінансування отримане материнською організацією доходом і складає податкове повідомлення-рішення. Штраф зазвичай — 100 000 грн, але ще нерезидент додатково сплачує 18% податку на прибуток з отриманого фінансового результату та пеню в розмірі 5% незадекларованого податку.

Олена Матвійчук, СЕО бухгалтерсько-консалтингової компанії WeDoITBM