Рано чи пізно все старе знову стає новим. Відтак колись революційні продукти стають схожими на традиційні продукти, які вони мали на меті дизраптити. Намагаючись стати прибутковими, Netflix, Uber та інші сервіси піднімають ціни, доганяючи або навіть випереджаючи по вартості кабельне телебачення та звичайне таксі. На це звернули увагу журналісти Insider.
При цьому стрімінги так само показують рекламу. Хоча на початку малося на увазі, що вони будуть зручніші та дешевші за кабельне телебачення. Звісно, є тарифні плани без реклами, але вони настільки дорогі і зʼєднання настільки складне, що по якості зрівнюється з кабельним ТБ.
Financial Times нещодавно повідомила, що кошик найпопулярніших стрімінгових сервісів у США цієї осені коштуватиме $87/місяць у порівнянні з $73/місяць ще рік тому. Середній тариф на кабельне телебачення становить $83 на місяць.
Те саме відбувається в сфері поїздок.
«Нещодавно я поїхав на Lyft з міжнародного аеропорту Сіетл-Такома додому в місто. Це коштувало $66,69 з чайовими для водія. Для тесту, на зворотному шляху я замовив таксі. Така сама відстань. Вартість була $70 з чайовими. Отже, загалом те саме», – розповідає журналіст Insider.
Таксі тепер можна замовити за допомогою додатку, який показує його місцезнаходження, як Uber і Lyft. То яка ж тоді їх революційна користь? Початковим баченням цих стартапів було спільне використання автомобілів, щоб будь-хто міг підвезти будь-кого. Ці переваги поступово зникають через регулювання, суперечки з водіями щодо оплати праці та прагнення прийти до прибутковості.
Хмарні сервіси, які колись пропонували гнучкість в роботі, безпеку та більш демократичну ціну, сьогодні вже не такі привабливі, як колись.
Salesforce, провідний постачальник програмного забезпечення для хмарного маркетингу, цього місяця підвищує ціни. Вартість хмарних продуктів Microsoft 365 також зростає разом із деякими пропозиціями Slack і Adobe. AWS збирається почати стягувати з клієнтів плату за адресу IPv4, найважливіший інтернет-протокол. Навіть до цього рішення витрати на AWS стали основною проблемою для бізнесів.
Будучи стартапом, який швидко розвивається, Snap придбав хмару та вирішив не будувати власну інфраструктуру. Приблизно за п’ять років після виходу на біржу компанія витратила близько $3 млрд на хмарні сервіси від Google і AWS. Ці витрати були другими за величиною видатками Snap після працівників.
«Хоча хмара чітко виконувала свої обіцянки на ранніх стадіях розвитку компанії, тиск, який вона чинить на маржу, може почати нівелювати переваги, оскільки компанія масштабується та зростання сповільнюється. Усвідомлення довгострокових витрат на хмару наростає», — пишуть Andreessen Horowitz у своєму блозі.
Деякі компанії, такі як Dropbox, навіть повернули більшість своїх ІТ-навантажень з хмари, заощадивши мільйони доларів.
А що з безпекою? Минулого місяця Google, третій за величиною провайдер хмарних технологій, запустив пілотну програму, у рамках якої тисячам її співробітників було обмежено використання робочих комп’ютерів з підключенням до інтернету. У такий спосіб Google намагається знизити ризик кібератак: якщо комп’ютери співробітників відключені від інтернету, хакери не зможуть зламати їх та отримати доступ до конфіденційних даних користувача та програмного коду.
Тож не така вже хмара і захищена, як її малюють.
