Пресслужба Державної податкової служби України опублікувала розʼяснення стосовно різниці між трудовим та цивільно-правовим договорами. Ця інформація може бути цікавою як ФОП, які винаймають працівників, так і спеціалістам при виборі форми співробітництва.

Трудовий договір

Трудовий договір – це угода між найманим працівником і роботодавцем (ним може бути компанія, ФОП і навіть фізична особа, яка наймає водія або няню). Трудовий договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку. 

За трудовим договором спеціаліст зобов’язується виконувати роботу, зазначену в договорі, а роботодавець – виплачувати за це заробітну плату й забезпечувати гідні й безпечні умови праці, передбачені законодавством про працю, а також надати виконавцю робоче місце, обладнання, засоби індивідуального захисту тощо. 

З одного боку, найманий працівник залежить від роботодавця. Якщо ви хочете взяти відпустку, залишитися вдома за сімейними обставинами, піти до лікаря протягом робочого дня — маєте отримати дозвіл керівника. 

З іншого – працівник має низку соціальних і трудових гарантій: 

  • регулярна оплата праці – щонайменше двічі на місяць; 
  • нормований робочий час; 
  • лікарняні; 
  • оплачувані вихідні й відпустки; 
  • захист від незаконного звільнення тощо. 

Цивільно-правовий договір

За цивільно-правовим договором (угодою) немає роботодавців і працівників. Є виконавець, який зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її. 

Такі взаємовідносини можуть укладатися між будь-якими юридичними або фізичними особами і регулюються Цивільним кодексом України. На них не поширюється дія трудового законодавства. 

Предметом договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення. Обидві сторони – незалежні й рівноправні.

  • Замовник не має піклуватися про умови праці, надавати робоче місце й обладнання, оплачувати лікарняні.
  • Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання. 
  • Розмір винагороди й термін оплати визначаються угодою сторін, а не законодавством. 

Податкове навантаження на фонд оплати праці й на винагороду за ЦПД однакове (ЄСВ – 22%; ПДФО – 18%, військовий збір — 1,5%). При цьому працівникам на умовах трудового договору слід щомісячно платити зарплату не менше мінімалки, а особам, які працюють за ЦПД, — лише оплату за виконану роботу без прив’язки до мінімалки.

Що обрати

Часто роботодавці укладають з працівниками цивільно-правові угоди, а не трудові. У відносинах працівник – роботодавець має укладатися трудовий договір. Цивільно-правова угода про надання послуг укладається в разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємництвом, бізнесом.

Для більш тривалого співробітництва краще підходить трудовий договір. Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки: 

  • укладення трудового договору; 
  • оформлення наказу про прийняття на роботу; 
  • повідомлення Державної податкової служби.

Цивільно-правовий договір, як правило, укладається для виконання разових, а не систематичних робіт.