Український EdTech Projector Institute 3 жовтня оголосив про вихід у Польщу: компанія поділилась планом, який втілить у найближчий час. Редактор AIN.UA коротко розпитав керівника та співзасновника Projector Олександра Трегуба про новий запуск.
Як давно готувались до Польщі? Ви колись наче починали щось робити у Чехії?
Загалом, про бажання побудувати міжнародну історію ми говорили ледь не з першого дня існування компанії. Чехія була спробою побудувати спільноту, але це було до ковіду і до онлайну. Зараз все змінилось. Польща — близько, дружня країна.
Ми рік тому запланували вийти у Польщу цьогоріч. Проводили дослідження ринку, намагались зрозуміти, які там є болі, які можливості. Знайшли за час підготовки перших людей у команду. По суті, повномасштабна війна стала стимулом вийти на новий ринок швидше.
Що цікавого показало дослідження по Польщі?
Там ринок зовсім не такий, як в Україні, абсолютно інший освітній ландшафт. У Польщі сильніші університети, а тому EdTech — слабший. Думка, що людині потрібна додаткова освіта, що потрібно ще чомусь навчатись, щоб мати гідне життя — не така поширена. І мені здається, саме сьогодні українські освітні проекти допомагають формувати там цей ринок.
В релізі сказано, що навчання, польською та англійською. Я правильно розумію, що ви орієнтуєтесь не на українців у Польщі, як багато інших компаній, що йдуть у Європу, а саме на новий ринок місцевих?
У нас трохи інша відправна точка. Projector працює в онлайні, а отже наші українські студенти можуть бути всюди, по всьому світу. Тому для того, щоб нам бути з ними на звʼязку, нам немає необхідності виходити на новий ринок.
Ми йдемо за новими студентами, в цьому випадку — за поляками.
Модель така ж, як і в Україні? Локальні викладачі?
Так, намагаємось знайти локальних викладачів, і з цим дуже важко. Не всі розуміють рівень залученості, як викладає Projector і чому саме так. У нас досить серйозні вимоги до викладачів, доводиться пояснювати, як усе працює. Поки це один з найбільших викликів.
Маєте цілі на 23-24 роки?
Я не можу назвати тобі чіткі цілі, але для нас це серйозна історія, ми рішуче налаштовані, тому звісно певні очікування маємо. Ми не здамось, якщо щось не вийде, навпаки: зробимо півот і спробуємо щось нове.
Які інвестиції у запуск?
Мова про $100 000. Саме стільки розраховуємо витратити, поки не вийдемо на окупність.
Які плани далі? Які ринки? Коли?
Поки не хочу говорити конкретно, але плани амбітні: кілька нових країн у наступний рік. Це і Східна Європа, і Латинська Америка. Є кілька варіантів.
Насамкінець: як справи в Україні?
Справи добре, наскільки це може бути добре у наш час.
