Розвиваючись у сфері фінансів 15 років, Наталію Нев‘ядомську наздогнала мрія про власну справу. Аби відкрити заклад, жінка з чоловіком продали квартиру й машину, залучилися підтримкою друга, та в 2011 році запустили «Très français» – французький ресторан невисокої кухні у центрі Києва. Сьогодні засновники керують мережею Famille «Très français», яка нараховує два заклади в столиці.
З чого все починалося, та як розвивалося Наталія Нев‘ядомська розповіла в інтерв’ю AIN.Business.
Рубрика «Історії» виходить за підтримки YASNO.
За словами героїні, все розпочалося з подорожей. Під час кожної поїздки за кордон жінка дивилась на ресторани не тільки як клієнт, а й як підпримець, який хоче запозичити ідею собі.
«Я досягла у своїй сфері майже всього, що міг запропонувати український ринок. І мені стало нудно, але щось одразу кардинально міняти було страшно. Бо там була стабільність», – згадує Наталія.
За три роки бажань, каже, прийшла впевненість, що треба щось змінювати. Разом із чоловіком та близьким другом родини вирішили відкрити французький ресторан невисокої кухні у центрі Києва. Такий, куди кожен може зайти і познайомитися зі стравами різних регіонів країни, відкрити для себе традиційні бульйони, салати чи десерти, та посмакувати регіональне вино.
Чому саме французької кухні? Бо італійської, азійської чи грузинської було вже багато, розповідає власниця закладу. Захотілось різноманіття.
Подружжя продало машину і квартиру, та об’єднало гроші із своїм другом. Так назбирали $150 000, які згодом інвестували в ресторан.
«Взяти кредит ми не наважились. Я фінансист, то дуже гарно пам’ятаю 2008 рік, коли всесвітня фінансова система просто луснула. Тому ризикувати ми вирішили виключно власними коштами», – пояснює Наталія.
Приміщення шукали 9 місяців, два місяці пішли на ремонт. Паралельно Наталія із чоловіком вирушили в ресторанні мандри Францією. Там відвідали близько 40 закладів, аби знайти все те французьке, що можна привезти до Києва. В кожному місці знайомились із шеф-кухарями і розповідали про свою ідею.
«Хтось дарував меню, хтось розповідав за інгредієнти страв, хтось радив щодо інтер’єрних рішень», – пригадує героїня.
Перший «Très français» відкрився у грудні 2011 року в центрі Києва, на вулиці Костьольній. Офіціантів, барменів та кухарів в команду шукали із великим досвідом, аби компенсувати відсутність цього досвіду у власників.
Як переповідає Наталія, заклад мав попит майже одразу після запуску. Перші півроку були невеликі сервісні огріхи, зміна позицій в меню, зміна цін, але потім все стало на рейки та успішно поїхало, додає засновниця. Перший прибуток стався за два роки після відкриття.
Після Майдану власники вирішили розширятися. Кажуть, то була їхня інвестиція в фінансову стабільність України. Так, на Золотих Воротах з’явився «Très branché», який зараз називається «Très franch gstrobar». У відкриття вклали близько $40 000, майже в три рази менше ніж витратили на відкриття першого закладу. Гроші реінвестували.
«Чому дешевше? Бо ми вже були із досвідом, знайшли менше приміщення, вполовину менше. Меню склали на основі «Très français». Ми вже мали всіх підрядників, знали де можна зекономити і як зробити. Ми вже були не новачки. Другий заклад окупився швидше за перший», – пояснює Наталія.
Концепції закладів не перетинаються. «Très franch gstrobar» – це більше про кафе. В меню сніданки та вечірні коктейлі. Стіни приміщення розмальовані стріт-артом, по вихідних проходять тематичні сніданки, заходи, майстер-класи чи зустрічі. «Très français» – це такий класичний ресторан.
В середньому за день в кожен заклад приходять 80-90 гостей, зазначає героїня. Влітку 2023-го цей показник майже вийшов на той, що був до великомасштабної війни. Середній чек в великому ресторані близько 550 грн, на Золотих Воротах – 450 гривень, ділиться Наталія. Раніше ці показники були трішки вищими.
«В нас в Très français буває і 150 гостей, але це має бути чи дуже гарний день, чи свято. Всі показники впали через повномасштабну війну, але ми точно знаємо, що впораємося».
Зараз найважче, за словами Наталії, — боротьба з постійною необхідністю підняття цін через зміни курсу гривні та постачальників. Наприклад той, хто більше 10 років привозив у заклади французьке вино, під яке було повністю розроблене меню, через війну вирішив вийти з ринку України. Тому за місяць Наталія шукала заміну, вносила корективи у меню, навчала офіціантів та барменів. Пропорційно виросли й ціни.
Про плани на майбутнє Наталія каже із оптимізмом:
«Дуже далеко не плануємо, але вже знаємо як зустрінемо перемогу: хочемо запросити до Києва всіх шеф-кухарів з Франції, які допомагають і залишаються на зв’язку зараз», – підсумувала співзасновниця мережі «Famille “Très français».
Автор: Анна Айзенберг
Раніше AIN.Business розповідав велику історію піцерії «Везувіо», яка працює в центрі столиці з 1992 року:
