Новий фільм у жанрі горору «П’ять ночей у Фредді» зібрав несподівано велику касу у свій прем’єрний вікенд 28-29 жовтня: $130 млн загальносвітової каси, з них $78 млн – у США. Фільм є екранізацією надпопулярної франшизи Five Night’s at Freddy’s [далі FNAF], перша гра якої вийшла у 2014 році. Журналіст AIN.UA розповідає, чи вдалою вийшла екранізація та чим вона сподобалась глядачам.
Хто створив FNAF і чому франшиза стала успішною?
Серія відеоігор про аніматроніків-убивць вийшла у світ в 2014 році завдяки розробнику Скотту Котону. Геймплей у FNAF доволі простий — це гра у жанрі point&click, де гравець одягає форму нічного охоронця у закинутому ретро-закладі «Піцерія Ведмедика Фредді Фазбера», головною принадою якого були милі тваринки-аніматроніки. Головне завдання гравця — слідкувати за екранами з камер безпеки, але тут на нього чекає серйозна несподіванка: «милі» плюшеві роботи полюбляють прогулянки саме вночі та вистрибують в екран, коли той менше за все цього очікує.
Вихід гри припав на період найбільшої популярності інді-горорів, тож не дивно, що гру одразу підхопили ігрові блогери на YouTube, котрим прийшлась до душі страхітлива атмосфера та постійні скримери, які добре розважали аудиторію. Крім того, довкола гри почала з’являтись фан-база, члени якої малювали арти, переповідали історію піцерії у численних фанатських теоріях тощо. Це і посприяло тому, що фільм викликав неабиякий ажіотаж ще до релізу.
Екранізація «П’ять ночей у Фредді»: що кажуть критики?
Перенести франшизу на широкий екран взялась студія Blumhouse Productions, котра відома своїми горор-екранізаціями, як-от «Паранормальна активність», «Пастка» та «Гелловін». Серед фанів серії про ведмедика Фредді виникали побоювання, що фільм вийде надто клішованим і не страшним, у стилі звичайних горорів.
Однак, попри побоювання фанатів, низькі оцінки критиків, та скарги на занизький віковий рейтинг — PG-13, фільму вдалось зібрати рекордну касу: $130 млн у прем’єрний вікенд, ставши найуспішнішим горор-фільмом 2023 року та другою найкасовішою екранізацією відеогри після стрічки «Брати Супер Маріо».
Ось що про фільм сказали авторитетні видання:
«Це все схоже на матеріал для кемпового горор-комедійного кишкофесту. Але, попри деякі скримери та кілька напівкривавих вбивств у стилі PG-13, «П’ять ночей у Фредді» велику кількість екранного часу активно уникає можливості підкрутити напругу цих моторошно-кумедних обставин»,
— пише Polygon.
«Аніматроніки тут якось забагато і водночас замало. Завдяки роботі майстерні Джима Генсона, вони, звісно, виглядають досить круто – і вірно відтворюють ігровий дизайн, і є правдоподібним відтворенням механізмів, які ви могли бачити у 80-х чи 90-х роках і про які у вас могли залишитися моторошні спогади. Але творці фільму здаються не зовсім впевненими в тому, наскільки страшними їх можна зробити»,
— зазначає IGN.
«Той факт, що «П’ять ночей у Фредді» отримав рейтинг PG-13, значно допоміг його шансам у прокаті. Цей рейтинг відкрив для фільму ширшу аудиторію. Це значить, що молодші шанувальники відеоігор могли насолоджуватися фільмом на великому екрані. А якщо їх повели їхні батьки, це ще два проданих квитки на 12-річного шанувальника відеоігор. Якби фільм отримав рейтинг R, він не заробив би стільки грошей у перший вікенд»,
— пише ScreenRant.
Що думаємо ми?
«П’ять ночей у Фредді» може сподобатись одночасно двом категоріям людей: і тим, хто ніколи не стикався з цією франшизою відеоігор, і тим, хто є її великим фанатом. Перша категорія людей отримає хороший горор-фільм з доволі цікавою зав’язкою та персонажами (аніматроніків Фредді, Бонні, Чіку та Фоксі важко забути), а ще переживе кілька моторошних моментів, котрі радше побудовані на несподіванці, аніж на напрузі. А от друга категорія отримає екранізацію своєї улюбленої гри, якій вони раді пробачити усі недоліки та сюжетні дірки.
Найбільшим промахом фільму видається те, що творці не зовсім зрозуміли, чим саме захоплює людей ця серія відеоігор. У FNAF на першому місці стоять не головні персонажі та їхня історія, а чисте відчуття напруги, приреченості і безвиході. У відеогрі скримери слугують лише коротким вивільненням емоцій після перебування в стані постійного очікування чогось жахливого. Фільм же часто нехтує вибудовуванням цієї напруги заради комедійних убивств та сюжетних рішень, які ніби вирізали з іншого фільму.
Попри це, «П’ять ночей у Фредді» гарно зрежисований, має чудовий візуальний стиль, аніматроніки були створені дійсно майстерно і близько до оригіналу, а сюжетні повороти здивують не тільки першоглядачів, але й фанатів франшизи. Очікуємо на продовження — це точно стане несподіванкою, зважаючи на колосальний успіх в прокаті.
