Kachorovska — сімейний бізнес родини Качоровських, яка створює взуття з 1957 року. За цей час домашнє ательє з індивідуального пошиття трансформувалося у велике виробництво, що випускає готові колекції взуття. Протягом останніх 12 років бізнес очолюють Аліна Очеретяна (Качоровська), її чоловік Руслан Очеретяний та мама співзасновниці – Олена Качоровська.
Наразі у бренду є три власні магазини — два в Києві й один в Одесі. Виробництво розташовано в Житомирі, а загальна команда налічує близько 150 людей. Попри повномасштабну війну, бізнес розвивається: з січня 2022-го до вересня 2023 року продажі зросли на 60%.
Рубрика «Історії» виходить за підтримки YASNO.
В інтерв’ю AIN.Business Аліна Очеретяна розповіла, як виробництво Kachorovska зросло з 7 людей до 100, чому для пошиття однієї пари взуття потрібно організувати 30 процесів, та як вдалося вивести бізнес з кризи за сім місяців.
«Зрозуміла, що тримаю у руках необроблений діамант»
1957 року бабуся Аліни Качоровської влаштувалася працювати швачкою у взуттєве ательє в Житомирі. Згодом мама обрала для себе той самий фах. Власну взуттєву майстерню відкрили вдома: у приватному будинку вистачало місця.
«Перша швейна машинка стояла на кухні, там кроїли й шили. Затяжку взуття робили в окремому прибудованому приміщенні, адже неможливо варити борщ і вдихати запахи ацетону та клеїв», — пригадує Аліна.
Сарафанне радіо приносило все більше клієнтів, а з 14 років майбутня засновниця бренду Kachorovska вже почала робити взуття для себе. Зізнається: надихаючись глянцевими журналами, прагнула створити щось унікальне та модне.
Після закінчення школи Аліна поїхала вчитися у Київ, де також знаходила людей, які бажали пошити взуття на замовлення. Так, попит на послуги ательє зростав.
«На початку 2010-х, на другому чи третьому курсі Могилянки я усвідомила, що наша сімейна справа має бізнесовий потенціал. Зрозуміла, що тримаю у руках необроблений діамант, який можна перетворити на коштовну прикрасу. Майбутній чоловік повірив мені та підтримав, і ми разом створили бренд Kachorovska й почали будувати компанію», — розповідає Аліна.
В оренду першого офісу інвестували близько 1500–2000 грн. За словами Аліни, це була відчутна сума, але вона не сумнівалася в успіху. Відтак в Києві почала формуватися команда, яка займалася продажами, маркетингом, комунікаціями, ритейлом. Виробництво ж розвивали у Житомирі, його очолила мама Аліни.
«У першу колекцію вклали до $20 000»
Поступово кількість клієнтів зростала: черга на пошив взуття почала сягати 3-4 місяці. Стало зрозуміло, що у форматі ательє бренд не здатний задовольнити весь попит. Тому 2013 року Аліна Качоровська вирішила, що час ризикнути й вийти з лінійкою готової продукції.
Робота над першою колекцією тривала близько 9 місяців: окрім розробки дизайну, довелося збільшувати виробничі потужності й запустити окремий цех.
«Ми вклали у колекцію до $20 000. За перший тиждень продали близько 50% всієї продукції, що тоді виготовили. Це стало підтвердженням, що ми рухаємося у правильному напрямку», — ділиться співзасновниця Kachorovska.
Прибуток вклали у запуск наступної лінійки, і з того часу регулярно випускають дві колекції щороку: осінь/зима та весна/літо. Зовнішніх інвестицій у виробництво не залучали: усе масштабування відбувалося природним шляхом. Наприклад, через два роки змогли собі дозволити сучасні машини для затяжки взуття за кілька десятків тисяч доларів.
За 10 років команда виробництва у Житомирі зросла з 7 людей до 100. Ще близько 50 співробітників працюють в офісі та магазинах у Києві та Одесі. Офісні працівники також залучені до роботи зі взуттям — на собі тестують всі нові моделі й колодки.
«Кожна пара взуття — це 30 процесів»
Розробкою нових колекцій займаються від 10 до 15 людей: дизайн-бюро з командою дизайнерів, яке очолює Аліна як креативна директорка, а також команда конструкторів, модельєрів, інженерів-технологів і продакт-менеджерів.
AIN.Business й далі збирає історії малого та середнього бізнесу в Україні. Якщо вам є що розповісти, – заповніть форму:
На етапі виробництва над кожною парою взуття працюють близько 30 спеціалістів, кожен з яких відповідає за свій окремий процес. При цьому кожна пара складається з 30-40 компонентів, як-от тканина, фурнітура тощо. Часто це продукція 10 різних постачальників: як українських, так і закордонних.
«Буває, 29 компонентів приходить вчасно, пара майже готова, але ми не можемо передати її в магазини, бо один з постачальників затримає шнурки або заклепку! І такі накладки стаються повсякчас, тому ми постійно у творчому пошуку, як вирішити ту чи іншу ситуацію», — сміється Аліна.
Вона розповідає, що «народження» кожної пари взуття — її улюблена частина роботи. А от не улюблена — структуризація бізнесу. Аліна присвятила цьому два роки під час пандемії: у результаті з’явився холдинг Kacho Group, яка опікується брендами Kachorovska, Melly та іншими проектами, пов’язаними з бізнесом. Після того, як навели порядок у фінансах та процесах, стало легше управляти всією системою.
«Ми вчимося на власних помилках. Наприклад, колись я впровадила для нас ERP-систему — думала, це ж так круто, там є планування тощо. Але виявилося, що розмір компанії на той момент не відповідав складності ведення самої системи. Цей експеримент дорого обійшовся компанії», — зазначає співзасновниця Kachorovska.
«До повномасштабної війни щороку зростали на 30%»
Під час локдаунів у 2020-2021 роках люди утримувалися від походів магазинами. У той час збільшився попит на індивідуальний пошив в ательє, і в Kachorovska зробили акцент на цьому боці бізнесу. Передоплати за замовлення під час першого локдауну помʼякшили кризу, і бренд продовжував працювати.
Але через пів року після повномасштабного вторгнення Аліна закрила ательє, щоб спрямувати всі сили на виготовлення готової продукції — у цьому напрямку вона вбачає більший потенціал.
«Ми почали істотно вкладатися у технологічність, інноваційність взуттєву інженерію. У межах ательє підтримувати бажаний стандарт якості у тому ціновому сегменті, до якого звикли клієнти, було б неможливо. Тому вирішили зосередитися на тому, що нам вдається найкраще, — на колекціях», — пояснює Аліна.
Роботу над новою колекцією не припиняли навіть під час активних бойових дій на Київщині. У цей час продажі впали, але за сім місяців бізнес знову вийшов у плюс. Якщо до повномасштабної війни компанія щороку зростала на 30%, то з січня 2022 до вересня 2023 приріст становив близько 60%.
Щоб залучати нову аудиторію, бренд часто проводить колаборації з зірками. За словами Аліни, всі спільні проекти можна назвати успішними, адже всі — солдаут. Найбільше продажів принесла співпраця з Катею Сільченко, найвище охоплення у соцмережах — з Тіною Кароль, а здобутки у плані іміджу — з Ксенією Шнайдер.
«У планах — вихід на міжнародний ринок»
Наразі 50% прибутку Kachorovska отримує з інтернет-продажів, 50% — з ритейлу. Аліна пояснює, що протягом останніх років покупці дедалі охочіше повертаються у фізичні магазини — це загальносвітовий тренд після локдаунів.
«Наші три магазини у Києві та Одесі розташовані в історичних будівлях, адже мені важливо зберігати атмосферу тяглості цінностей від минулих поколінь до прийдешніх. Тож і для нових точок шукаємо місця з історією — звичайний торговий центр нам не підходить», — розповідає співзасновниця Kachorovska.
Уже понад рік бренд прагне відкрити магазин у Львові, але ніяк не вдається знайти придатне приміщення. За словами Аліни, нові пропозиції на ринку комерційної нерухомості в історичному центрі з’являються нечасто — але вона не втрачає надії.
Також у планах — вихід на міжнародний ринок. Команда Kachorovska уже кілька років над цим працює, відвідує шоуруми в Нью-Йорку та Парижі, спілкується із закордонними баєрами. Проте через воєнний стан складно планувати далі, ніж на 3-6 місяців наперед, тому поки що бізнес не називає конкретні строки такого масштабування.
«Ще одна наша ціль — посилення України на світовій фешн-мапі. Є думки створити в Україні хаб для східноєвропейських брендів: для цього ми уже проводимо заходи для локальних баєрів. Віримо у перспективу внутрішньої торгівлі та внутрішнього ритейлу», — підсумовує Аліна.
Раніше AIN.Business розповідав, як працює український бренд одягу german:
