В Україні запустили Національний корпус кримськотатарської мови

В Україні запустили Національний корпус кримськотатарської мови (НККМ) — найбільшу електронну колекцію текстів кримськотатарською з широкими можливостями дослідження мови як бази даних.

Чим корпус корисний?

Завдяки Національному корпусу кримськотатарської мови охочі користувачі можуть:

• дослідити контекст використання слів;
• знайти архаїзми / неологізми;
• дослідити найпоширеніші та найрідкісніші колокації;
• проаналізувати особливості мови конкретного автора і багато іншого.

Крім того, НККМ є потужним інструментом розвитку лексикографії. Так, корпус може бути використаний:

• для пошуку найбільш ілюстративних прикладів вживання слів при створенні тлумачних словників;
• для аналізу вживаності слів у різні епохи при створенні історичних словників;
• для автоматичного визначення і опрацювання мови системами машинного перекладу та перевірки правопису.

«Цей проєкт покликаний стати важливим кроком для збереження та розвитку кримськотатарської мови. За допомогою бази даних НККМ можуть створюватися нові електронні словники, а також програми для виправлення та машинного перекладу текстів кримськотатарською мовою. Такі напрацювання сприятимуть популяризації мови як у повсякденному житті, так і у науковій, літературній сферах. Крім того, лінгвістична база НККМ розширить можливості кримськотатарської мови на міжнародних технічних та освітніх майданчиках»,

— зазначають в Національному корпусі кримськотатарської мови.

Хто розробляв проєкт?

Проєкт Національного корпусу кримськотатарської мови було ініційовано Мінреінтеграції у межах реалізації Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки. 

Його реалізовує громадська організація QIRI’M Young за підтримки швейцарсько-української Програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа, та Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Чому це важливо?

Згідно з Конституцією, кримськотатарській мові забезпечено захист, як рідній мові одного з трьох корінних народів України – кримських татар, які наразі складають 12-13% жителів тимчасово окупованого півострова.

За словами заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова, кількість кримськотатарських шкіл у Криму різко знизилася після окупації півострова Росією.

«В Криму залишилося сім національних шкіл, але насправді не залишилося жодної, тому що навчання проводиться російською мовою, а кримськотатарська мова вивчається як предмет», – розповідав він у 2021 році.

Громадська організація КримSOS зазначає, що окупаційна «влада» Криму лише створює імітацію видимості кримських татар на півострові, водночас представники етносу є найбільш переслідуваною групою. «Діти не мають змоги вивчати рідну мову, перебуваючи на батьківщині, що негативно впливає на розвиток кримськотатарської ідентичності та культури. Це матиме серйозні та довготривалі наслідки», – пишуть в організації.