На службу в ЗСУ – через сайт з пошуку роботи. Три погляди на військовий рекрутинг

В Україні вже декілька місяців діє система військового рекрутингу на базі найбільших сайтів з пошуку роботи. AIN.UA поспілкувався зі спеціалістами з питання кадрів і військовослужбовцями, що уже протестували нюанси цієї процедури. Крім того, редакція поговорила з рекрутером однієї з бригад ЗСУ про будні спеціаліста з відбору майбутніх військових. 

ЗСУ як роботодавець

Ще в середині минулого 2023 року стало зрозуміло, що система набору людей до Сил оборони України потребує значного удосконалення. Ба більше, ця проблема нарівні з постачанням іноземного озброєння стала питанням перемоги у війні, яку Україна веде вже десять років.

«Наш ресурс 20 листопада 2023-го підписав меморандум з Міністерством оборони України, і відтоді ми допомагаємо в рекрутингу охочих служити Батьківщині», – розповідає Вікторія Білякова, PR-менеджерка Work.ua. Станом на 26 лютого 2024 року, на сайті розміщені 2525 вакансій від 390 підрозділів. 

Для військових вакансій Work.ua виступає як традиційний джобборд — після відгуку на ту чи іншу посаду у війську людину супроводжують рекрутери самих підрозділів. «Що примітно, серед шукачів зберігається гендерний баланс, – зазначає Білякова. – Ми докладаємо максимум зусиль, щоб все було просто і легко, і щоб та людина, яка хоче стати водієм або екскаваторником, змогла знайти себе в Силах Оборони України».

Ольга Бандрівська, голова військового департаменту Lobby X, надає AIN.UA покрокову інструкцію з рекрутингу. Людям, які бажають приєднатись до лав Сил безпеки та оборони, для вибору посади і підрозділу слід обрати на платформі категорію вакансій, яка відповідає наявному досвіду та фізичним спроможностям. Особливу увагу вона радить приділити вимогам до вакансії.

«Після того, як ви відправили своє резюме, воно потрапляє напряму до відповідного підрозділу. Відповідальна особа розглядає вашу заявку в середньому протягом двох-шести тижнів, і, якщо все відповідає вимогам, з вами сконтактують для співбесіди», — зазначає Бандрівська.

Зазвичай співбесіда проходить онлайн. Якщо вона пройшла успішно, і вас готові прийняти у підрозділ, то відправляють «відношення», з яким слід зʼявитися у ТЦК та СП, аби підписати контракт або ж мобілізуватись. Після цього представники територіального центру комплектування відправляють людину на проходження військово-лікарської комісії, а потім до навчального центру для проходження курсу базової військової підготовки та за потреби — набуття спеціальності. У цей час з рекрутом на звʼязку перебуває представник його майбутнього підрозділу.  

Погляд пошукачів 

AIN.UA на умовах анонімності поспілкувався з двома фахівцями, що вже скористались інструментами військового рекрутингу під час переводу до одного з підрозділів ЗСУ.

37-річний Микола (ім’я змінене), що в цивільному житті був керівником проєктного напрямку у великій компанії, мобілізувався у березні 2022 року. Нещодавно за допомогою Lobby X він перевівся на нове місце служби. «Це спеціалізована рекрутингова агенція, яка першою почала співпрацю з Силами Оборони України, для допомоги у пошуку кваліфікованих спеціалістів і ротації в підрозділах», – говорить він.

Втім, на думку військового, процедура переведення не є простою. Перша причина — це поетапний і довгий процес проходження документів «знизу-вгору», та навпаки: початково запит йде від військової частини до Генерального штабу, потім документи «спускаються» до іншої військової частини, звідки людину переводять, і врешті знову повертається із відповіддю нагору, у Генштаб. Через це є ризик затримки чи втрати документів на якомусь із етапів передачі, вважає військовий.

На тій же платформі знайшов вакансію і 40-річний Олександр, у минулому підприємець, консультант та керівник проєктів у галузі охорони довкілля та сталого розвитку. Він відзначає добру структурованість сайту Lobby X – є окрема секція військових вакансій і фільтри, що дозволяють обрати спеціальність та підрозділ. Процедура цілком стандартна для найму. «Я вже мобілізувався і проходив службу з лютого 2022 року. Тобто це теж було переведення. Однозначно потрібен контакт і супровід від підрозділу – або під час мобілізації, або під час переведення. Мене мій підрозділ супроводжував в даному процесі, тому це і стало можливим» – наголошує військовослужбовець.

«Без ротації людей в Силах оборони ми не переможемо у цій війні, — додає Микола. — Так, є багато проблем в організації, навчанні, забезпеченні і командуванні підрозділами. Але як змінити систему, якщо до неї не будуть залучатися люди ззовні, які поза системою, які не знають і не приймають старі порядки? Ми зазнали великих втрат на цю мить і не можемо в пам’ять про загиблих військових і цивільних відступити, дати ворогу нас зламати». 

Він нагадав, що щодо військового рекрутингу готуються правки у законодавство про мобілізацію, а також почалось створення нових структур. Приміром, сформований перший Рекрутинговий центр у Львові, подібні структури планують відкрити й в інших містах. Крім того, багато підрозділів відкривають свої особисті рекрутингові центри. «Армія 2024 року сильніше на дві голови за армію 2022 року», – посміхаючись, заявляє співрозмовник редакції.

Олександр зазначає, що ТЦК і ВЛК не були залучені у його переведенні: «Новий підрозділ взяв на себе усі адміністративні зусилля. Супровід HR полягав у чітких рекомендаціях щодо порядку моїх дій та інформуванні щодо прогресу. З мого боку вимагалося лише завершити справи у старій бригаді – по-людськи здати посаду (ввів наступника у курс справ), повернути військове майно (зброю, захист, аптечку), та виконати адміністративні вправи (обхідний лист, атестати, припис)». 

До ідеї рекрутингу із залученням платформ для пошуку роботи Олександр ставиться позитивно. 

«На моє переконання, наш сукупний внесок у перемогу сильно залежить від того, наскільки якісно ми виконуємо службові обов’язки. Ця якість, своєю чергою, залежить від рівня нашої підготовки, знань, вмінь та мотивації – того, що загалом називається «відповідність займаній посаді», – пояснює він.

Очевидно, ледь не кожна доросла людина щось вміє робити добре, здебільшого щось «невійськове», розгортає думку військовий. Але і потреби армії значною мірою стосуються цілком цивільних вмінь – від випікання хліба і роботи в Excel до управління проєктами та впровадження SAP.

«І саме рекрутинг є тим механізмом, що найефективніше забезпечує згадану відповідність, а отже збільшує нашу спроможність до знищення ворога, ефективного спротиву», – резюмує фахівець.

Будні армійського рекрутера

Івану (ім’я змінено на його прохання), 39-річному заступнику командира з морально-психологічного забезпечення одного з підрозділів ЗСУ, наприкінці 2023-го командування доручило відібрати здорових і мотивованих новобранців для поповнення лав його бригади, чий номер на слуху в останні місяці. Поповнення, яке прибувало на той час з полігонів, за його словами, переважно складали літні чоловіки з хронічними хворобами, які дуже швидко випадали з бойової роботи та потребували медичної допомоги. 

Бригаді вдалося потрапити до переліку частин, яким дозволили опрацювати «свіжих» новобранців прямо в ТЦК, і одразу в декілька областей вирушили групи з набору персоналу, говорить Іван. Відбір доволі жорсткий: вік до 45 років, психологічні тести, відсів осіб з потенційними відстрочками та хворобами, що з практики хоч і не роблять солдата формально непридатним до військової служби, але швидко проявляють себе в суворих польових умовах та роблять життя військовослужбовця нестерпним. Звісно ж, одразу треба було відбракувати осіб з явною алкогольною чи наркотичною залежністю. Через кадровий дефіцит дозволялося не зважати на небажання служити взагалі чи потрапити на штабну роботу.

Практика показала, що запланований формат роботи не враховував реалій мобілізації в Україні кінця минулого року, говорить військовослужбовець. 

«Потоки охочих служити перетворилися за два роки війни не просто на цівочки, а крапельки, які ще треба було вловити в потоці порожнього колообігу маси людей, які щоденно прибувають до ТЦК», – таким баченням ситуації ділиться співрозмовник видання. 

Очікувані сотні людей, яких всебічно мали вивчити та просіяти направлені групи, виявилися ілюзією, стверджує Іван. 

«Можна було формально прибути в обласний ТЦК, виявити відсутність людей і з почуттям виконаного обов’язку повернутися назад до бригади. Ми з дозволу командування обрали другий варіант – об’їхати всі ТЦК області, вивчити «обстановку» та спробувати набрати на місцях якомога більше військовослужбовців. В першому ж районному терцентрі комплектування виявилось, що ми – рекрутери і займаємося рекрутингом. Як не дивно, це було несподіванкою для нас, адже прямих завдань з рекрутингу нам не ставили, оскільки характер нашої роботи мав передбачати примусовий масовий відбір з наявних численних свіжомобілізованих груп», – іронізує Іван, юрист у мирному житті. 

Реальний же рекрутинг в умовах нестачі мобілізаційного ресурсу перетворюється на кропітку працю в умовах жорсткої конкуренції. І найбільшим конкурентом рекрутерів стає сам ТЦК, який має мобілізаційні плани, розписані на кадрове поповнення до певних бригад, обтяжене термінами, планами та несподіваними розпорядженнями згори. І «стороння» рекрутингова група, яка зацікавлена в поповненні для своєї бригади, резонно виглядає конкурентом, ділиться військовослужбовець. 

Міжбригадна конкуренція

При цьому, крім загальновідомої мобілізаційної роботи, ТЦК й далі набирають громадян на військову службу за контрактом. Цим в кожному центрі займається окремий відділ, який пасивно чекає на охочих, задовольняючись одним-двома кадрами на місяць. Такий доброволець одразу приходить до контрактного відділу з відношенням (рекомендаційний лист на зайняття певної посади) з бажаної бригади або ж отримує від контрактного відділу пропозиції щодо служби в бригадах, які вже тривалий час набирають на контракт військовослужбовців.

Також через контракт на службу можуть потрапити жінки та чоловіки віком до 27 років. Іван розповідає, що попри це, жінкам зараз важко потрапити в армію через упередження деяких командирів. 

«Ледь не в кожному ТЦК нас зустрічали пропозиції законтрактувати жінок-добровольців, які з різних мотивів зголошуються стати на захист батьківщини, однак, на наш подив, ми отримали категоричну заборону на рекрутинг жінок до бригади, які б кваліфіковані вони не були», – розповідає він.

Як правило, на контракт агітують вступати рясні застарілі настінні плакати з усміхненими гладко виголеними чоловіками в акуратній, гарній уніформі на тлі відполірованої військової техніки.

«Ми старалися не думати про те, що таких богатирів вибили найпершими, а реальні солдати – це замучені бородані в брудному мультикамі на оливкових «зламках», по самий дах заліплених глевким донецьким чорноземом, – гірко іронізує рекрутер. – Слід визнати, що ми взагалі не мали жодної агітаційної поліграфії. Оглядаючи пропозиції конкурентів, ми ублагали нашу бригаду вислати хоч щось, і на свій подив таки отримали пачку непоганих календарів на наступний рік, які принаймні містили нашу назву та символіку».

Щодо конкуренції Іван зазначає: звичайні механізовані бригади зі складу Сухопутних військ поки активно не включилися до процесу рекрутингу – чоловік припускає, що поки їх задовольняє класичне поповнення лав коштом планового притоку мобілізованих після навчання на полігонах.

«А 3-тя окрема штурмова бригада, за нашими спостереженнями, навпаки, інтегрувала рекрутинг в процес відновлення бригади після участі в активних бойових діях. Командири нижчого рівня після легких поранень розподіляються в ТЦК за місцем проживання для рекрутингу, маючи таким чином додатковий період для власної реабілітації та виконуючи корисну для бригади функцію з набору нових людей. Всю її рекрутингову активність в Києві координує власний рекрутинговий осередок, що має телефонний контакт-центр, чат-боти і водночас займається активним інтернет-рекрутингом», – розповідає Іван.

Він додає, що завдяки широкій мережі покриття й активній рекламі 3-й штурмовій вдається тримати доволі високу планку вимог до новачків і навіть відсіювати некомпетентні кадри на полігонах.

Не меншу всеохопність представництва на рівні ТЦК має і Державна прикордонна служба України. Однак їхні представники великої активності з рекрутингу не виявляють, більше покладаючись на привабливість служби в регіоні, адже служити новачкам доведеться переважно на ОКПП «Київ».

«Крім «трійки» та прикордонників, ми перетиналися в ТЦК з представниками 5-ї окремої штурмової бригади, 4-ї окремої танкової бригади, десантно-штурмовими військами, а також механізованої 72-ї бригади в рідній для них Білій Церкві. За агітаційними матеріалами видно було сліди попередньої активності 24 ОШБ «Айдар» і морпіхів. Вся наша рекрутингова активність врешті впиралася в одну головну проблему – майже повну відсутність осіб, яких можна було би агітувати на вступ до лав ЗСУ. Основний потік людей, які щодня приходять на прийом до ТЦК, формують особи, які мають різного роду відстрочки від призову, «бронь», уточнення даних, виготовлення військово-облікових документів, зняття з обліку тощо», – розповідає про будні військового рекрутера чоловік. 

Величезні паперові картотеки, в яких начебто містяться десятки тисяч осіб, насправді фактично порожні, зізнається він: «Витягуючи одиниці цікавих для нас людей, ми витрачали години на безрезультатні пошуки та додзвони, і врешті покинули задум переймати на себе цю функцію ТЦК».

Внутрішня «кухня» ТЦК 

Єдиний реальний сенс користуватися картотекою ТЦК полягав у можливості перевірити «бекграунд» відібраного кандидата, що погодився служити, стверджує співрозмовник редакції: звірити військово-облікову спеціальність, реєстрацію, виявити «забуту» рекрутом судимість, бронь, додаткову спеціальність тощо. Якщо ж на прийом в мобвідділ приходить придатна для мобілізації людина, то, за умови наявності під кабінетом представників різних бригад, вона одразу підпадає під перехресний вогонь пропозицій. При цьому діє негласне правило заборони перевербування – хто перший почав бесіду, того і рекрут. 

Військовослужбовець додає, що врешті «на всі ТЦК спустили розпорядження всіх здорових мобілізованих чоловіків віком до 45 років відправляти на полігон ДШВ для поповнення лав штурмовиків», що повністю вирівняло шанси всіх рекрутерів – в нуль. Іван каже, що єдиний вихід з ситуації – намагатися знайти особистий контакт з керівництвом ТЦК або використовувати персональні зв’язки командира бригади.

«В ситуації, коли всі мобілізовані, незалежно від бажання чи наявності відношення, відправляються на полігон ДШВ, єдиним шансом для рекрута потрапити в бажану бригаду лишається укласти контракт через контрактний відділ. Але чи готовий пов’язати своє життя з армією на три роки вчорашній програміст?» – розмірковує Іван.

Окрема категорія військовозобов’язаних – офіцери, але на їхній рекрутинг його бригада прямої вказівки не давала. 

«За наявності цікавого кандидата ми мали передавати його дані на погодження в службу персоналу бригади. З офіцерами робота ще складніша, оскільки всі здорові та мотивовані вже мобілізовані, кількість вакансій незначна, і до того ж обмежена ВОС офіцера, який він отримав за час військової служби або на військовій кафедрі», – продовжує рекрутер.

Фінал є показовим для України початку 2024 року. Військовий резюмує: «В підсумку, за півтора місяця роботи ми відібрали менше ніж 50 чоловіків. Всіх, хто нам не підійшов, однаково мобілізували – відправили на полігон і так-сяк навчили. Найімовірніше, незабаром туди приїхав представник нашої бригади, і забрав всіх формально придатних воювати».