Верховна Рада України 11 квітня 2024 року ухвалила за основу в повторному першому читанні доопрацьований законопроєкт №10439 про внесення змін до закону «Про Бюро економічної безпеки України». Документ підтримали 264 народні депутати, проти — п’ятеро, не голосували — 26.

Після доопрацювання законопроєкт передбачає:

  • Відбір і подання на розгляд прем’єр-міністра України не більше ніж двох кандидатур на посаду директора БЕБ
  • Незалежні оцінки (аудити) ефективності діяльності БЕБ після першого та третього року роботи директора.
  • Доопрацьований механізм атестації працівників БЕБ протягом 12 місяців із дня призначення директора.
  • Формування директором БЕБ нової дисциплінарної комісії.

Нардеп Ярослав Железняк із «Голосу» наголосив, що в законопроєкті має бути один, а не два кандидати, детально прописані переатестація та процедура відбору. Усе це в зауваженнях бізнесу, МВФ і G7.

Крім того, Железняк повідомив, що під час засідання лідер фракції «Слуга народу» Давид Арахамія зобов’язався доопрацювати закон за вимогами МВФ, G7 і бізнесу.

Передісторія

Наприкінці 2023 року Кабмін затвердив свій законопроєкт про реформування БЕБ, який декларував перезавантаження бюро лише через рік після війни. Його різко розкритикували голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін і перший заступник голови профільного парламентського глави Ярослав Железняк. За їхнім твердженням, у цьому вигляді законопроєкт зберігав контроль Офісу президента для БЕБ.

У результаті, уряд відклав внесення законопроєкту до ВР, але й після доопрацювання він зазнав критики.

Згодом група народних депутатів зареєструвала альтернативний урядовому законопроєкт про перезавантаження БЕБ під номером 10439-2.

Цей документ закликали підтримати численні бізнес-асоціації та міжнародні партнери.

Основні відмінності між законопроєктами

  • Переатестація: Урядовий законопроєкт пропонує переатестувати лише нових співробітників БЕБ, а альтернативний — всіх без винятку (близько 1000 осіб).
  • Конкурс на посаду директора: Урядовий законопроєкт пропонує конкурс, де перевага буде в членів комісії, призначених Кабміном. Альтернативний — незалежний конкурс з перевагою голосу експертів, рекомендованих міжнародними партнерами.
  • Підпорядкування: Урядовий законопроєкт пропонує підпорядкувати БЕБ Міністерству економіки, альтернативний — Міністерству фінансів.

Депутат Ярослав Юрчишин у коментарі AIN.UA підкреслює, що різниця між законопроєктами змістовна. Альтернативний пропонує незалежний конкурс із перевагою голосу експертів, рекомендованих міжнародними партнерами. Урядовий лише імітує конкурс, систему звітності керівництва та створює умови для політичної залежності.

Чому перезапуск важливий

Заступниця голови Комітету з питань фінансів, податкової і митної політики, та одна з авторок альтернативного законопроєкту про БЕБ Ольга Василевська-Смаглюк в коментарі AIN.UA пояснює, що питання БЕБу є домовленістю з Міжнародним валютним фондом, що напряму впливає на отримання фінансової допомоги для держбюджету України. Рішення про перезапуск БЕБ мають ухвалити до кінця червня 2024 року.

За підсумками опрацювання порівняльної таблиці Центру економічної стратегії та текстів законопроєктів вбачається, що урядовий законопроєкт суперечить взятим Україною зобов’язанням, а також не відповідає пріоритетам G7, опублікованим нещодавно. Тоді як альтернативний законопроєкт відповідає вимогам міжнародних партнерів.

Перезапуск БЕБ є також і частиною євроінтеграції, бо восени 2023 року Єврокомісія надала звіт щодо набуття Україною статусу члена Європейського Союзу, а саме оцінку реформування правової системи України та наближення її до вимог aquis EU. Серед іншого — у документі 7 разів згадується необхідність реформи БЕБ, а також констатується, що запуск цього органа не досягнув тієї мети, яка перед ним ставилась.