На початку червня 2024 року в польському Кракові відбувся форум для defense-tech розробників з України, країн НАТО та потенційних інвесторів в інноваційні розробки. Це вже другий defense tech захід, який Україна організовує спільно з Північноатлантичним альянсом. Журналістка AIN.UA Анастасія Оприщенко відвідала форум і розповідає про головні події та заяви.
З 4 по 6 липня форум символічно пройшов в Гірничо-металургійній академії (AGH) — одному з найстаріших технічних університетів Польщі, який фокусується на інноваційних технологіях та інженерних дисциплінах. До заходу долучились понад 17 країн, близько 300 осіб, які представляли свої проєкти на хакатоні, дискусійних панелях і під час приватних інтерв’ю.
Атмосфера університетських корпусів та аудиторій, між якими три дні курсували запрошені учасники форуму, більше нагадувала початок семестру, коли студенти ще готові вчитися та змагатися за оцінки в заліковці.
Програма складена доволі щільно й має три напрямки: з дев’ятої ранку до п’ятої вечора можна було відвідати хакатон, практичні лекції та дискусійні панелі. Учасники, які зареєструвалися на хакатон, були обмежені у виборі програми і не змогли взяти участі в головній частині форуму. Всім іншим пощастило послухати виступи від DIANA, прискорювача оборонних інновацій для Північної Атлантики, Інноваційного фонду НАТО (NIF), представників Brave1 і Генштабу ЗСУ.
Цільова аудиторія DIANA та NIF — стартапи та підприємці, які хочуть стати частиною інноваційної екосистеми НАТО. Попередньо на конференцію були запрошені вісім українських розробників, які шукають інвестування. Серед них форум відвідали:
- ТОВ «Око Камера» — розробник тепловізійних модулів для БПЛА;
- HIMERA — захищена система зв’язку для застосування в цивільних і надзвичайних ситуаціях;
- KVERTUS — розробник і виробник засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) і радіоелектронної розвідки (РЕР);
- Roboneers — наземні роботизовані комплекси для тактичних стратегічних та оперативних задач.
Пріоритетом для більшості гостей стали дискусійні панелі, особисті зустрічі з українськими стартапами й представниками DIANA та NIF. На вступній частині форуму до гостей звернулися з традиційним проханням будувати партнерство та обмінюватися досвідом. Пенні Пріцкер, спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України, у вступному слові наголосила на важливості підтримувати українську економіку, інвестуючи в її стартапи й технології, та підкреслила, що вже зараз варто вчитися на досвіді української армії швидкості оборонних закупівель і адаптації продукції до військової реальності.
«В Україні кількість компаній-виробників дронів від початку повномасштабної війни зросла з дев’яти до понад 200. Таке розповсюдження стало вирішальним на полі бою, а також вплинуло на українську економіку. Технологічна галузь була опорою життєздатності економіки України з моменту вторгнення росії й допомогла створити понад 360 000 робочих місць».
Реалії бою, інновації в майбутніх війнах і безпілотні системи
Довгі дискусії змінювалися ланчем, перервою на каву та нетворкінгом з учасниками форуму. Важливо, що інформацію, отриману в ході дискусійних панелей, можна вільно використовувати, але без розкриття особи спікера.
Найактуальніші питання традиційно розглядалися в перший день. Увагу гостей привернула панель про розвиток безпілотних систем в Україні та виклики, з якими стикається українська армія. До участі в дискусії були долучені представники Міністерства цифрової трансформації України та напрямів безпілотних технологій при Генштабі ЗСУ.
Представник Міністерства цифрової трансформації на початку зустрічі поділився концепцією інновацій в обороні України: пріоритетною ціллю, як і весь останній рік, залишаються не тільки безпілотні системи, а й РЕБ-засоби. Також у концепцію оборони України входять роботизовані комплекси, засоби цифрової розвідки та розвиток медичних технологій.
На сьогодні більшість стартапів, які є в концепції оборони України та представлені на платформі Brave1, пройшли тестування на полі бою, завдяки чому Україна посилює свої операції в тилу росії, зазначив спікер і пообіцяв, що «вони триватимуть надалі». Зокрема, це стосується морських безпілотників Magura, які вражають російський чорноморський флот. Позитивним результатом використання морських дронів, зі слів спікера, також стало відкриття зернового коридору в Чорному морі, адже нині російський флот уникає узбережжя України.
Також Україна працює над розширенням виробництва засобів радіоелектронної боротьби, роботизованих систем і боєприпасів для безпілотників. На платформі Brave1 зареєстровано та протестовано понад 200 моделей роботизованих комплексів. Роботи можуть евакуювати поранених, виконувати логістичні функції, встановлювати міни та розмінувати територію, аби дати додаткову безпеку українським військовим.
«Ми віримо, що роботи стануть наступною великою зміною [у ході цієї війни]. Ми врятуємо тисячі життів і допоможемо звільняти території ефективніше. В Україні ми вдосконалюємо свої ж інновації, для цього немає легкого способу чи диво-технології, це все про постійну роботу, безперервний процес досліджень і розробок, вирішення проблем логістики з компонентами, пошук рішень на п’ять кроків вперед. Моє повідомлення чітке — Україна є найкращим R&D центром для будь-яких інновацій. Сьогодні ми отримуємо вашу технологію для тестування. Завтра ми збільшимо її в 100 разів», — завершив свою доповідь представник Міністерства.
Ці ж тези розширили та підтримали представники Генштабу ЗСУ під час обговорення інноваційних покращень у наземних морських і повітряних безпілотних системах. Учасники дискусії зазначали — центральним питанням для України залишається захист життів військовослужбовців, а головним військовим пріоритетом — створення технологічних продуктів, які гарно функціонуватимуть в Україні в зонах підвищеної небезпеки.
Значну частину дискусії приділили проблемі російських розвідувальних БПЛА, які моніторять територію України на відстані 60-70 кілометрів від фактичної лінії фронту. Часто російські безпілотні системи, які збирають розвіддані, виявляють навіть ті локації, де в теорії могли б проводитися дослідження та тестування українських інновацій. А можливість ракетної атаки змушує військових і цивільних почуватися незахищеними.
Складність протидії полягає в тому, що російські безпілотні системи постійно розвиваються і вдосконалюються, бо росія має більший капітал для створення продукту. І українські оборонні технології можуть бути вже не актуальні через кілька тижнів. Технології, які впроваджують українські військові, ворог активно копіює та використовує проти України.
Наприклад, за твердженням учасників форуму, влітку 2023 року безпілотники, що використовувались проти росії, були дієвими, але зараз росіяни змінили частоти на яких працюють їх РЕБ-засоби, і тому українські дрони неможливо використовувати в зоні бойових дій. Тому українському ВПК доводиться постійно адаптуватися до нових умов.
Наразі в українській армії не існує сталого продукту, який би добре працював постійно. Навіть найкраща техніка, надана партнерами, виходить з ладу через російські засоби радіоелектронної боротьби, що значно зменшує ефективність атак з боку ЗСУ.
Представники українського Генштабу підкреслили у зверненні до іноземних компаній, що Україна відкрита до тестування інноваційних розробок і готова випробовувати їх у бойових умовах. Зараз на фронті необхідні комплексні рішення для використання різних типів безпілотних систем одночасно: повітря і суходіл, повітря і море, суходіл і море.
Також українські військові шукають інноваційні рішення для безпілотників, аби ті могли, наприклад, перехоплювати й знищувати інші безпілотники. Це, на думку представників військового сектора, стане потужною допомогою на фронті, оскільки зенітні керовані ракети, які коштують дорожче, не є настільки ж ефективними в захисті міст під час атаки БПЛА.
Крім знищення російських безпілотних систем, Україна шукає рішення для радіоелектронної боротьби з ними й готова тестувати будь-які засоби, до яких мають доступ країни НАТО.
У другій частині дискусії представники Генштабу ЗСУ обговорювали досвід сучасної війни у перспективі майбутнього. Майбутнє наступних війн, на їхню думку, лежить за роботизованими комплексами, що зберігатимуть життя військових.
«Але також це питання наступного рівня — українці не хочуть воювати. Ми не починали цю війну. Ми не вибирали боротися. Ми хотіли мирного життя. Щоб будувати бізнес. Щоб створювати сім’ї. І я впевнений, що ви, хлопці, у Польщі та інших союзних країнах, хочете того самого. Але ми жадаємо захистити те, що будуємо, і таких людей багато, — пояснює представник Генштабу ЗСУ. — Тож нам потрібно побудувати міцну основу для засобів, які захищатимуть нас на різних рівнях. Бажано під водою — і навіть у космосі.
Ми зараз намагаємося побудувати цю структуру по частинах і наблизились до успіху. Ми починали з дронів, а тепер вже говоримо про роботизовані наземні комплекси. Наступний крок — об’єднати дрони з роботами та морськими дронами в одну систему. Все це базуватиметься на програмному забезпеченні, яке й виконуватиме більшу частину роботи. Це і є наше бачення інновацій».
Один зі спікерів підкреслив, що зараз Україна перевіряє теорію: що станеться, якщо замінити людей машинами на бойових позиціях. На його думку, замінити військових на полі бою на роботизовані системи й таким чином зберегти людські життя буде можливо на 30% у найближчому майбутньому.
Теоретичні дискусії були підкріплені відеоматеріалами з фронту, де українські військові на відео зафільмували знищення ворожих позицій і техніки за допомогою українських дронів. На екрані, який у мирному університеті Кракова використовувався для лекцій, зараз можна було спостерігати, як під веселу музику вибухає російська техніка. Гості, що сиділи в лекційній залі, дивляться з цікавістю та часом з відразою.
Коментуючи відео, представники оборонного сектора України підкреслили, що сучасні дрони можуть частково замінити традиційні артилерію або ракети, яких попри допомогу партнерів досі не вистачає українським військовим. Відео демонстрували, що традиційні броньовані платформи беззахисні проти дронів. Цілий механізований російський батальйон ліквідували ще до того, як він дійшов впритул до українських позицій.
«Зараз БПЛА замінили артилерію на полі бою, тобто як і під час Першої світової війни, кулемети замістили кавалерію, — пояснює військовослужбовець з Генштабу ЗСУ. — За моєю особистою оцінкою, те саме буде і з броньованими платформами і, можливо, з танками. Не зараз, але, мабуть, у наступному десятилітті. БПЛА вже є переважно оборонним активом. Але це призводить до глухого кута на полі бою. Росіяни не можуть напасти на нас, але й ми не можемо напасти на росіян. Можливо, нам потрібна якась нова технологія, як танки під час Першої світової, яка принесе маневренну перевагу на поле бою».
Кінцевим питанням для обговорення стало залучення інвестицій для розвитку українських інновацій. На початку вторгнення в Україні майже не було фондів, які б фінансували оборонні інновації. Зараз Україна має близько 20 подібних фондів. Інтерес саме до українського defense tech значно вищий, ніж до інших стартапів. Інвестори бачать успіхи команд розробників, які перевіряються на практиці на полі бою.
Більшість фінансової підтримки надходить від західноєвропейських і північноамериканських інвесторів. Найбільше інвестицій залучили для Himera, чек складав $500 тисяч. Himera — це український defense tech стартап, який розробляє безпечні пристрої зв’язку.
Одна з головних переваг українських фондів, на думку учасника дискусії, полягає в тому, що технологічні стартапи мають більше можливостей отримати гранти. Минулого року з українських фондів виділили близько 200 грантів на суму приблизно $3,5 мільйони. Цього року сума склала $40 мільйонів доларів.
«Зараз ми працюємо над тим, щоб залучити додаткові джерела фінансування на продукцію, виготовлену в Україні. Тому ми шукали міжнародних партнерів, які б закупили українську зброю в наших виробників. Ми запустили проєкт ZBROYARI для якого необхідно було зібрати $10 мільярдів на українську продукцію. Вже маємо перші внески: $28,5 мільйонів від Данії, а також $2,1 мільйона від Канади», — поділились у Генштабі ЗСУ.
Круглий стіл для медіа
Після короткої перерви на каву не менш вагомою частиною першого дня стала зустріч медіа з представниками Brave1, DIANA, NIF та з українськими defense tech стартапами. Під час першого круглого столу Brave1 спільно з Дугом Беком — директором підрозділу оборонних інновацій DIU, — розповіли, що створення такого простору для нетворкінгу та залучення інвестицій має об’єднати зусилля для допомоги Україні виграти війну. Для цього поєднують розробників і компанії, які допомагають імплементувати розробки в реальному часі.
Наталія Кушнерська з Brave1 також розповіла про технологічні виклики на полі бою, зокрема про те, що військовим складно працювати на фронті в місцях, де неможливо використати GPS-зв’язок, і наголосила, що Україна має інноваційні рішення для цієї проблеми, однак вони потребують інвестицій.
Такими рішеннями є безпілотні наземні комплекси. Платформа Brave1 працює, аби їх вже скоро змогла купувати держава для виконання задач на фронті. Головним викликом для платформи є розширення виробництва — українські виробники чекають на фінансування, і тому все ще обмежені в кількості роботизованих систем, які вони можуть виробляти щомісяця. «Коли ми розширимо виробництво, то зможемо забезпечувати фронт різноманітними роботизованими комплексами, які працюватимуть в будь-яких умовах і ландшафті, а це близько 1500 кілометрів активної лінії фронту», — говорить Наталія Кушнерська.
Також, зі слів представників Brave1, одним із ключових технологічних пріоритетів залишається штучний інтелект. Україна використовує різні види ШІ, наприклад, є той, який швидко обробляє великий обсяг фотографій, зроблених за допомогою безпілотних розвідувальних апаратів і розпізнає ворожу техніку чи позиції. Також українські сили оборони мають ШІ, який використовується для аналізу супутникових знімків. Маючи доступ до певних супутників, можна отримати фотографії розміром у гігабайти, на яких нічого не можливо побачити оком. Але штучний інтелект допомагає ідентифікувати ворога.
Зараз українські військові вчаться, як за допомогою штучного інтелекту використовувати комп’ютерний зір для розпізнавання об’єктів за джерелом відео або лише за звуком, використовуючи акустичні датчики. Наприклад, маючи фрагмент голосу певного військового російського злочинця, можна ідентифікувати саме його за допомогою ШІ, відслідкувати, притягнути до відповідальності чи знищити. Або визначити за допомогою штучного інтелекту, якою технікою пересувається ворог завдяки специфічному звуку, який видає та чи інша техніка.
Наталія Кушнерська з Brave1 в розмові з представниками ЗМІ поділилася, що можливість тестувати свої інновації в Україні заохочують іноземних виробників заходити на український ринок. Також це дозволяє покращувати іноземні технології як для себе, так і для українського війська. З іншого боку, Україна досі має складнощі з поширенням своїх технологічних виробів на західні ринки, адже експорт оборонної продукції за межі України зараз закритий.
Цю тезу підтверджує й інтерв’ю Reuters з міністром з питань стратегічних галузей промисловості України Олександром Камишиним. Міністр пояснює, що, хоча українські виробники готові експортувати свою продукцію, а іноземні кампанії готові її купувати, ідея видавати виробництвам ліцензії на експорт «не має політичної підтримки, тому ми шукаємо фінансування для наших підприємств, щоб все виробництво залишалося в Україні», — сказав він.
Наступні спікери – Том МакСорлі, генеральний радник Інноваційного прискорювача оборони для Північної Атлантики (DIANA), і Патрік Снайдер-Сікорський, партнер фонду інновацій НАТО — NIF.
Том МакСорлі пояснив, що DIANA покриває критичні потреби оборони та безпеки, шукаючи стартапи та технології для розв’язання інноваційних проблем. Організація надає фінансування компаніям, які можуть запропонувати нові технологічні рішення. Крім фінансування, DIANA пропонує навчальну програму, яка пришвидшує розвиток стартапів. «Мета такої підтримки полягає в тому, щоб побудувати екосистему успішних компаній подвійного призначення, які постачають технології, корисні для громадянського суспільства, і які мають рішення для проблем оборони та безпеки, з якими ми стикаємося».
Патрік Снайдер-Сікорський, партнер фонду інновацій НАТО — NIF, розповів, що організація інвестує у стартапи, надаючи прямі й непрямі інвестиції. Головна ціль на форумі — підтримати українські стартапи та розвиток української інноваційної екосистеми.
Форум у Кракові, за словами організаторів, мав допомогти акселератору DIANA налагодити співпрацю з українськими розробниками та надати їм потрібні інвестиції й навчання. Щоправда, після короткого інтерв’ю з представником компанії-акселератора стало відомо, що у DIANA немає таких повноважень, поки українські компанії зареєстровані в Україні.
Фінальні дискусії та випробування дрона
Другого дня на дискусійних панелях обговорювали питання розвитку міжнародної технологічної екосистеми на прикладі України та розвиток інновацій у сфері оборони. Результатом обговорення стало рішення створити спеціальну організацію, яка б об’єднувала країни подібно до ЄС та яка б частково відповідала за дослідження та розробки у сфері defense tech.
Представники технологічних компаній під час панельної дискусії погодилися, що треба приділити більшу увагу створенню продуктів подвійного призначення, як це робить Україна за допомогою маленьких ВПК, є важливим кроком для розвитку обороноздатності країн НАТО.
Також рішення, до якого прийшли розробники з країн НАТО, полягало в тому, аби пришвидшувати виробництво та імплементацію військових технологій. «Світ рухається так швидко, що ми не можемо озиратися на шлях, який вже пройшли. Нашим інноваційним організаціям потрібні не лише технології, а й нові способи, як ми зможемо швидко впровадити їх», — сказав один з учасників дискусії.
Українські представники з оборонної сфери порадили не зосереджуватися на легких інноваціях чи технологіях, тому що росіяни дуже добре вчаться на полі бою, масштабуються та копіюють все. І вже за кілька тижнів повернуться з адаптованими технологіями. «Це не означає, що вам не варто розвивати простіші варіанти, але готуйтесь, що ви будете боротися з власними інноваціями. Якщо ви хочете дійсно отримати тривалу перевагу над ворогом, спробуйте подумати, де ви дійсно в технологіях переможете свого ворога. У цьому випадку, ймовірно, це нововведення забезпечить вам набагато більший термін служби».
Між дискусіями я мала змогу відвідати імпровізований полігон, де представили дрони з The Dronecode Foundation. Розробники презентували можливості дрона в захопленні цілі завдяки автоматизованій програмі керування. Інноваційні рішення полягали в тому, аби навчитись використовувати середовище для автономії дрона. Це має працювати так: датчики, що розміщені на дроні, дозволяють йому зчитувати ситуацію в просторі і самому зупинятись біля цілі чи обходити перепони.
Зараз оператори БПЛА використовують найпростіші системи перегляду теориторії, коли оператор отримує зображення з дрона, визначає напрямок і яку картинку буде бачити й вручну керує дроном. Тоді як зі збільшеною автономністю оператор може не контролювати кожну дію дрона. Завдяки підвищеній автономії можна перетворити оператора на особу, яка ухвалює рішення, фактично на керівника, і залишити йому інші операційні питання. Такий дрон нині коштує менше ніж $2000.
«Процес керування дроном дуже подібний до того, аби він під час польоту уникав перешкод на заданій траєкторії. Наша технологія, — пояснює розробник, — може мати дуже різні результати залежно від контексту. Я можу сказати, дизайн дрона подібний до українського, але ви потребуєте технологічних інновацій. У плані ж виробництва зараз Україна є найбільшим у світі виробником дронів».
Дрон, який тестують, має радіус дії приблизно 30 кілометрів і час польоту 30 хвилин. На хакатон його привезли, аби розробники могли вирішити, які інновації варто додати для покращення. Унікальні аспекти, які вносить кожна команда, — це розробка програмного забезпечення для наявної платформи (дрона), тобто розробники не конкурують за двигуни, батареї чи допоміжні елементи.
Команди зосередилися на трьох проблемних сферах автономії. Перша — створити програмне забезпечення, яке допоможе швидко ідентифікувати ворожі цілі, наприклад, транспорт. Друга — після ідентифікації цілі автоматично визначити параметри об’єкта: який він, де він стоїть, в яку сторону повернутий. Для цього розробники мали створити візуальну бібліотеку цілей для дрона, якою він буде користуватися завдяки вбудованим потужним графічним процесорам. Коли дрон виконує дві головні автоматизовані функції, оператор, маючи інформацію про об’єкт, ухвалює рішення, чи варто його знищити, чи ні.
Третя проблемна сфера, яку розвʼязували на хакатоні, полягала у візуальній орієнтації в просторі. Розробники поділились, що зараз дрон самотужки визначає траєкторію польоту і постійно коригує її залежно від перешкод, які виникатимуть на шляху. Система, яку тестують у дроні, не використовує канал передачі даних тому вона наразі стійка до перешкод у вигляді радіоелектронної боротьби. Зараз на цьому дроні немає ні GPS, ні даних пілота, система повністю автономна.
Ми стоїмо на вулиці на території одного з корпусів університету, де проходить захід, а розробник демонструє інвесторам і ЗМІ, як дрон автоматично зупиняється перед вантажівкою з гучним дзижчанням й одразу відлітає від транспорту. Український військовий, задумливо киваючи головою на дрон пошепки, ніби про себе говорить: «Класна річ, але в Україні такі технології вже пів року, як є».
Розробники зізнаються, що процес впровадження інновацій в Україні відбувається швидше, ніж у західних країнах. «Рівень інноваційної екосистеми в Україні неймовірний, бо в Києві я можу побачити весь ланцюжок створення та розробки дрона за пів дня. Можу поговорити з виробником антен, системи і самого літального апарата. Зустрітися з Міністерством стратегічних галузей промисловості, Мінцифри та Міноборони. Зараз немає іншого місця у світі, де розвиток екосистеми інновацій відбувається з такими темпами».
