21 липня біля Паркового мосту в Києві обірвався трос на атракціоні канатної дороги. Пошуково-рятувальна операція тривала близько доби й вранці 22 липня водолази ДСНС знайшли в Дніпрі тіло 20-річного хлопця, який впав у воду через обрив тролея.
Печерське управління поліції міста Києва розпочало кримінальне провадження за двома статтями Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки (ч. 2. ст. 272) та службова недбалість, що спричинила загибель людини (ч. 3 ст. 367).
Ця трагедія спричинила дискусію: а хто та як взагалі має слідкувати за справністю таких розваг? Розповідаємо детальніше про організаторів цієї та попередніх канатних доріг у Києві, а також яких норм має дотримуватися такий бізнес.
Хто такі Kyiv FlyLine
Канатна дорога Kyiv FlyLine функціонує з 2021 року та зʼєднує правий берег Дніпра від Арки Свободи українського народу до Труханового острова. Довжина атракціону — 500 метрів. Він належить ТОВ «Активна Країна», яка володіє мережею канатних доріг і мотузкових парків у Києві.
Основний вид діяльності фірми — функціювання атракціонів і тематичних парків, а її кінцевим власником є підприємець Денис Курта. Сама компанія існує з 2015 року.
Після трагедії 21 липня у Kyiv FlyLine заявили, що співпрацюють зі слідством і висловлюють співчуття родичам загиблого.
«Зі свого боку ми підтверджуємо, що маємо всі необхідні документи та сертифікати на обладнання. Зіплайн проходить постійні перевірки та експертизи», — повідомили в компанії.
Окрім цього, Денис Курта повідомив, що додатково оприлюднить результати розслідування.
Історія канатної дороги в Києві
Kyiv FlyLine — не перша канатна дорога, що працювала на цій локації. У 2018 році вже існувала канатна дорога біля Паркового мосту, однак КМДА постановила демонтувати тролей через незаконність його спорудження. Натомість на її місці мали спроєктувати нову та законну канатну дорогу. Власниками попереднього атракціону була компанія SkyPark, яка заявляла про нібито рейдерське захоплення їхнього бізнесу:
«На стартовий майданчик тролею над Дніпром від SkyPark “завітало” більше десятка спортивних хлопців, які, пригрозивши охоронцю, піднялись на конструкцію і перерізали всі лінії тролею. Троси, що були під натягом в 500 кг, неконтрольовано падали на набережну та в Дніпро, порвали лінії електропередачі та чудом не зачепили машини, що хоч і поодиноко, але проїжджали дорогою внизу», — заявляли тоді у SkyPark.
У 2021 році атракціон згодом знову відкрили попри оскарження генпрокуратури. Тоді прокурори звернулись до Господарського суду Києва з позовом, в якому просили визнати незаконним і скасувати розпорядження КМДА, де переможцем інвестиційного конкурсу визнали «компанію без досвіду з реалізації подібних проєктів і досвіду експлуатації атракціонів подібного типу, враховуючи їх потенційну небезпеку для життя та здоровʼя». Згодом у цьому позові було відмовлено і канатна дорога продовжила функціонувати.
«Суди та відповідачі в особі столичних посадовців не погодились з позицією прокуратури про те, що канатна дорога через Дніпро належить до атракціонів підвищеної небезпеки», — заявили в Офісі Генпрокурора.
Відтоді на канатній дорозі неодноразово застрягали люди, але без летальних випадків.
Що потрібно для організації екстремальних розваг в Україні
Для організації екстремальних розваг потрібно мати один або кілька видів економічної діяльності:
- 77.21 Прокат товарів для спорту та відпочинку
- 79.90 Надання інших послуг бронювання та пов’язана з цим діяльність
- 93.21 Функціювання атракціонів і тематичних парків
- 93.19 Інша діяльність у сфері спорту
- 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг тощо.
З дозвільними документами для організації екстремальних розваг нам допомогла розібратись юристка фірми Kinstellar Діана Малиш.
Отримувати дозволи на роботу та проходити перевірки мають розваги I групи складності.
«Українське законодавство передбачає необхідність власникам атракціонів отримати дозвіл від Держпраці на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, до якого належать й атракціони (стаття 21 Закону “Про охорону праці”). Для отримання дозволу компанія має подати висновок експертизи щодо відповідності машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки. Держпраці у свою чергу видає безстроковий дозвіл із зазначенням видів устаткування протягом 10 днів із дня отримання документів», — зазначила Діана Малиш.
Технічний огляд атракціонів мають проводити не рідше ніж один раз на рік. Під час перевірки мають оглянути всі механізми та їхні гальма, прилади та пристрої безпеки, гідропристрої та електрообладнання, сигналізацію тощо. Результати технічного огляду оформляються актом і заносяться до паспорта атракціону. Відповідальними за справний стан атракціону, згідно зі статтею 13 ЗУ «Про охорону праці», є роботодавець. Зокрема й у разі порушення роботи атракціону.
От тільки такого типу тролеї, як на Дніпром у Києві, для законодавства трохи сіра зона.
Згідно з Постановою Мінкульту «Про встановлення груп технічної складності атракціонів», I групою технічної складності або ж небезпеки є атракціони:
- з механізованим приводом із підійманням відвідувачів від рівня посадкового майданчика на висоту понад 2 метри для дитячих атракціонів і понад 3 метри — для дорослих;
- каруселі з механізованим приводом з лінійною швидкістю понад 0,5 м/с незалежно від висоти підіймання;
- автомобілі, що зіштовхуються, швидкісні автомобілі, картинг, швидкість руху яких понад 4 м/с;
- будь-яка конструкція з лінійною швидкістю руху посадкових понад 5 м/с;
- гойдалки механізовані та немеханізовані, які обертаються або з кутом відхилу посадкових місць на величину понад 45 градусів і підійманням кабін понад 1,5 метра;
- механізовані, з гідравлічним або пневматичним приводом посадкових місць (кабін, платформ);
- вежі вільного падіння;
- з еластичними елементами: катапульти, стрибки з висоти на еластичному канаті тощо.
Однак, за словами Діани Малиш, через існування прогалин у законодавстві неможливо однозначно віднести таку конструкцію, як канатна дорога, до атракціонів підвищеної небезпеки. Річ у тім, що законодавство містить не тільки перелік видів атракціонів (де зіплайн не вказаний), а й перелік технічних характеристик, за яких установка вважається атракціоном. Тому висновок щодо статусу зіплайну можна зробити, тільки враховуючи технічні характеристики устаткування атракціону, визначені в його експлуатаційній документації.
На це також звернув Верховний суд у своєму рішенні щодо експлуатації канатної дороги. А вимога щодо наявності дозвільних документів на виконання робіт підвищеної небезпеки не була ані умовою участі в інвестиційному конкурсі, ані основним чи додатковим критерієм для визначення переможця, зазначали у рішеннях судів першої та другої інстанції.
