Від початку повномасштабного вторгнення Україна втратила 5,5 млн працездатного населення. 3,2 млн перебувають за кордоном, 1,3 млн опинилися в окупації, ще близько 1 млн мобілізованих (точні дані засекречені). У відсотковому співвідношенні це більше, ніж втрати Німеччини після Другої світової війни.
Як українські роботодавці справляються із цією кризою та в чому їм можуть допомогти технології, у колонці для AIN.UA розповів Ярослав Каплан, засновник та CEO HRtech стартапу FlexiPay.
Вакансій стає більше, а кандидатів — менше
Згідно з аналітичними даними, кількість відкритих вакансій драматично впала після 24 лютого, однак із 2023 року почалось поступове зростання. При цьому середня кількість відгуків на одну вакансію на 2 рік повномасштабної війни все одно падає. Причина проста — працівників стало менше й тепер вони набагато швидше знаходять роботу.
Роботодавці стикаються з нестачею працівників і змушені вступати в конкуренцію за кандидатів. У свіжому звіті Міністерство економіки України повідомляє, що сьогодні в країні бракує 482 тисяч фахівців. У 2027 ця цифра зросте до 670 тисяч, а до 2033 року не вистачатиме аж 4,5 млн працівників.
У HR-спільноті ведуться активні дискусії з приводу рішень і можливостей заткнути настільки величезну діру на ринку праці.
Проблеми роботодавців
Європейська бізнес-асоціація провела опитування роботодавців і склала список найбільших проблем, на які ті скаржаться.
Зокрема, серед них:
- дефіцит кадрів і відтік кваліфікованих працівників за кордон;
- мобілізація та небажання офіційного працевлаштування;
- бажання працювати віддалено, вигорання та втома співробітників;
- внутрішня міграція та дисбаланс у регіонах.
Як наслідок, на ринку робітничих професій спостерігаються такі тенденції:
- ринок кандидата — працівник сам обирає, де йому працювати;
- зростає час на найм працівника;
- роботодавці пропонують вищі зарплати та кращі умови;
- утримувати працівників стає важче в умовах посиленої конкуренції.
Які рішення обговорюють в HR спільноті
Розглядаються декілька варіантів вирішення проблем із наймом робітників:
- Трудові мігранти. Серед ризиків такого рішення називають культурні відмінності, мовний бар’єр і переважно низьку кваліфікацію більшості мігрантів.
- Використання внутрішніх ресурсів. Це найм людей віком 50+ років, навчання жінок «чоловічих» професій, як-от керування фурою, а також залучення людей з інвалідністю та неповнолітніх.
Потрібно розуміти, що чарівної палички все одно не існує. Усі варіанти вимагають часу та грошей на пошук, онбординг і навчання працівників.
Зарплата працівників
За даними Європейської бізнес-асоціації, 72 % роботодавців планують підвищення зарплат у 2024 році. Грошова винагорода була й залишається головним фактором вибору місця роботи, адже 54 % українців не мають жодних заощаджень і живуть від зарплати до зарплати. При цьому, згідно з опитуваннями, дві третини час від часу або ж постійно стикаються із браком грошей до зарплати.
У той самий час ринок мікрокредитів, який занепав на початку повномасштабного вторгнення, вже майже відновився до довоєнних показників. За даними Opendatabot, у 2023 році було видано 8,2 млн мікропозик на загальну суму в понад 40 млрд грн. Не важко підрахувати, що середній розмір позики складає близько 5000 грн, якими працівники намагаються закрити фінансові проблеми, поки не отримають чергову виплату від роботодавців.
Тренд на більш гнучку оплату праці
Варто відмітити, що проблеми з «касовими розривами» в робітників не є унікальним явищем лише для України. Навіть у набагато більш заможних країнах, як-от Сполучені Штати, велика доля працівників — особливо робітничих професій або таких званих «синіх комірців» — також регулярно стикаються із браком коштів.
Для вирішення цієї проблеми на початку 2010-х років у США зʼявились рішення на перетині HR і FinTech — Earned Wage Access або зарплата на вимогу.
Сервіси типу Earned Wage Access надають працівникам доступ до зарплати в будь-який день. Можливість отримати частину коштів раніше ніж настане зарплатний день дозволяє уникнути дорогих позик «до зарплати», а також зменшує фінансовий стрес у працівників.
Також важливим є те, що навіть у разі непередбачуваних витрат працівникам не потрібно позичати — вони беруть свої власні, уже фактично зароблені гроші.
Користування сервісами із виплати зарплати на вимогу є зазвичай безкоштовним для працівника. Роботодавці сплачують невелику фіксовану комісію провайдеру сервісу, вбачаючи в цьому цінну перевагу для своїх працівників і сильну конкурентну перевагу на ринку праці.
У мобільному застосунку, який інтегрований із зарплатною системою роботодавця, працівник бачить зароблену суму, яка оновлюється щодня. Серед роботодавців які впровадили в себе зарплату на вимогу є такі відомі компанії, як Walmart, McDonald’s, Amazon, FedEx, Starbucks, Gap, Hilton, Ralph Lauren та інші.
Зарплата на вимогу, яка початково з’явилась у Сполучених Штатах, дуже швидко поширилась і на інші країни — зокрема Канаду, Велику Британію, Австралію, а також країни Євросоюзу.
З початком пандемії COVID-19 значного підвищення рівня фінансової невизначеності серед працівників по всьому світу тренд виплати зарплати на вимогу почав поширюватись і на країни, що розвиваються, — в Азії, Латинській Америці та Африці. Станом на сьогодні десятки сервісів із виплати зарплату на вимогу успішно функціонують у понад 60 країнах світу.
Ставлення працівників
Платіжна система VISA провела дослідження серед працівників, яке виявило, що 95 % зацікавлені в роботі на працедавця, який пропонує зарплату на вимогу. 89 % готові довше залишатися з таким працедавцем, а 79 % хотіли б перейти до роботодавця із EWA.
Також фіксується підвищення лояльності працівників, яку можна виміряти показником eNPS, тобто готовністю працівника рекомендувати свого роботодавця друзям і знайомим.
За даними американських сервісів із виплати зарплат на вимогу Dailypay та Tapcheck, роботодавці, що впровадили в себе таку гнучку систему оплати праці, отримують значне підсилення в галузі залучення та утримання персоналу:
- на вакансії з вказанням зарплати на вимогу подаються вдвічі частіше, що допомагає закривати їх на 52 % швидше;
- плинність кадрів у середньому знижується на 35 %, а продуктивність працівників підвищується на 49 %.
Зарплата на вимогу в Україні
Незважаючи на всесвітній тренд, Earned Wage Access поки є маловідомим інструментом для українського роботодавця. Точкові виплати здебільшого виплачуються після подачі працівником паперової заяви. Процес може тривати більше трьох тижнів, що значно зменшує користь від такої дії, а отже, й лояльність працівників.
Володіючи досвідом запуску інноваційних продуктів у сфері recruitment & employment, ми намагаємось змінити цю ситуацію та створили перший в Україні сервіс із виплати зарплати на вимогу. Важливий аспект — це повна його відповідність трудовому та податковому законодавству України задля уникнення ризиків для роботодавців.
Ми переконані, що зарплата на вимогу скоро стане в Україні таким самим індустріальним стандартом оплати праці, як це сталось у багатьох країнах світу. Як показує досвід, цифрові інновації в нас гарно приживаються. Час оновити й таку консервативну галузь, як виплата заробітної плати.
Автор: Ярослав Каплан, засновник та CEO HRtech стартапу FlexiPay
