Півтора тижня тому на світових фондових ринках відбулося падіння, через яке найбільші компанії світу втратили сотні мільярдів доларів. Серед причин — страх рецесії у США, зокрема через новини про зростання рівня безробіття, і підняття Банком Японії облікової ставки на тлі підвищення середньої зарплати. Водночас експерти наголошують: те, що відбувається з ринками, є коригуванням, а з інших передумов падіння — штучне зростання акцій великих компаній. 

AIN розібрався, що відбулося зі світовими ринками, на які можливі наслідки варто розраховувати інвесторам та як ці коливання впливають на Україну. 

Падіння ринків 5 серпня: передумови

Падінню ринків передувало, зокрема, підняття Банком Японії облікової ставки до 0,25% річних 31 липня, пояснює AIN експертка з фінансових ринків Наталія Шишацька. 

Банк підняв ставку вже вдруге за рік. Попереднє підняття відбулося у березні, з -0,1% до +0,1% річних. Такі зміни повʼязані зі зростанням середньої зарплати на 5,28% на вимогу профспілок. Підвищення оплати праці стало найбільшим в Японії за останні 33 роки.

«Через підняття облікової ставки спекулятивні інвестори, які отримували дешеві кредити в японській йені, для подальшого інвестування у високодохідні активи почали масово виходити з акцій технологічних компаній», — пояснює Шишацька.  

За кілька днів, 2 серпня 2024 року, Міністерство праці США опублікувало щомісячний звіт про зайнятість, згідно з яким у липні рівень безробіття зріс до 4,3%. Кількість людей, які не мають роботи, збільшилася на 352 000 і становила 7,2 млн людей. За аналогічний період попереднього року рівень безробіття у США становив 3,5%, безробітних — 5,9 млн американців.

Ситуація у Штатах погіршилася в червні 2024 року: вперше за 29 місяців рівень безробіття досяг позначки у 4%. Водночас уповільнилося зростання річної зарплати: вперше за майже три роки воно впало нижче за 4%.

«Дані щодо безробіття в США були вищими за очікувані, і це є індикатором “охолодження” американської економіки, — коментує AIN ситуацію засновник соціального проєкту фінансової грамотності «Сімейний бюджет», партнер iPlan.ua Любомир Остапів. — Наслідком оприлюднення цих даних став панічний понеділок розпродажів на японському та американському ринках». 

На тлі глобального розпродажу акцій почали знижуватися індекси спочатку на фондових біржах Нью-Йорку, а згодом — азійських і європейських, додає Шишацька. 

Ситуація у світі, 5 серпня 2024

США

  • Промисловий індекс Dow Jones Industrial Average знизився на 2,2%, Nasdaq Сomposite — на 2,8%.

  • S&P 500 впав на 3% — найгірший показник цього індексу за останні два роки.

  • Падіння акцій техногігантів Nvidia (на 14%) та Apple (на 8%) спричинило втрату близько 635 мільярдів доларів їхньої ринкової вартості. Наслідок квартальних звітів і гірші за прогнозовані показники обвалили акції Amazon (на 8,79%) та Intel (на 26,06%). Подешевшали акції інших членів «клубу трильйонерів» — Amazon, Microsoft, Alphabet, Google та Meta Platforms, Tesla.

  • Також антирекорд побив індекс волатильності VIX: він досяг найвищої позначки з березня 2023 року — 23,39%. 

«VIX, також відомий як “індикатор страху", виріс, потім впав, і можуть бути ще такі стрибки», — коментує Остапів. Коливання індексу та неспокійний настрій інвесторів, за його словами, можуть тривати до майбутніх виборів у Сполучених Штатах, які відбудуться цьогоріч у листопаді. 

Європа

  • Широкий індекс акцій Європи STOXX 600 опустився на 2,1%.

  • Британський FTSE 100, французький CAC40 та німецький Dax втратили 2%, 1,4% та 1,8% відповідно.

Азія

  • Японський фондовий ринок зіштовхнувся з найбільшим обвалом з часів «чорного понеділка»: тоді, 19 жовтня 1987 року, японський індекс Nikkei пережив падіння майже на 15%. На початку серпня 2024-го індекс Nikkei 225 впав на 12,4%.

  • Тайванська біржа Taiex впала на 8,4%, на південнокорейському KOSPI зафіксували найгіршу з 2008 року сесію — падіння на 8,8%, гонконгський Hang Seng впав на 1,46%.

Обвал чи корекція? 

Попри те що події минулого тижня стали найгіршим триденним падінням з червня 2022 року, експерти радять не називати їх обвалом ринків.

«Обвал — це гучно сказано», — коментує падіння ринків засновник групи компаній InSoft.Partners Віталій Горовий. 

Він наводить такі цифри: станом на середину понеділка, 13 серпня, за американським часом один із лідерів падіння в минулий понеділок, японський Nikkei 225, вже піднявся вище ніж під час закриття сесії в п'ятницю, 2 серпня — Nasdaq повторив його динаміку. Dow Jones хоч і не піднявся до рівня закриття п'ятниці, 2 серпня, але майже дістався тих рівнів.

Голова Advanter Group і засновник Kyiv Foresight Foundation Андрій Длігач зазначає: зараз відбувається не катастрофа, а корекція ринків, викликана переоцінкою вартості активів, насамперед у технологічних секторах. 

«Найбільш адекватною буде аналогія з бульбашкою доткомів [економічний феномен кінця 1990-х та початку 2000-х, який характеризувався різким зростанням вартості акцій компаній, пов'язаних з інтернетом і технологіями та їхнім подальшим стрімким падінням — ред.], яка тривала близько 30 місяців — тоді S&P 500 втратив майже половину», — каже він.

За словами Длігача, причиною поточної корекції, зокрема, є повільне зростання реальних фінансових показників великих компаній.

«Apple, Netflix, Nvidia, Amazon, Meta, Alphabet, Tesla, Microsoft — потужні, екосистемні і перспективні, проте проривів немає. Intel взагалі звітує про збитки, що призвело до того, що він вже вартує дешевше за “новачка” OpenAI», — зазначає він.

Як приклади компаній, що свого часу занепали, зокрема, через неспроможність адаптуватися до нових потреб споживачів, Длігач наводить AOL, Dell Computer та Sun Microsystems. Великим компаніям, акції яких зараз дешевшають або потенційно матимуть нижчу вартість у майбутньому, потрібно працювати над інноваційними рішеннями розвитку. А також додає:  

«Цього разу падіння не катастрофічне, проте є важливим сигналом для тих компаній, які вже не дивують так, як раніше. Це означає, що Apple та Netflix варто приготуватися. Наприклад, Berkshire Hathaway Уоррена Баффета вже вдвічі скоротила власну частку в Apple». 

Не вважає обвалом ситуацію 5 серпня і партнер-засновник Green Recovery Fund Михайло Меркулов.

«Ринки не можуть зростати постійно безперервно, і їм періодично треба коригуватися. Іноді — на 10-20%, а в рецесію може досягати 30-50%», — пояснює він AIN. 

За його словами, варто готуватися до раптових падінь і стабілізацій найближчим часом, але волатильність на ринку зумовлена тим, що більшість торгів зараз відбувається за допомогою алгоритмів і роботів.

Ситуація на ринках після падіння

  • Уже минулого тижня азійські акції почали поступово відновлюватися: японський індекс Topix піднявся на 1%, південнокорейський Kospi та гонконзький Hang Seng – приблизно на 1,5%. 

  • У середу, 7 серпня, Nasdaq продемонстрував падіння, та вже наступного дня зріст на 2,9% – і це найвищий денний приріст із лютого 2024-го.

  • У пʼятницю, 9 серпня, Індекси Topix і Nikkei 225 зросли приблизно на 1%. 

Яким чином коливання вплинули або ще вплинуть на фінансові ринки в Україні?

«Якщо коротко — ніяк, — коментує Наталія Шишацька, пояснюючи це тим, що фондовий ринок в Україні де-юре існує, але фактично є неліквідним. — Навіть до початку повномасштабного вторгнення іноземні інвестори заходили здебільшого в облігації внутрішніх державних позик».

Вона вважає, що серед причин небажання інвестувати — незахищеність приватних інвесторів від рейдерства, «масок-шоу» та корупції, до яких з 24 лютого 2022 року додалися ще й воєнні ризики.

Про залежність інвестицій від ситуації в країні кажуть й інші експерти. Вони сходяться на думці, що в Україні чимало причин, з яких її не розглядають як інвестиційний ринок — і повномасштабна війни з рф є лише однією з них. Серед найбільш впливових — корупційні скандали, конфлікти влади з бізнесом і публічні звинувачення високопосадовців.

«Поточна війна в країні, невизначеність з майбутнім і публічні скандали фактично тримають вартість українських компаній в очах західних інвесторів десь близько до нуля, — каже Віталій Горовий, радячи не сприймати поодинокі випадки інвестицій в країну за останній рік як тенденцію. — Щоб на нас почали впливати зовнішні тренди, потрібно спочатку, крім війни, розібратися із внутрішніми проблемами».

Серед причин, з яких Україну не розглядають як можливу країну для інвестицій, також є низька дохідність українських проєктів, пояснює Михайло Меркулов.

Попри те що Україна може зараз запропонувати об'ємний ринок відновлення обсягом близько трильйона доларів, інвестори, за словами Меркулова, можуть отримувати 15-25% дохідності з урахуванням суттєвих витрат на захист бізнесу.  

Водночас є питання до якості українських проєктів. «Йдеться не тільки про прибутковість, а й про прозорість, структурування, управління, технології», — каже Меркулов.

Попри відсутність прямого впливу обвалів на світових ринках на Україну, будь-які проблеми економіки США означатимуть менші обсяги допомоги країні, пояснює Любомир Остапів. Втім, додає: на сьогодні у Сполучених Штатах немає настільки серйозних проблем, які б суттєво вплинули на допомогу Україні.

«Уся допомога країні надходить від державних інституцій, а не від приватних інвесторів. Це означає, що вплив спекулятивних коливань на фінансових ринках на виділення фінансової допомоги є мінімальним», — підсумовує Наталія Шишацька.

Інвестиційна привабливість України 

  • Згідно з даними Європейської Бізнес Асоціації, у другій половині 2022-го Індекс інвестиційної привабливості України відновився до «ковідного» значення — 2,48 балів з 5-ти можливих — порівняно з 2,17 балами в перші шість місяців 2024 року. 

  • Повномасштабна війна рф проти України у 2022-му очолювала перелік факторів негативного впливу на інвестиційний клімат. За нею йшли атаки на українську енергосистему та корупція. 

  • Серед позитивних змін бізнес-лідери відзначили надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу, скасування мита та квот на український експорт і «транспортний безвіз» з ЄС.

  • У 2023-му індекс знизився — до 2,44 балів з 5-ти можливих. Попри це, вдвічі зросла кількість топменеджерів, які вважали інвестиції в Україну вигідними. Зменшилася кількість респондентів, які вважали інвестклімат країни «вкрай несприятливим» (з 37% до 24%). 

  • За даними Нацбанку України, обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України на 31 березня 2024 року становив $55 786,6 млн. 

  • Серед основних країн-інвесторів — Кіпр (31,6%), Нідерланди (20,8%), Швейцарія (4,2%), Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії (4,8%), Німеччина (4,3%), Австрія (3,5%), Люксембург (2,7 %) і Франція (2,6%).

Що (не) варто робити інвесторам за часів невизначеності?

Серед поширених хибних тактик інвесторів експерти перераховують ухвалення емоційних рішень, як-от розпродаж акцій через падіння ринків і відсутність диверсифікації активів.

«Найпоширеніші помилки — необдумані дії», — каже Михайло Меркулов. Він радить не панікувати і намагатися готуватися до будь-яких ситуацій: диверсифікувати активи, прораховувати основні суттєві ризики і дії, якщо вони трапляються.

Ще одна помилка — ставити інвестування на паузу і чекати слушного моменту, коментує Любомир Остапів, пояснюючи, що це була поширена тактика інвесторів після початку повномасштабного вторгнення:

«Замість купування за збалансованими середніми оцінками, чекали подальшого падіння. Натомість варто не чекати, особливо маючи довготривалий інвестиційний план, а одразу інвестувати за просадки». 

За словами Остапіва, варто також зважати на власну схильність до ризику та не приділяти більшість часу відслідковуванню ринків. «Основні кошти заробляються у бізнесі, професії. Фондовий ринок — місце, де можна вберегтися від інфляції і примножити капітал», — зазначає він.

При диверсифікації портфеля меншу частку варто виділяти на спекулятивні активи, як-от акції стартапів і криптовалюта, каже Наталія Шишацька: «В ідеалі інвестувати в ці активи таку суму, з якої вам буде не болісно попрощатися». 

Серед надійних активів Шишацька перераховує казначейські облігації США та золото: «Саме в золото почали інвестувати на фоні падіння фондових індексів. Наразі його ціна вже досягла позначки $2 268 за трійську унцію».

Також вона наголошує на важливості розуміння і відслідковування впливу на зростання чи падіння ціни активів звітів та оголошень центробанків країн, Федеральної резервної системи та міністерств Сполучених Штатів.

«Ми входимо в 10-20 років турбулентних часів. Треба бути готовим до будь-чого: обвалів ринку, рецесій, регіональних або глобальних війн, кліматичних або техногенних катастроф, пандемій, — зазначає Михайло Меркулов. — Погано буде, звісно, якщо декілька з цих факторів спрацюють одночасно, але така вірогідність теж є». 

Меркулов радить мати план дій на будь-яку з таких ситуацій і базовий ризик-менеджмент зі зберігання активів: «Кращої стратегії, ніж диверсифікація за географічним принципом і за класами активів, ще ніхто не вигадав».