Росіяни посилюють атаки на енергосистему. До чого готуватися бізнесу та IT влітку?

Українська влада вже закликає готуватися до наступної складної зими. Попри те що опалювальний сезон 2024 року країна пережила краще, ніж очікувалось, масовані удари росії за останні кілька тижнів знищили Трипільську ТЕС на Київщині, теплоелектростанцію «Зміївська» на Харківщині та пошкодили Сумську ТЕЦ. 

Війська рф змінили свою тактику, атакуючи українську інфраструктуру навесні. Враховуючи літню спеку та користування кондиціонерами, експерти говорять про ймовірні блекаути влітку. 

AIN.UA розібрався в наслідках російських атак на енергосистему України і дізналася, чи будуть відключення світла влітку та до чого готуватися бізнесу та побутовим споживачам.

Російські атаки на енергосистему: перший рік повномасштабного вторгнення

10 жовтня 2022 року, росія вперше масовано обстрілює енергетичну інфраструктуру України. За місяць у центральних і північних регіонах країни, зокрема в Києві, запровадять графіки відключень світла. 

Деякі міста, зокрема мільйонники, опинились у цілковитій темряві: всі енергоблоки в підконтрольних Україні Рівненській, Хмельницькій і Південноукраїнській АЕС автоматично відключились. 

За 2022-й росіяни 255 разів вдарили по об‘єктах енергетики, з них 197 — в опалювальний сезон (з жовтня до лютого). Найбільше через атаки постраждали Донецька, Дніпропетровська та Київська області.

Внаслідок атак Україна втратила близько 90% вітрової та до 40% сонячної генерації, а також майже половину атомної (Запорізька АЕС перебуває під контролем росіян із 2022) та третину блочних ТЕС. За оцінками Світового банку, збитки для енергосистеми України внаслідок обстрілів склали орієнтовно 11 мільярдів доларів.  

Атаки 2023-2024 років 

У 2023 році, ще до російських атак на початку опалювального сезону, 22 листопада, в Україні зафіксували дефіцит електроенергії. Серед причин — збільшення споживання електроенергії через похолодання, підвищену аварійність блоків електростанцій і недостатній імпорт енергії з ЄС. 

Тож влада закликала українців готуватися до гіршої зими за ту, що була у 2022-му. Втім, Україна пройшла опалювальний сезон 2023-2024 краще, ніж очікували. росія надалі обстрілювала критичну інфраструктуру, але потужність атак, як і масштаби руйнувань, були в рази нижчі. 

До початку повномасштабного вторгнення потужність енергосистеми перевищувала 50 ГВт. У травні 2023 країна втратила 27 ГВт і розпочала опалювальний сезон з потужностями 18-19 ГВт. 

«За останні місяці енергетичний сектор зазнав величезних втрат. Ми втратили понад шість гігаватів потужності нашої енергосистеми, і є ризик ще більших збитків: минулого тижня ми втратили плюс ще два гігавати», — заявив прем‘єр-міністр Денис Шмигаль на Форумі партнерства США-Україна у Вашингтоні.

Зміни тактики рф: чому атаки почалися навесні

Наприкінці зими-2024 українська влада почала давати обережні прогнози щодо можливої зміни тактики рф. Серед припущень: у фокусі росії ситуації на фронті, бо влаштувати тотальний блекаут не може, а тому економить ракети. Та вже навесні 2024 року росія повторно атакувала українську енергосистему. 

«Їхня тактика змінилася, на жаль, не на краще для нас», — зазначила заступниця міністра енергетики України Світлана Гринчук в коментарі CNN. Вона пояснила, що кілька масованих атак рф знищили майже всі річні зусилля з відновлення енергосистеми: повний ремонт на блоках ТЕС і ТЕЦ та відновлення 2,2 ГВт потужності.

«Минулого опалювального сезону ми спостерігали одну масовану атаку за один-два тижні — і це була або ракетна, або «шахедна». Зараз це серія, практично безперервна», — додав голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький.

Кудрицький зазначив, що «на початок квітня 2024-го кількість дронів, випущених росіянами по обʼєктах української енергосистеми, дорівнює тій, яку рф випустила за весь опалювальний сезон 2022-2023 років».

«Завдання [російських атак] очевидне: вони намагаються «вибити» з енергосистеми промислові регіони, відрізати від енергоживлення великі міста, як Харків, Одесу та Дніпро, домогтися значних пошкоджень на електростанціях», — сказав Кудрицький.

А чекати на весну рф могла з двох причин, вважає директор київського Центру досліджень енергетичної промисловості (EIRC) Олександр Харченко. Перша полягає в тому, що росія потребувала часу для накопичення зброї та розвідувальних даних. Друга — держава-агресор могла чекати, доки в України вичерпаються ресурси протиповітряної оборони. 

Хроніка російських атак: весна 2024 року

22 березня 

Міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що атака на українську енергетику наприкінці березня 2024 року була наймасштабнішою за останній час. 

росіяни випустили понад 60 «шахедів» і майже 90 ракет різних типів по Харківщині, Запоріжжі, Полтавщині, Дніпропетровщині, Одещині, Хмельниччині, Вінниччині та Івано-Франківщині.

На Харківщині росіяни зруйнували теплоелектростанцію «Зміївська» та теплоелектроцентраль №5. Ціллю також стали Бурштинська й Ладижинська ТЕС та найбільша електростанція країни — Дніпровська ГЕС у Запоріжжі, яка зараз повністю виведена з експлуатації. 

29 березня 

В ніч на 29 березня російські війська поцілили в об’єкти генерації електроенергії у Дніпропетровській, Кіровоградській, Івано-Франківській і Черкаській областях. На Дніпропетровщині застосовували аварійні відключення, а на Харківщині графіки погодинних відключень. 

росія намагалася вивести з ладу електропідстанції, розподільчі мережі, Канівську та Дністровську гідроелектростанції в Черкаській і Чернівецькій областях. Збитки від цих атак склали щонайменше 90-100 млн євро, і це лише враховуючи високовольтне обладнання «Укренерго», зазначає Володимир Кудрицький.

Після атаки виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук в ефірі телемарафону повідомив про пошкодження пʼяти з шістьох українських ТЕС, а прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв’ю естонському мовнику ERR додав, що протягом останніх тижнів росія знищила 80% теплоелектроцентралей України.

11 квітня 

У ніч на 11 квітня росія знову завдала масованого удару по об’єктах енергетичної інфраструктури, випустивши понад 40 ракет та близько 40 ударних дронів. 

рф повністю знищила Трипільську ТЕЦ, яка постачала найбільше електрики до Київської, Черкаської й Житомирської областей. За словами очільника наглядової ради ПАТ «Центренерго» Андрія Готи, це найбільший виклик за всю історію підприємства. 

Пізніше росіяни атакували ТЕЦ у Сумах, а на Дніпропетровщині пошкодили підстанцію.

Влада повідомляла, що ТЕС і ТЕЦ захищені. Чому цей захист не був достатнім? 

У серпні 2023 року «Центренерго» зводило на своїх ТЕС споруди для захисту від падіння уламків ракет, непрямих атак БПЛА та інших ушкоджень. На Трипільський ТЕС виконали 100% робіт з облаштування, на Зміївській — 70%.

Попри це, росіянам вдалося знищити останню неушкоджену українську теплоелектростанцію — Трипільську. Насамперед це повʼязано з тим, що станція не мала третього рівня захисту — від дронів та ракет, пояснює Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафа Найєм у колонці для NV.

«Що стосується третього рівня захисту, будівництво цих споруд недофінансоване, тому якщо ми хочемо зберегти те, що лишилося, потрібно, щоб держава виділила на це кошти», — зазначає Найєм. 

Він додає, що повністю захистити такий великий обʼєкт лише захисними інженерними спорудами без використання ППО, найімовірніше, неможливо. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що рф змогла знищити Трипільську ТЕС, бо в сил ППО закінчилися ракети для захисту.

Проблему браку боєприпасів для протиповітряної оборони підкреслює і голова Наглядової ради ПАТ «Центренерго» Андрій Гота. За його словами, без додаткового ППО від заходу зима 2025 року для українців буде важкою. 

Директор енергетичних програм у «Разумков Центр» Володимир Омельченко додає, що без достатньої кількості боєкомплектів і нових систем ППО буде неможливим і відновлення енергосистеми. 

Стан української енергосистеми зараз та можливі блекаути влітку

«За останні місяці через обстріли ДТЕК втратив 80% генерації. Центренерго втратили всі об’єкти: одна частина тимчасово окупована, інша повністю знищена, — каже СЕО YASNO Сергій Коваленко в коментарі AIN.UA. — Загалом це сильний удар, наслідки якого ми вже відчуваємо». 

За його словами, тепла погода наприкінці березня і початку квітня сприяла балансу ситуації. Втім, температура впала, а споживання зростає — це наближає до обмежень і графіків. 

«На можливість відключення світла і запровадження графіків впливає погода за вікном, наскільки активно люди споживають електроенергію, як працюють усі потужності енергосистеми та імпорт, наскільки швидко критична інфраструктура виходить з ремонту, — пояснює Коваленко. — І, звісно, чи немає обстрілів, чи не стається несподіваних технічних аварій, які виводять з ладу енергоблоки. З цими перемінними все стає непередбачуваним».

Додає, що навіть за умови обстрілів в Україні залишиться генерація атомних електростанцій і відновлювальні джерела, а також імпорт. Цього, за словами СЕО YASNO, вистачить для покриття базових потреб споживачів, але з великою ймовірністю доведеться запроваджувати обмеження. 

«Тому в наших інтересах відновлення енергетичної інфраструктури так швидко, наскільки це можливо» (вказати конкретні терміни YASNO не можуть — ред.), — каже Коваленко.

Про вразливість енергосистеми, зокрема в Києві, говорить і генеральний директор ДТЕК Київські електромережі Денис Бондар. Весняні атаки на енергообʼєкти призвели до критичного стану енергосистеми, тож зі зростанням споживання світла (похолодання або спека) дефіцит відчуватиметься ще більше, пояснив він під час конференції щодо опалювального періоду 2023-2024.

Зараз у країні може спостерігатися дефіцит генеруючих потужностей, у деяких регіонах, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Полтавська та Сумська області, вже запроваджували відключення. На випадок найгіршого розвитку подій у ДТЕК розробили нові графіки відключень і для Київщини: кількість груп з трьох збільшили до шести, аби краще розуміти, коли не буде світла. 

Про можливі відключення влітку попереджав і очільник Міненерго Герман Галущенко. 12 квітня в ефірі телемарафону він попросив українців готуватися до різних сценаріїв.

«Коли міністр енергетики каже: «Всі купуємо генератори!», це трохи лякає. Але хочу повторити те, що казав раніше: купуйте, готуйтесь, але ми зробимо все від нас залежне, щоб вам це не знадобилися. Масовані атаки поновились, тому треба бути готовими до будь-якого сценарію», — сказав Галущенко. 

Директор енергетичних програм у «Разумков Центр» Володимир Омельченко в коментарі AIN.UA наголошує: «Ймовірність блекаутів влітку є, але поки вона мізерна, менше ніж 1%». А от планові чи аварійні відключення, за його словами, можливі. 

Омельченко пояснює, що вже зараз в окремих регіонах є потреба у відключеннях, бо, крім російських атак, на це впливає погода, наприклад, через хмарність сонячні станції виробляють менше енергії. Загалом у весняно-літній період частка відновлювальних джерел генерації енергії — сонячних і вітрових електростанцій — складає 15%.

Поки що відключення стосуються промислових обʼєктів, не повʼязаних з військовим комплексом чи критичною інфраструктурою, але влітку, за словами Омельченка, є вірогідність запровадження графіків і для побутових споживачів.

«У липні-серпні зазвичай найбільш спекотно, і люди починають активно користуватися кондиціонерами, відповідно, зросте споживання, — каже він. — Також на генерацію енергії вплине ремонтна кампанія атомних блоків, запланована на літо. Будь-яке виведення блоку в ремонт відображається на стані енергосистеми. Девʼять атомних блоків мають запрацювати по максимуму напередодні опалювального сезону».

Директор енергетичних програм у «Разумков Центр» наголошує, що відновлення української енергосистеми не відбудеться в короткі терміни: «Це неможливо зробити за шість місяців, потрібно від трьох до пʼяти років — і це за умов, що не буде масових обстрілів чи принаймні ми зможемо захистити інфраструктуру».

Зараз, каже AIN.UA Омельченко, Україна втратила 70% потужностей з 2022 року через руйнування, пошкодження і окупацію. Країна вимушена залучати всі резервні потужності, деякі з часів СРСР. 

Як можливі відключення змінять роботу бізнесу?

«Атаки насамперед впливають на бізнес, особливо на великі виробництва», — каже СЕО YASNO Сергій Коваленко. 

«Укренерго», балансуючи систему, доводить операторам системи розподілу ліміти споживання. Оператори визначають, як в ці ліміти вкластися і звертаються до бізнесу, який споживає найбільше електроенергії, просять вимкнути на підприємстві, наприклад, один конвеєр. 

«Цього може вистачити, щоб на певний час знизити навантаження на систему. Завдяки такій економії зараз вдається балансувати енергосистему на Криворіжжі», — додає Коваленко.

Водночас для великого бізнесу є опція імпорту електроенергії. «Коли конкретне підприємство підпадає під графіки відключень, постачальник або трейдер може закупити для нього електроенергію на європейському ринку. Є декілька умов: інфраструктура об’єкту має бути неушкодженою та нормально працювати», — розповідає СЕО YASNO.

Втім, опція імпорту не підійде для малого бізнесу: такий варіант може бути занадто збитковим. Тому, найімовірніше, кавʼярні, СТО, невеликі цехи та IT-компанії потраплятимуть під графіки відключень, як і побутові споживачі, зазначають в YASNO.  

Втім до відключень готуються. IT-компанії, наприклад, враховують досвід за перший рік повномасштабної війни. 

«Взимку 2022-2023 ми вже проходили випробування відсутністю електроенергії після масованих повітряних атак на енергетичну інфраструктуру. Наші офіси були готові до автономної роботи у найхолодніший період, і це допомогло нам зберегти продуктивність команди», — розповідає AIN.UA адміністративний директор EPAM Олександр Теслер.

За його словами, зараз знову триває підготовка до можливих викликів у роботі. Зокрема в компанії перевіряють роботу генераторів і старлінків, запасаються паливом та забезпечують офіси необхідним, аби вони стали прихистком для співробітників на випадок довготривалих блекаутів. 

«Минулого року всі офіси та коворкінги ми обладнали промисловими дизель-генераторами, провели додаткові лінії інтернету, а також маємо резервні старлінки. Окрім того, надали кілька тисяч павербанків і замінили ноутбуки зі старими батареями на нові», — додає Олександр Теслер. 

Враховують попередній досвід відключень і в Kharkiv IT Cluster. 

«Звичайно, нас турбує питання стабільності електрики та інтернету, бо від цього залежить сталість ІТ-бізнесу, — кажуть AIN.UA в команді. — Великий обсяг роботи з підготовки до блекаутів провели ще у 2023 році, тому Kharkiv IT Cluster працював навіть у час, коли місто було без світла майже добу». 

Для підтримки роботи офісів задіювали генератори, старлінки, оптоволоконний інтернет та інші системи. Крім цього, команда координувала фахівців компаній, щоб забезпечити кожного робочим місцем. 

«Зараз ми працюємо за двома стратегічними векторами. Активно допомагаємо місту реалізовувати проєкти децентралізованого енергоживлення, проводимо зустрічі з закордонними партнерами та донорами», — зазначають у Kharkiv IT Cluster.

З іншого: розробляють різні сценарії — окремо для літа та зими. 

«Треба розуміти, як має бути забезпечена робота бізнесу, щоб Kharkiv IT Cluster працював. Як сказав один клієнт: «IT companies from Kharkiv deliver just in time, no matter what is going on» («IT компанії з Харкова виконують роботу вчасно незалежно від обставин» — ред.).

Як зараз відновлюють енергосистему

Очільник «Укренерго» Володимир Кудрицький наголосив, що енергетики працюють над відновленням безперервно. 

З 22 до 31 березня фахівці відновили і замінили високовольтне обладнання на підстанціях, яке дає можливість передати потужність близько 2000 МВт. «Це дорівнює споживанню великої європейської столиці з населенням більше 3 млн людей, як, наприклад, Київ», — зазначив Кудрицький. 

«ДТЕК Київські електромережі» вже готується до опалювального сезону у 2025 році. У планах – оновити 791 енергооб’єкт (до минулої зими оновили 770) та відремонтувати 46 кілометрів повітряних ліній. Також проведуть аудит наявного обладнання та створять резерв, щоб у разі надзвичайної ситуації швидко відновити мережу.

До того ж, з 1 липня 2024 року «Укренерго» приєднується до європейського ITC-механізму: інфраструктурні та технологічні втрати в українській магістральній мережі за умови транзиту електроенергії з європейських країн компенсуватимуть оператори енергосистем ENTSO-E. 

Це працюватиме так: що більший річний обсяг транзитної електроенергії, яка «пройшла» українською мережею, то більше коштів Україна зможе отримати для розвитку енергетичної інфраструктури, пояснює очільник «Укренерго» на своїй сторінці у фейсбуці.

Володимир Омельченко додає, що в короткотривалій перспективі є сенс відновлювати обʼєкти генерації, зокрема вугільні теплові блоки. У довгостроковій перспективі краще розвивати децентралізовану систему. 

«Замість інвестицій у вугільну генерацію, є сенс інвестувати у сонячні й вітрові електростанції, генерацію на біопаливі та газові поршневі електростанції», — каже Директор енергетичних програм у «Разумков Центр».   

Це – частина плану з підготовки до осінньо-зимового періоду.

Крім цього, серед пропозицій:

• Збільшення систем протиповітряної оборони та боєкомплектів до тих, що прикривають пріоритетні об’єкти великої генерації;
• фізичний (мінімум) дворівневий захист базової генерації та підстанцій оператора системи передачі від попадання уламків БПЛА та ракет;
• збільшення імпорту електроенергії;
• відновлення потужностей великої генерації, зокрема ремонт 50% пошкоджених ТЕС та ТЕЦ завдяки резервному та придбаному за кордоном обладнанню;
• тепломодернізація житлових і промислових будівель;
• заміна енергоємного обладнання в промисловості на більш енергоефективне;
• мінімізація використання енерговитратного обладнання в пікові години (для бізнесу та побутових споживачів).

Як готуватися до відключень і залишатися енергоощадними. Бізнес:

• за можливості перевести людей на віддалену роботу або створити гібридний графік, а виробництво продукції — на нічні години;
• користуватися приладами лише за потреби;
• перевірити усі засоби генерації на справність (якщо немає, то купити);
• відмовитися від вивісок, які світяться;
• замовити енергоаудит (підійде для великого підприємства). Спеціалісти підкажуть, як споживати менше енергії.

Як економити електроенергію: побутові споживачі

• споживати відповідально не тільки у пікові години — не вмикати усюди світло, почергово вмикати енергомісткі прилади, за змогою користуватися ними після 23:00;
• замінити усюди лампи розжарювання на LED; встановити розумні розетки, які стежитимуть за споживанням або вмикатимуть/вимикатимуть прилади в певний час;
• в ідеалі замінити усю техніку на ту, що споживає менше;
• купити павербанки, зарядні станції, старлінки, туристичні газові балони й плитку (якщо вдома тільки електрична), запас води, ліків та їжі, що довго не псується;
• до опалювального сезону варто утеплити квартиру та запастися теплими речами: светрами, термобілизною, ковдрами.