Останні три роки, відколи росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, ми кинули всі сили на боротьбу з їхньою пропагандою. У 2022-му навіть здавалося, що ми перемагаємо — настільки потужно чинили опір в інформаційному полі. 

Але яка ситуація тепер, за екватором 2024-го року? Які маємо успіхи, проблеми та виклики?

Про це в авторській колонці для AIN розповідає Світлана Сліпченко, заступниця виконавчого директора «Вокс Україна». 

Які фейки зараз поширюють росіяни щодо України?

Російські пропагандисти, як хамелеони, здатні пристосовуватися до будь-яких обставин. Вони уважно стежать за тим, що відбувається в Україні, за настроями українців, і на уривках правди вигадують свої маніпуляції та фейки. Тут їхня тактика не змінилася. Наприклад, остання серія фейків, яку запустили у вересні, стосувалася екологічної катастрофи через річки Сейм і Десну — начебто забруднення, яке почалося на Сумщині, уже сягнуло Києва. Для фейків використовували фото цвітіння Дніпра, яке не має жодного стосунку до забруднення Сейму й відбувається щороку через водорості. Офіційні установи, які щодня моніторять якість води, загрози для киян не вбачали.

У риториці росіян залишаються і метанаративи — про Україну, як начебто «провальну державу», нібито залежність від Заходу тощо. Ці тези нікуди не зникають, хай як ми з ними боремося.

Нині пропаганда рф стала інтенсивнішою. Можливо, через той опір, який чинять українці. Російська дезінформація намагається поляризувати українське суспільство та вплинути на наших закордонних партнерів. Росіяни спрямовують сили на міжнародну аудиторію, аби зменшити підтримку України. Водночас, звісно, вони й далі зомбують своїх громадян, щоб уникнути безладу всередині росії.

Боротьба з пропагандою рф: наші сильні та слабкі сторони

За роки повномасштабної війни українці багато чого навчилися. До боротьби з російською пропагандою залучені нині майже всі — локальні та національні медіа, громадські організації, державні структури, міжнародні партнери. Ми налагодили зв’язок зі ЗМІ, допомогли створити багато проєктів національного та регіонального рівнів, які спростовують російські фейки.

Але зараз маю сказати і про наші слабкі сторони. На жаль, ми досі не розвинули медіаграмотне суспільство. Усі сили кинуті на дебанкінг — тобто спростування певної поширеної інформації. Отже, люди просто чекають роз’яснення від VoxCheck чи аналітики від Центру протидії дезінформації РНБО. Від цього страждає здатність до критичного мислення: навіщо думати, аналізувати, якщо цю роботу виконають фактчекери? Це те, що заважає нам сформувати медіаграмотне суспільство.

Де нині чатує пропаганда

Від початку 2022 року аналітики часто акцентують на загрозі Telegram. Мовляв, це дуже небезпечна платформа, через яку легко проникають російські фейки. І це дійсно так, не сперечаюся. Але ми так налякали людей Telegram, що забули про інші соцмережі. А що, наприклад, у TikTok? А як же Facebook, Instagram? А YouTube, X (Twitter)? Невже там немає дезінформації, фейків чи врешті-решт старих добрих теорій змов? Звісно ж, є.

Хочеться нагадати: російська пропаганда є скрізь. У будь-якій соцмережі, у будь-якому «закутку» інтернету. Варто боротися не з платформами, на яких проростає дезінформація, а вчитися її викорінювати.

ІПСО, дезінформація та місінформація: що важливо знати

Важливо зазначити, що не все то ІПСО, що нам не подобається. Не все то російська дезінформація, що нас обурює. На жаль, я не раз бачила, як державні установи називали російськими «вкидами» те, що ними не було. Або звичайну місінформацію — це хибна інформація, яку поширюють без злочинного наміру — таврують «роспропагандою». До цього слід ставитися обережно, аби не дискредитувати роботу фактчекерів.

Замість висновків

Ми дорослішаємо. Вчимося жити в умовах повномасштабної війни, вчимося боротися з російськими ракетами та фейками. Інколи нам це вдається на 100 балів, інколи на 50, а інколи не вдається взагалі. Але це не привід зупиняється. Я бачу неймовірний потенціал, який мають українці. І вірю, що ми обов’язково його реалізуємо.

Авторка: Світлана Сліпченко, заступниця виконавчого директора «Вокс Україна».