Робота військових IT-підрозділів України з міркувань безпеки непублічна. Деякі з них залишались майже невідомими для суспільства аж до сьогодні. Вірогідно, саме через закритість цієї сфери чуток щодо роз(ре)формування Центру масштабування технологічних рішень (ЦМТР) стало більше, ніж офіційних даних.
Цей центр фактично є основним розробником нових IT-продуктів для армії. AIN розібрався, який вигляд мають IT-підрозділи в Міноборони та ЗСУ і що насправді сталось з ЦМТР.
З чого все почалося
30 вересня 2024 року на Facebook-сторінці народної депутатки України Мар’яни Безуглої з’явився допис про нібито «знищення» головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським військової IT-інфраструктури.
За словами Безуглої, частину розробників найвищої кваліфікації, які працювали над програмним забезпеченням для розвідки і ситуаційної обізнаності, переводять у бойові підрозділи для залучення до операцій «на нулі» не за фахом. А проєкти IT-структур «законсервували» й офіційно не передають військовим частинам, хоча попит на них є.
Народна депутатка наводить хронологію подій, згідно з якою після приходу Сирського на посаду головнокомандувача у військових частинах розробників начебто розпочалися перевірки. Їхня мета, стверджує нардепка, — визначення доцільності розробки продуктів. У результаті, за опублікованими Безуглою даними, одну військову частину розробників розформували, а штат другої значно скоротили, перевівши деяких фахівців на інші проєкти, а деяких — в бойові частини.
Також народна депутатка написала, що частину розробників вивели в розпорядження «головнокомандувача/начальника Генштабу» з залишенням на забезпеченні в одній з частин безпосереднього підпорядкування, яка займається системою «Дзвін». Ймовірно, ця система грає не останню роль в історії роз(ре)формування ЦМТР, але до неї ми ще повернемося.
Вже наступного дня, 1 жовтня, Мар’яна Безугла оприлюднила допис про результат зустрічі з заступницею міністра оборони України Катериною Черногоренко. Народна депутатка зазначила, що Міноборони не може забрати IT-фахівців чи проєкти, якщо головнокомандувач ЗСУ вирішить відправити їх у бойові підрозділи, а проєкти — закрити.
Інформаційний привід підхопили ЗМІ. Посилаючись на анонімні джерела серед військових, журналісти hromadske повідомили про те, що за два тижні після зміни керівництва в ЗСУ військовим начебто заборонили використовувати систему ситуаційної обізнаності DELTA — фактично одну з головних питомо українських розробок для таких задач на фронті, яку розробляли два підрозділи, що складались з мобілізованих IT-спеціалістів.
Після численних перевірок, за інформацією журналістів, одну з цих частин розформували, а деяких військових повернули на посади в бойові частини, звідки вони були відряджені.
«Військові стверджують, що їх готові забрати до себе зокрема й інші органи Сил оборони, але “ЗСУ не віддає”. Однією з потенційних причин, про які казали наші співрозмовники, називають бажання залучити розробників до конкурентної системи “Дзвін”, яку називають “корумпованим проєктом”», — пише hromadske.
4 жовтня начальник Центру масштабування технологічних рішень капітан Валерій Чуркін прокоментував інформацію про «розвал військового IT». Він заявив про реформування, а не розформування ЦМТР. За словами Чуркіна, керівництво ЦМТР подало пропозиції щодо покращення організаційно-штатної структури для того, щоб в Центрі з’явилися нові інженери.
«У рамках цих пропозицій Головнокомандувачем Збройних сил було погоджено продовження організаційних заходів до кінця року. Тобто нам дали ще три місяці, щоб опрацювати пропозиції для більш ефективної схеми реалізації проєктів. Перебуваємо з цього приводу в тісному контакті з заступником Головнокомандувача полковником Андрієм Лебеденком».
Окрім цього, Чуркін заявив, що на момент публікації підрозділ існує в наявному штаті, а робота над проєктами триває.
Керівник Центру масштабування технологічних рішень капітан Валерій Чуркін. Фото: Facebook-сторінка Чуркіна
Реформування чи розформування?
Наше джерело, обізнане щодо ситуації з ЦМТР і військовим IT, заявляє, що причиною колізії стала конкуренція колишнього головнокомандуючого ЗСУ Валерія Залужного та Олександра Сирського.
«Коли Сирський прийшов, ЦМТР був здебільшого під патронатом Залужного. І в ньому багато людей працювало над проєктами, які він в різний спосіб штовхав до впровадження. Але коли прийшов Сирський, то в нього теж були свої системи-фаворити і люди, які займалися іншими IT-системами. І досить часто ці речі конкурували. Наприклад, “Вежа” і “Очі” — дві системи, які плюс-мінус конкуруючі, вони якраз були з інших таборів. Грубо кажучи, одна політична команда хоче просто вибороти собі місце у іншої», — так описує ситуацію співрозмовник AIN.
Натомість співзасновниця фонду Dignitas Fund Любов Шипович бачить ситуацію по-іншому і розповідає, що після зміни головнокомандувача в IT-підрозділах дійсно провели аудит і зініціювали їхнє виведення з підпорядкування Генштабу ЗСУ, але лише через те, що це не є властивим для такої військової структури.
«Генштаб не є такою структурою, яка може контролювати, управляти цим [військовим IT, — ред.]. Тобто ситуативно це було окей, але для того щоб робота підрозділів була довгостроковою, виникла потреба впорядкувати її. Тоді ж і почалися переговори за участю Міністерства оборони, яке вважало, що ці підрозділи мають увійти в їхню структуру, але оплачуватися Збройними силами України. І власне тут виник основний конфлікт, що Збройні сили мають свої ресурси, і чи правильно, щоб вони оплачували щось для Міністерства оборони, коли в Міноборони є свій штат і військові частини в підпорядкуванні».
За словами Шипович, йдеться саме про реформування структури — частину військовослужбовців передадуть Міноборони коштом ЗСУ, а інша частина переходить у підпорядкування інших оборонних відомств. Але процедура може бути тривалою через військову бюрократію, каже співрозмовниця AIN, адже потрібно розформувати старі і сформувати нові, вже в новому підпорядкуванні.
«Військовослужбовці середньої ланки найбільше бояться щось зробити не за процедурою, бо до них перших прибігають перевірки з ДБР, БЕБ за те, що вони щось не так зробили. Тому це, напевно, острах середньої ланки, він і призвів до цього непорозуміння. Тому що на рівні верхнього керівництва і главком, і заступник главкома по технологіях точно розуміють, що ці підрозділи не потрібно розформовувати», — каже співзасновниця благодійного фонду.
Співзасновниця Dignitas Fund Любов Шипович. Фото: Facebook-сторінка Шипович
Дублювання функцій IT-підрозділів Міноборони та ЗСУ
Народний депутат України і член комітету з питань нацбезпеки Олександр Федієнко вважає, що ЗСУ має формувати завдання розробок цифрових бойових систем, потрібних на полі бою, а Міністерство оборони — виконувати їх і приймати ці системи на військове озброєння.
За його припущеннями, Міністерство оборони розробляло застосунки без технічного завдання з боку ЗСУ. Натомість в апараті Головкому сформувався власний IT-підрозділ, який також розробляв системи, необхідні для ЗСУ. На думку Федієнка, IT-підрозділи ЗСУ і Міністерства оборони виконують однакові завдання, що призводить до «управлінської колізії».
«Я вважаю, що тоді, [до того як Сирський став головнокомандувачем], передусім був неефективний менеджмент обох сторін — як ЗСУ, так і Міноборони. Але з приходом нового керівництва вони вирішили це реформувати, а військовослужбовців-айтівців розподілити по підрозділах», — каже нардеп.
Нардеп висловив сподівання, що кадри з ЦМТР переведуть у Центр інновацій і розвитку оборонних технологій Міністерства оборони, а також в штаби бригад для підтримки цифрових систем.
«Коли я буваю в штабах різноманітних бригад, корпусів, мені кажуть: “У нас немає звичайного айтівця. Людини, яка може бути на “ти” з цифровою платформою. Там є експлуататори, які вміють користуватися “Кропивою” [система управління тактичної ланки — ред.], DELTA. А того, хто буде супроводжувати їх — цього немає. Фізично немає”», — каже нардеп.
Народний депутат України Олександр Федієнко. Фото: Facebook-сторінка Федієнка
Співзасновник GovTech-компанії Strimco Роман Ланський вважає, що всі IT-структури необхідно зосередити під порядкуванням МО України як структури, що формує політику в сфері оборони. Єдиний камінь спотикання, який називає Ланський, — те, що в IT-підрозділах працюють військовослужбовці ЗСУ, а їх, своєю чергою, важко підпорядкувати Міноборони. З адміністративного погляду для цього потрібна складна політично-законодавнча ініціатива. Ланському відомі випадки, коли Генштаб не погоджував переводи айтівців до IT-структур Міноборони.
«Така абсурдна ситуація, що в Міноборони простіше знайти донорські кошти, найняти цивільних людей, які б робили військові ІТ-системи, ніж перевезти “безоплатних” людей розчерком пера. Наприклад, один наш мобілізований колега працює в стройовій частині і був би ідеальним для “Армії+”, інший в ТЦК,а був би ідеальний для “Резерв+”. Але тим не менш — не можуть».
Співзасновник Strimco Роман Ланський
Інші IT-підрозділи
У підпорядкуванні ГШ ЗСУ був не тільки Центр масштабування технологічних рішень, а й Центр геопросторових даних (ЦГД). Детальніше про них AIN розповіла Любов Шипович. Якщо ЦМТР займався розробкою IT-продуктів (співрозмовниця каже, що їх понад 200 одиниць, але не всі вони публічні), то ЦГД — це про роботу команд аналітиків. Наприклад, вони впроваджували систему DELTA в підрозділи і обробляли інформацію, яка потрапляла в цю систему.
«Фахівці ЦГД є операторами першої лінії, до яких стікається вся інформація, обробляється і далі потрапляє на доступні шари, які відкриваються підрозділам певного рівня», — каже Любов Шипович.
Співзасновниця Dignitas Fund характеризує роботу ЦГД як не дуже видиму. За її словами, вони здійснюють загальну координацію в секторі між підрозділами, «знайомлять» із суміжними підрозділами на конкретних ділянках фронту, відкривають шари в DELTA, щоб повідомити про оперативну обстановку.
Втім, за інформацією Шипович, Центр геопросторових даних дійсно розформували майже в повному складі — натомість сформували нову частину, яка переходить в підпорядкування Командування безпілотних сил. «Майже», бо в ході аудиту начебто виявили військовослужбовців, які де-юре несуть службу в інших підрозділах, але формально — в ЦГД.
Водночас начальник відділу комунікацій командування Сил безпілотних систем Віталій (Браво) Медведєв заявляє, що наразі в СБС не переводять військовослужбовців з Центру геопросторових даних.
Також співрозмовниця розповіла про Центр інновацій та оборонних технологій Міністерства оборони України. За її словами, в Центрі розробляють і підтримують низку продуктів, серед яких і DELTA.
Шипович вважає, що це правильне підпорядкування, коли ЗСУ надає запит МО, а її структури у відповідь розробляють необхідні IT-продукти. Втім, зізнається вона, в ЗСУ зараз служить велика кількість IT-фахівців, тож часто розробка здійснюється внутрішніми армійськими ресурсами.
«Як Міноборони раніше працювало: фахівці прописували задачі й технічні завдання, і далі замовляли продукти на ринок. Сумнозвісний “Дзвін” так розроблявся. А зараз функції трошки переведені, тобто Збройні сили самі для себе розробляють [IT-продукти]. Напевно, це структурно не дуже правильно, але такий факт. І чому б не користуватися всім тим потенціалом, ресурсом, який отримали Збройні сили завдяки великій хвилі IT-фахівців, що потрапили до лав Сил безпеки і оборони?», — каже співзасновниця Dignitas Fund.
Окрім Центру інновацій та оборонних технологій, Міністерству оборони підпорядковане Управління інформаційних технологій (УІТ). За словами співрозмовниці редакції, це вертикаль заступниці міністра Катерини Черногоренко. Управління очолює Олег Берестовий, його роль — загальний менеджмент і координація розробки продуктів.
Шипович звертає увагу на співпрацю Міноборони і ЗСУ, яку називає прикладом синергії і здорової комунікації: застосунок «Армія+» розроблявся силами військовослужбовців ЦМТР, але процесом керували проєктні менеджери з Міноборони.
Роман Ланський зі Strimco не вбачає серйозних відмінностей між IT-структурами ЗСУ і Міноборони. На його думку, відрізняються хіба що системи, які розробляються в тих чи інших відомствах.
«Уявіть собі, що в EPAM є умовні 10 000 співробітників, вони поділені на команди, які роблять різні продукти. Це щось дуже схоже», — наводить приклад Ланський.
Це не єдині IT-підрозділи в Силах оборони України. За словами Шипович, фахівців відповідного профілю є і в ГУР, а також існують команди розробників в різних військових частинах, які розробляють продукти локального рівня. Держслужба спецзв’язку і захисту інформації також є військовим підрозділом з командою розробників.
«Зараз говорити вже навіть про окремі IT-підрозділи — це не зовсім правильно. IТ — як сервіс. Він присутній майже всюди, і це добре», — каже Шипович.
Вона розповідає про експеримент, який провели ще в 2022 році з командуванням Десантно-штурмових військ: на рівні рот і бригад навчали військовослужбовців основ спеціальності DevOps. Проблема полягала в тому, що військові отримували багато техніки від волонтерів, але серед них бракувало спеціалістів, здатних обслуговувати її і продумувати архітектуру продуктів. Відтоді, каже Шиповиx, спостерігається прогрес, і вже в багатьох підрозділах є свої девопси і розробники.
Нечисленними деталями роботи IT-напрямку в Силах безпілотних систем поділився начальник відділу комунікацій командування Сил безпілотних систем Віталій Медведєв.
«У Силах безпілотних систем, зокрема, працюють фахові спеціалісти, які займаються різними напрямками IT, а також є відкриті вакансії для аналітиків. Завдання аналітичного напряму дуже важливі: аналіз даних та OSINT. Крім того, значна увага приділяється розвитку напрямку досліджень і розробок (R&D) всередині структури Сил безпілотних систем. Одним із ключових завдань аналітичних підрозділів є узагальнення бойового досвіду, здобутого підрозділами на лінії фронту, для підвищення ефективності та оптимізації використання безпілотних систем для збільшення спроможностей ЗС України», — розповів він.
Начальник відділу комунікацій командування Сил безпілотних систем Віталій (Браво) Медведєв. Фото надане пресслужбою Сил безпілотних систем
Рекрутинг в IT-підрозділи Сил оборони
Віталій Медведєв пояснює, як охочим потрапити до числа IT-фахівців Сил безпілотних систем (СБС) — для цього потрібно заповнити анкету і подати заявку на офіційному сайті. Після цього відбувається онлайн або офлайн-співбесіда, за результатами якої визначається, чи відповідає кандидат вимогам посади. Крім того, команда СБС щомісяця проводить відкриті рекрутинг-зустрічі в різних регіонах країни, де збираються щонайменше 400 осіб. Під час цих зустрічей фахівці різних напрямків розповідають про підрозділи Сил, шлях долучення та підготовку фахівців СБС. Після відбуваються співбесіди.
«На YouTube-каналі СБС детально висвітлюється процес підготовки рекрутів. Цей проєкт веде Андрій Лузан, який особисто проходить цей шлях. Важливо зазначити, що 100% рекрутів є добровольцями, понад 80% з них мають вищу освіту, а середній вік складає 31 рік. Також ми маємо два рекрутингових центри у Львові та Києві», — розповідає Медведєв.
Що стосується інших підрозділів, то, за словами Шипович, після завершення всіх процесів реформування IT-підрозділи потрапляють у список пріоритетних, і командування зможе мобілізовувати до себе напряму відповідно до «вільних клітинок» у штаті. Військовослужбовцям не доведеться для цього просити лист-відношення через ТЦК. За інформацією волонтерки, ці «вільні клітинки» в ЦМТР є.
Водночас наше джерело, наближене до військової IT-сфери, пригадує випадок, коли його колега, маючи лист-відношення в ЦМТР, не зміг туди перейти через нібито «чорний список військових частин, для яких потрібне погодження Генштабу». Усе це відбувалося на етапі розподілення в навчальному центрі, говорить він. Прокоментувати цю ситуацію колега нашого співрозмовника відмовився.
Є кейс і з новими контрактами, не з розподіленням. За словами нашого джерела, Генштаб заблокував розширення штату в УІТ на 100 позицій. Інсайдер вважає, що проблема була в тому, що УІТ — це військова частина, а будь-які зміни в штатному розкладі військової частини мають бути погоджені Генштабом ЗСУ.
«Вони не хотіли цього робити принципово через натягнуті стосунки з Міноборони», — каже співрозмовник AIN.
Конкуренція DELTA та «Дзвону»
На думку нашого джерела з військової IT-сфери, історія з проєктом «Дзвін» дуже пов’язана зі скандалом навколо ЦМТР, адже демонструє конкуренцію команди розробників з авторами проєкту DELTA.
За словами співрозмовника, зі зміною військового керівництва країни відкрилися нові інструменти для тиску. Автоматизовану систему управління бойовими діями «Дзвін» розробляли з 2016 року, адже в армії виникла потреба планувати операції не на паперових мапах на столах, а за допомогою цифрової системи ситуаційної обізнаності.
Хоча функціональність системи схожа з DELTA, наш інсайдер вважає їхнє пряме порівняння недоречним з точки зору їхнього функціоналу. І додає, що технологічні рішення, що застосовувались для «Дзвону», були застарілими. Система мала телекомунікаційні канали, тобто для її роботи потрібно прокладати кабелі. У її розробку держава вклала 600 млн гривень.
«Люди з команди Сирського, що курували проєкт “Дзвін”, курують і розробку системи “Очі”, яка пробувала “вбити” “Вежу” завдяки закриттю ЦМТР. Вони отримали більше адміністративних інструментів для своєї підкилимної боротьби і спроб “вбити” DELTA, тому що саме вона демонструє неспроможність команди щось запустити. Бо DELTA вже працює, впроваджена в більшість підрозділів, а “Дзвін” досі не функціонує. Це показує, що люди не справляються з роботою, це ризик для їхніх посад», — каже джерело.
Водночас нардеп Олександр Федієнко окреслює відмінності між проєктами «Дзвін» і DELTA. Каже, що вони геть не дублюють функції одна одної. DELTA — це система ситуаційної обізнаності, якою першочергово користуються розвідники, а «Дзвін» — передусім про документообіг, пояснює депутат.
Ілюстративне фото. Джерело: Міністерство оборони України
Федієнко додає, що підтримує ідею поступово й системно впроваджувати DELTA, і попри чутки про блокування цієї системи на фронті, не зустрічав заборони на її впровадження під час відряджень в бойові частини.
«Філософія повинна бути одна: замовником має бути точно не Міноборони, а Генштаб. А Міноборони повинно виконувати його завдання. А коли на нарадах фахівці ГШ і МО між собою сваряться, що важливіше — “Дзвін” або DELTA, то я цього не розумію», — ділиться думкою народний депутат.
Любов Шипович також відзначає, що DELTA і «Дзвін» перебувають на двох різних рівнях: перша — це оперативно-тактичний, а друга — оперативно-стратегічний, і замінити одна одну вони не можуть. На її думку, попри те що з «Дзвоном» було дійсно багато скандалів, альтернатив цьому проєкту сьогодні немає.
Вона підтверджує те, що були ситуації, коли на рівні командування впровадження DELTA забороняли, пояснюючи це тим, що вона буцімто «жодним чином не узаконена і не захищена». За словами Шипович, це тривало аж до моменту перевірки DELTA на відповідність стандартам КСЗІ (Комплексна система захисту інформації).
«І нині жодних аргументів проти бути не може. DELTA відповідає КСЗІ, є наказ про впровадження. Можуть траплятись тільки приватні низові ініціативи, коли певний командир каже: “Не хочу”. Але існують шляхи, як примусити його», — резюмує співрозмовниця редакції.
Доповнено від 25 жовтня (14:15).
AIN отримав коментар від заступниці міністра оборони Катерини Черногоренко. Вона пояснила функціонал IT-структур, що входять до міністерства оборони України. За її словами, Управління інформаційних технологій відповідає за координацію розробки цих систем, проте не займається безпосередньо розробкою - для цього залучаються підрядні організації, такі як Центр масштабування технологічних рішень.
Розробкою і впровадженням інноваційних бойових технологій (в тому числі DELTA) займається ЦРОТ (Центр інновацій та розвитку оборонних технологій) під керівництвом Марата Утюшева, каже заступниця міністра оборони.
Центр реагування на кіберінциденти (ЦРК) забезпечує кібербезпеку Міноборони та інших військових структур, а аткож моніторинг та оперативне реагування на кубербезпеки. Це третя IT-структура, яка входить до міністерства оборони України.
Четверта - Директорат цифрової трансформації у сфері оборони під керівництвом Артема Романюкова. За словами Черногоренко, основною функцією цього підрозділу є розробка та впровадження політик, законодавчих актів, нормативних документів, необхідних для здійснення цифрової трансформації оборонного сектору.
«Центр масштабування технологічних рішень входить до структури Генерального штабу, тоді як УІТ, ЦРОТ, ЦРК і Директорат цифрової трансформації є частиною міністерства оборони. ЦМТР розробляє IT-продукти на замовлення як Генерального штабу, так і міністерства оборони, і часто виступає підрядником для УІТ у розробці цифрових рішень», - каже заступниця міністра оборони.
Вона також пояснила, що замовниками IT-продуктами міністерства оборони виступають різні підрозділами Міноборони та ГШ - це залежить від потреб користувачів. Це може бути конкретний структурний підрозділ, наприклад, Командування Сил логістики.
Проте, за словами Черногоренко, в окремих випадках замовником виступають IT-структури Міноборони, якщо продукт є частиною загальної стратегії цифровізації.
Черногоренко прокоментувала й інформацію про перехід частини кадрів з ЦМТР до Міноборони. За її словами, це звичайна практика, коли кадри можуть переходити з однієї структури до іншої в межах співпраці Генерального штабу і міністерства оборони.
Заступниця міністра оборони повідомила, що переведення відбуваються на підставі співбесід, узгодження з командуванням ЦМТР і Генерального штабу, а всі рішення ухвалюються з урахуванням потреб обох структур.
«Спеціалісти з ЦМТР, що приєднуються до IT-структур Міноборони, переважно займаються проєктним менеджментом, підтримкою користувачів цифрових продуктів, таких як Армія+, а також іншими технічними завданнями, що стосуються забезпечення функціонування і розвитку цифрових рішень у Міноборони», - каже Черногоренко.
Читати більше
