У жовтні 2023 року спільний проєкт Мінцифри та Держспецзв’язку «Армії дронів» передав на фронт майже дві тисячі безпілотників EVO MAX 4T виробництва Autel. На цих закупівлях держава втратила 593 млн грн, йдеться в розслідуванні hromadske.

Як так сталося, що Держспецзв’язку закапувало дрони у компанії, яка раніше продавала килими? Чому їх купували вдвічі дорожче та що на це каже Мінцифри — AIN.UA публікує найважливіше з матеріалу.

  • У 2023 році компанія «Кріон-М» почала продавати дрони Держспецзв’язку у межах проєкту «Армія дронів». Прямого і прозорого тендера не було — тобто пропозиції надавали ті компанії, які запросила сама служба.
  • За даними YouControl, «Кріон-М» має статутний капітал 765 гривень та спеціалізується на торгівлі меблями й килимами. ЇЇ керівник і бенефіціар — Максим Сажнєв. У нього зареєстрований ФОП за КВЕДом «Діяльність у сфері архітектури», а також компанія «ТЕРРА НОВА КР», що спеціалізується на оренді нерухомості.
  • Держспецзв’язку уклало з «Кріон-М» два контракти, де один дрон мав середню ціну майже 500 тисяч гривень, хоча на ринку ця модель продавалася вдвічі дешевше.

Для порівняння — волонтерський «Фонд Сергія Притули» у серпні 2023 року купував такі дрони у комплекті з однією батареєю (вартістю 15 тисяч грн) за 212 тисяч грн.

А українська компанія Flytechnology, яка напряму співпрацює з виробником Autel, восени 2023 року сама пропонувала Держспецзв’язку оптові партії тих самих дронів за 212,5 тисячі грн за штуку. Така ж ціна у компанії була у червні 2023-го. Проте контракт із ними не уклали.

  • Отже, перший контракт з «Кріон-М» уклали у травні 2023 року на 1074 дрони із середньою ціною 498 071 грн, а другий у серпні того ж року на 1912 дронів із середньою ціною 494 029 грн.
  • Що цікаво, пізніше до цих контрактів відбулось допостачання за додатковими угодами (укладеними в лютому 2024 року та листопаді 2023 року відповідно).
  • Так завдяки допостачанню до першої закупівлі 402 безпілотників за зниженими цінами середня ціна на дрон впала до 359 631 грн. До другої угоди також за заниженими цінами докупили 488 дронів, і середня ціна впала до 393 576 грн.
  • Де «Кріон-М» дістав дрони за зниженою вартістю та якою, власне, вона була — невідомо.

Порівнюючи із пропозицією Flytechnology (212,5 тисячі грн за дрон) журналісти підрахували, що на контракті, підписаному у травні 2023-го між Держспецзвʼязком та «Кріон-М», «наварили» близько 195 млн грн, а на контракті, підписаному в серпні 2023-го, — ще близько 398 млн.

Також hromadske дослідили ланцюжки постачання цих дронів. Цікаво, що «Кріон-М» преш, ніж продати безпілотники Держспецзв’язку, закуповував їх вже за вдвічі завищеною ціною у двох іноземних компаніях: UMO та Danator.

Зображення hromadske

Польська UMO не відповіла журналістам. А німецька Danator виявилась заснована українцем Сергієм Велічуком — він же і керує компанією. Він пояснив завищення ціни «спеціальною прошивкою», що коштує 2 тисячі доларів чи євро (Велічук не пригадав).

Пізніше журналісти знайшли дрон з цієї партії та попросили експерта «Фонду Притули» перевірити цей дрон. Як виявилось, ніякої «спеціальної прошивки» він не мав.

Політично за ці закупівлі відповідали очільник Мінцифри Михайло Федоров та ексголова Держспецзв’язку Юрій Щиголь, зауважують журналісти hromdaske. Щиголя звільнили з посади після того, як у листопаді 2023-го НАБУ запідозрило його у заволодінні держкоштами на понад 62 млн грн під час закупівлі програмного забезпечення.

Що кажуть у Мінцифрі

AIN.UA звернувся до відомств за коментарями. У Мінцифрі відповіли, що Федоров особисто звернувся до Національного антикорупційного бюро із запитом перевірити всі контракти. hromadske каже, що листи до НАБУ міністр відправив за чотири дні до оголошення підозри Щиголю.

«Результатом листа стало укладання додаткових угод за кожним наявним контрактом. Завдяки цьому вдалося знизити ціни на Autel та зекономити понад 535 млн грн. Також деяким компаніям нарахували штраф у 5,7 млн грн за порушення строків поставки», — кажуть у міністерстві.

Також коментують, що сама Мінцифра не займається закупівлею БпЛА, проте організували онлайн-моніторинг закупівель. Ось як працює система контролю закупівель за інформацією відомства:

  • Безпілотники у межах «Армії дронів» закуповують за запитом військових.
  • Кожен безпілотник українського виробництва проходить обов’язкову офіційну експертизу ціни.
  • Детективи НАБУ та БЕБ отримали доступ до CRM-системи з усіма контрактами. Є окрема співпраця із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою.
  • У грудні 2023 року створили supply chain-команда, яка спільно з НАБУ та журналістами досліджує ціноутворення у сфері БпЛА.
  • У лютому Уряд ухвалив постанову, яка дозволила закуповувати масові дрони через систему Prozorro. В липні 2024-го розширили дію постанови на дрони українського виробництва.