12 листопада AIN та KAMA провели в Києві першу щорічну конференцію START, яка об’єднала бізнес та мистецтво. Одна з панельних дискусій зібрала представників українських венчурних компаній, серед яких Horizon Capital, ZAS Ventures, SMOK Ventures, D3 та Vesna Capital.

Панель під назвою «Інвестування в часи невизначеності: мотивація та рецепти успіху» була присвячена викликам та можливостям, з якими стикаються українські інвестори, намагаючись підтримувати стартапи в Україні та за її межами. AIN ділиться ключовими інсайтами з події.

Хто взяв участь у дискусії?

  • Еля Чеченєва — партнерка D3 Venture Capital Firm, фонду ранньої стадії для стартапів у сфері оборонних технологій;
  • Петро Сов’як-Круковський — директор з інновацій Vesna Capital, інвестиційного фонду, створеного досвідченими українськими підприємцями;
  • Василь Тофан — старший партнер Horizon Capital, провідної приватної інвестиційної компанії в регіоні Східної Європи.
  • Андрій Зінчук — співзасновник фонду ZAS ventures, що інвестує в стартапи SaaS та хмарної інфраструктури в Центральній та Східній Європі, орієнтовані на ринок США;
  • Олександр Яценко — директор SMOK Ventures, американського венчурного фонду, що інвестує від $100 000 до $1 млн у стартапи з розробки програмного забезпечення на ранніх стадіях у Центральній та Східній Європі.
  • Модератор — Ярослав Ажнюк, український серійний підприємець, співзасновник PetCube та FuelFinance, засновник The Fourth Law.

Думки учасників дискусії

Попри поточні виклики, включаючи війну в Україні та геополітичну напруженість у світі, учасники дискусії висловили конструктивний оптимізм щодо майбутнього інвестиційного ландшафту в Україні. Вони вважають, що криза може стати можливістю для створення нових стартапів та залучення інвестицій, якщо інвестори побачать потенціал українського ринку.

«Ми заохочуємо наших інвесторів дивитися на заголовки газет і бачити, що в Україні все ще можна отримувати хороші кошти і мати вплив. Це шанс інвестувати, щоб отримати прибутки та створити позитивний вплив у країні, яка цього потребує», — сказав Василь Тофан, старший партнер Horizon Capital.

Особливості залучення коштів у порівнянні з довоєнними часами

  • Василь Тофан розповів про залучення коштів під час повномасштабного вторгнення в Україну, зазначивши, що Horizon Capital в першу чергу фокусується на бізнесах з невеликими активами та великими людськими ресурсами.
  • Поточна стратегія фонду виявилася ізольованою від макроризиків і заохочує інвесторів дивитися далі заголовків газет і бачити, що вони все ще можуть отримувати хороші прибутки в Україні.
  • На думку учасників дискусії, в Україні є компанії із сильними фундаментальними показниками, такі як зростання доходів та прибутковості,  і є перспективними для продажу або виходу інвесторів.

Однак іноземні інвестори часто неохоче вкладають кошти в українські проєкти через ризики, пов’язані з війною. Однією з ключових стратегій для розв’язання цієї проблеми є розвиток технологій подвійного призначення, які можуть бути застосовані як у цивільних, так і у військових цілях.

Позиція оборонних технологій в очах інвесторів

Українські оборонні стартапи можуть швидко доставляти та розгортати свої продукти завдяки попиту та консультаціям з кінцевим споживачем, яким в першу чергу є Збройні сили України. Стартапи також можуть тестувати всі свої продукти в різних місцях, від лабораторій до полігонів.

  • Однак загальній сумі інвестицій в оборонні технології все ще бракує кількох цифр, адже у 2024 році галузь змогла залучити трохи більше $20 млн. Учасники дискусії пов’язують цю проблему зі складнощами з пошуком Limited Partners для своїх венчурних фондів.
  • З’являється багато нових фондів, які збирають гроші на оборонні технології, тому що існуючі фонди не можуть швидко змінити свою стратегію. Зазвичай вони беруть гроші від своїх LPs на 10 років під конкретну стратегію і не можуть змінити свій інвестиційний фокус протягом цього періоду.
  • Крім того, як зазначив Олександр Яценко, в Україні існують специфічні проблеми, що додаються до поточних викликів. Одним із прикладів — це ризик мобілізації технічного персоналу та інших необхідних працівників, а не лише ключових, що може перешкоджати процесам R&D у стартапах.
  • Інший момент, який викликав бурхливу дискусію, це неможливість українських засновників та бізнесменів виїжджати за межі країни для участі у різноманітних заходах в усьому світі. За словами учасників дискусії, це ще більше обмежує їхні можливості у сфері маркетингу та фандрейзингу.

«Наше головне завдання — показати іноземним інвесторам, що в Україну можна інвестувати, що тут можна заробляти гроші та швидко розвивати технології», — підсумувала Еля Чеченєва, партнерка D3.

Інвестиційний ландшафт у 2024 році

Учасники панелі дійшли висновку, що ті, хто залучив кошти під час кризи, інвестують у здорову екосистему стартапів і не мають завищених оцінок. Це дозволяє стартапам легше наймати співробітників і працювати ще краще в майбутньому.

Порівняно з 2021 роком, ринок більше не перенасичений, що робить його доступнішим для нових інвесторів. Наразі є близько 15 фондів, які частково зосереджені на Україні та її стартапах.

У міру того, як ринок стає складнішим, венчурним інвесторам буде легше залучати більше грошей для фондів, орієнтованих на Україну. Оскільки фонди вже інвестують у цей ринок, вони повинні скористатися цією хвилею і докладати максимум зусиль, щоб допомагати та створювати успішні стартапи.

Цей матеріал був створений завдяки СТАРТ – великій конференції від AIN та KAMA про технології, бізнес і мистецтво, яка пройшла 12 листопада і стане щорічною. Подія відбулась, зокрема, завдяки першим партнерам події, серед яких Mazda, Genesis, Horizon Capital, Inzhur, Intellias, NetHunt, Sense Bank, OLX, за що AIN вдячний кожній з цих компаній. 

Конференція від AIN СТАРТ

Зображення в матеріалі: Нателла Бахаєва