Восени 2024 року в Україні серйозно заговорили про можливість повернення цивільної авіації в небо. Зокрема, в листопаді віцепремʼєр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба заявив, що Державна авіаційна служба готова відновити польоти на 95%. За його словами, від моменту ухвалення рішення до запуску рейсів у Львові чи Борисполі потрібно приблизно 45-50 днів. Критично важливою умовою є безпека пасажирів.
Раніше також старший партнер страхової компанії Marsh McLennan Кріспін Еллісон на Київському міжнародному економічному форумі заявляв, що українське небо можуть відкрити до кінця січня 2025 року.
На тлі обговорень про відкриття неба в часи повномасштабної війни AIN вирішив розібратися, а як працювали міжнародні аеропорти в умовах війни чи збройних конфліктів в інших країнах світу.
.jpg)
Україна
Та спершу пригадаємо, як розвивалася українська авіація до повномасштабного вторгнення.
З початку російсько-української війни у 2014 році повністю робота цивільної авіації не зупинялася. Згодом лише аеропорти на тимчасово окупованих територіях призупинили роботу.
Зокрема, Донецький міжнародний аеропорт став символом оборони під час війни. Офіційно його закрили лише 3 червня 2014 року, хоча польоти припинили раніше. На той момент у регіоні вже відбувалися бої та обстріли з боку росії. До цього він обслуговував такі компанії, як Turkish Airlines, Pegasus Airlines, Lufthansa, Wizz Air, МАУ тощо. Бої за Донецький аеропорт тривали з вересня 2014 року до 23 січня 2015 року і стали одними з найзапекліших у війні на сході України.
З 11 червня 2014 року закритий також Луганський аеропорт, з яким працювали Astra Airlines, «Мотор Січ», МАУ та Skyline Express Airlines. Обидва аеропорти нині захоплені представниками самопроголошених так званих «ДНР» та «ЛНР».
Окупувала росія й аеропорти в Криму. Наприклад, до початку російсько-української війни кількість міжнародних рейсів у Сімферопольському аеропорту складала близько 72%. З установою працювали Atlasjet Airlines, YanAir, Wizz Air, Turkish Airlines, Air France-KLM, AZAL, МАУ тощо. З 2014 року він обслуговував лише рейси на материкову росію. Інші офіційні міжнародні рейси не здійснювались, оскільки Україна та Міжнародна організація цивільної авіації наприкінці березня 2014 заборонили польоти на окупований півострів. А з 24 лютого 2022 року аеропорт повністю зупинив перельоти.
Втім, навіть після початку російської війни проти України авіація в країні продовжувала розвиватись. Наприклад, у 2018 році на український ринок прийшла ірландська авіакомпанія Ryanair. А компанії МАУ, Windrose та «Дніпроавіа» почали виконувати регулярні внутрішні рейси, зокрема без пересадок у столиці.
Читайте також: Компанія «Нової пошти» виконала перший комерційний рейс власним літаком
Ізраїль
Нинішню ситуацію в українській авіації найчастіше порівнюють з ізраїльською. Навіть уже згаданий Кріспін Еллісон заявляв, що вважає Львів безпечнішим за Ізраїль у контексті перельотів.
Аеропорти в Ізраїлі, зокрема міжнародний аеропорт «Бен-Гуріон» у Тель-Авіві, загалом функціонують стабільно. А в періоди загострень та ескалацій можуть виникати затримки, скасування рейсів чи тимчасові закриття.
Наприклад, у травні 2021 року, під час чергового загострення конфлікту між Ізраїлем і Палестиною, аеропорт у Тель-Авіві не припиняв своєї діяльності повністю, але скасовував деякі рейси. Також посилювався контроль серед правоохоронців.
Після чергового загострення ситуації між Ізраїлем і Сектором Гази в жовтні 2023 року на півдні країні запровадили евакуаційні рейси, а міжнародні компанії почали скасовувати польоти. Аеропорт у Тель-Авіві продовжував працювати, але в обмеженому режимі.
Станом на листопад 2024 року міжнародний аеропорт «Бен-Гуріон» продовжує функціонувати, хоча його робота періодично порушується через регіональну напруженість та обстріли.
Грузія
Під час російсько-грузинської війни в серпні 2008 року серед аеропортів постраждав тільки той, що в Кутаїсі. Однак на той момент він працював тільки для внутрішніх рейсів. Згодом, у 2011 році, його закрили на реконструкцію, а вже наступного року почав працювати як міжнародний разом з аеропортами у Тбілісі й Батумі.
Втім, під час активної фази російської агресії не всі рейси наважувалися прямувати до міжнародних летовищ Тбілісі та Батумі. Показовим, наприклад, є візит до грузинської столиці тодішнього українського президента Віктора Ющенка. 12 серпня 2008 року він особисто прибув до Тбілісі, щоб підтримати свого колегу Міхеіла Саакашвілі та виступити на мітингу на центральній площі міста. Також у той день до Грузії завітали президенти Польщі, Литви, Естонії та прем'єр-міністр Латвії.
Фото — EPA
У березні 2011 року польська газета Wyborcza опублікувала доповідну капітана Гжегожа Петручука про перебіг рейсу, пасажиром якого був Віктор Ющенко. 12 серпня 2008-го рейс з Варшави разом з офіційними особами Польщі, Литви, Естонії та Латвії приземлився в Сімферополі, де чекала українська делегація.
Тодішній польський президент Лех Качинський особисто наказав рухатись до Тбілісі, але Петручук вирішив не ризикувати життям офіційних осіб і відмовив президенту. Натомість рейс приземлився в азербайджанському місту Гянджа, звідки у броньованих автомобілях гості поїхали в Тбілісі.
Нині всі три міжнародні аеропорти в країні працюють у штатному режимі й виконують рейси в близько 50 країн світу.
Сирія
Ситуація з аеропортами в Сирії з 2011 року, від початку Громадянської війни, суттєво змінювалася залежно від інтенсивності бойових дій, змін контролю над територіями, міжнародних санкцій і стратегічної важливості цих об'єктів.
Під час Громадянської війни в Сирії аеропорти й дороги, що до них ведуть, періодично закривали, і низка міжнародних авіакомпаній припиняли польоти. Також серед них були Emirates та EgyptAir. Однак працювали місцеві компанії — Syrian Air і Cham Wings.
Основний аеропорт країни розташований на підконтрольній уряду території — це міжнародний аеропорт «Дамаск». Другий важливий аеропорт у Сирії розташований в Алеппо. Через обстріли та пошкодження інфраструктури він не працював з 2013 по 2020 роки. Обидва аеропорти використовували здебільшого для внутрішніх перельотів, а серед зовнішніх — Іран, росія, Ліван, ОАЕ та інші союзники сирійського уряду.
З 2022 року аеропорти неодноразово обстрілювали з боку Армії оборони Ізраїлю та опозиційних сил, зараз вони не працюють. Інші великі аеропорти в Ламакії та Камишли наразі використовують здебільшого для внутрішніх та евакуаційних рейсів.
Афганістан
Ймовірно, ви бачили кадри, як українські військові супроводжували людей на евакуаційні рейси в аеропорт Кабулу у 2021 році — це була чи не єдина можливість покинути Афганістан. Після повернення Талібану до влади у серпні 2021 році багато міжнародних авіакомпаній припинили польоти в Афганістан через відсутність надійного контролю повітряного простору та проблеми безпеки.
Попри це, вже у вересні відбувся перший комерційний рейс зі столиці Пакистану Ісламабада до Кабулу, столиці Афганістану. Політ проводила компанія Pakistan International Airlines. Також комерційні польоти в Афганістан запровадила іранська компанія Mahan Air.
У 2023 році частина авіакомпаній відновила після дворічної перерви польоти над Афганістаном. Однак більшість перевізників уникають афганського повітряного простору через загрозу обстрілів із землі та недостатню інфраструктуру управління польотами.
Центральноафриканська Республіка
З 2012 року в ЦАР триває громадянська війна за участю уряду, повстанців з коаліції «Селека» та ополченців «Антибалака». Низький рівень авіаційного руху через економічні та соціальні труднощі країни також впливає на рішення не підтримувати роботу деяких аеропортів. Наприклад, аеропорт у місті Кумала нині не обслуговується, а його літно-посадкова смуга обросла деревами.
Наразі єдиний дієвий міжнародний аеропорт розташований у Банґі — столиці країни. Він же періодично ставав притулком для внутрішньо переміщених осіб під час конфлікту. Десятки тисяч людей жили в старих літаках і пошарпаних наметах у неофіційному таборі біженців. Сам аеропорт обслуговує рейси з африканських країн, як-от Марокко та Кот-д'Івуар, а також із Франції.
