Який бізнес можна називати сталим? Та чому багато інвесторів і грантодавців зараз вважають цей підхід важливим? Олеся Вершигора, консультантка зі сталого розвитку, у серії ексклюзивних колонок для AIN покроково розповідатиме про те, як перетворити ваш бізнес на sustainable в Україні та вийти на міжнародні ринки. У першій колонці розбираємо основні принципи сталого розвитку для компаній.
Коли ти працюєш із sustainability, тобі потрібно довго й багато пояснювати, чому певні процеси мають формуватися саме так, а не як у всіх. Адже ця тема відносно нова і для українського ринку. Втім, саме сталість у перспективі може дозволити українським бізнесам стати успішними в Європі.
Тож пропоную розібратися на конкретному прикладі, що таке sustainable розвиток для компанії.
Що таке сталий розвиток?
Сталий розвиток часто плутають просто з екологічними рішеннями. Однак наш підхід не полягав лише у відмові від пластику для соломинок.
Ми впроваджували комплексні сталі підходи:
-
Побудували процес виробництва таким чином, щоб використовувати технічну воду повторно.
-
Браковані соломинки та залишки використовували як паливо.
-
Побудували чіткий графік логістики із виробництва та складу.
-
Пакування — із сертифікованого переробленого паперу, а друк дизайну було нанесено фарбою на водній основі, яка не є токсичною та безпечною для контакту з харчовими продуктами. Такий матеріал легко переробляється.
У такому вигляді наші процеси були не лише дружніми до природи, але й зрештою почали економити нам гроші та ресурси.
Також ми підписали угоду з глобальним договором ООН, щоб закріпити нашу стратегію та стати частиною мережі найбільшої у світі спільноти бізнесів, які працюють відповідно до ESG-принципів. До ESG — тобто Environmental, Social and Governance (навколишнє середовище, суспільство, урядування) — ми ще повернемося в цьому тексті. Але зазвичай це саме ті принципи, які часто і мають на увазі, коли йдеться про сталість.
Навіщо компаніям перетворюватися на сталі бізнеси?
Сталий розвиток перетворився для багатьох брендів на справжні інноваційні перегони. Шукаючи екологічніші рішення, компанії розробляють нові технології, які не тільки мінімізують вплив на довкілля, але й відкривають нові можливості для бізнесу. Від відновлюваних джерел енергії до переробки відходів у цінні ресурси — сталий підхід стає каталізатором прогресу.
І звісно, що сталий підхід — це більше, ніж просто екологія. Сучасні бренди розуміють, що успіх бізнесу нерозривно пов'язаний із добробутом суспільства. Інвестуючи в локальні спільноти, підтримуючи соціальні ініціативи та забезпечуючи гідні умови праці для своїх співробітників, компанії демонструють високий рівень соціальної відповідальності.
Свідомі споживачі все більше впливають на рішення компаній. Вибираючи продукти та послуги, які відповідають їхнім етичним цінностям, люди спонукають бізнес змінюватися. Сталий підхід — це не тільки вибір компаній, але й вибір споживачів, які прагнуть будувати більш справедливе та стійке майбутнє. Саме молоде покоління має інші критерії вибору товарів, які більше відповідають сталому підходу.
Сталий розвиток — це спільна відповідальність бізнесу та споживачів. Бренди не лише модернізують виробництва, а й активно залучають клієнтів до створення більш екологічного світу. Від прозорої інформації про походження продуктів до програм утилізації — компанії створюють умови для свідомого вибору.
Від модної індустрії до виробництва харчових продуктів — сталий підхід проник у всі сфери бізнесу. Компанії використовують перероблені матеріали, скорочують споживання води та енергії, підтримують фермерів, що практикують органічне землеробство. Ці приклади демонструють, що сталий розвиток — це не просто тренд, а необхідність для виживання в сучасному світі.
17 глобальних цілей
Звісно, що перехід до сталої економіки — це складний шлях, повний викликів. Але саме в таких умовах з'являються нові можливості для зростання та розвитку. Компанії, які вчасно адаптуються до нових реалій, отримують конкурентну перевагу та завойовують довіру споживачів.
Інфографіка Глобального договору ООН в Україні
Сімнадцять цілей сталого розвитку — це універсальний заклик до дій для бізнесу, держав, громадських і благодійних організацій, соціального бізнесу.
Цілі мають три основні напрямки, кожен з яких містить додаткові задачі:
Інфографіка Глобального договору ООН в Україні
Держави також мають стратегії сталого розвитку, і Україна не є винятком.
30 вересня 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про Цілі сталого розвитку до 2030 року», яким доручив Кабміну вживати відповідних заходів для досягнення цих цілей, а також звітувати про виконання програми щорічно до 1 березня.
Якщо для світу одним із фокусів є виклик знайти рішення, як зменшити викиди СО2, кількість пластику тощо, то для України актуальні виклики матимуть такий вигляд:
- безпека
- ментальне здоров‘я
- відновлення військових і реабілітація
- відновлення екосистеми
- розмінування
- адаптація середовища (безбар’єрність)
- економіка (знецінення національної валюти)
- законодавство
- цифрова трансформація
- переміщення населення
- зростання нерівності
- подолання корупції
- інвестування в людський капітал (освіта)
За моїми спостереженнями, українські компанії вже активно втілюють сталі рішення і ця активність зросла саме з початку повномасштабного вторгнення.
У моїй колонці я буду говорити про взірці для наслідування та надаватиму рекомендації щодо втілення відповідних рішень, а також буду ділитися історіями бізнесів, які втілюють цей підхід, аби на їхньому прикладі мотивувати вас на зміни.
То з кого брати приклад в Україні?
Попри те що у світі про сталі підходи говорять частіше, ніж в Україні, у нас також є sustainable компанії. Дехто створював сталі процеси з нуля, від моменту створення компанії. Дехто ж запроваджував цей підхід у процесі. Тому таке перетворення реальне, навіть якщо ви не думали про сталість, коли засновувати свій бізнес.
Recast Plastic — український sustainable brand, який створює меблі та архітектурні рішення зі 100% переробленого пластику. Підхід компанії базується на принципах кругової економіки. Основна їхня мета — ціль сталого розвитку 12: свідоме споживання та виробництво.
«Нова Пошта» є лідером українського ринку експрес-доставки, які активно займаються питаннями сталого розвитку в різних напрямках:
- зменшення свого вуглецевого сліду;
- впровадження енергоефективних рішень;
- впровадження інновацій на сортувальних терміналах;
- сортування та переробка відходів;
- підтримка різноманітних соціальних проєктів: гуманітарні ініціативи, розвиток освіти та спорту.
Компанія регулярно публікує детальні звіти, в яких прозоро розповідає про свої досягнення та плани у сфері сталого розвитку. Особисто дуже рекомендую почитати їхній звіт за 2022 рік. Загалом вони для мене є прикладом складання некомерційних звітів.
Читайте також: Як працює фулфілмент Нової пошти?
DeLaMark — українська компанія-виробник побутової хімії та косметичних доглядових засобів, яка першою в Україні отримала міжнародний екосертифікат «Жива планета» (за ISO 14024) на всю лінійку продукції, який визнається 65 країнами світу.
У 2021 році компанія взяла на себе письмові зобов’язання та стала членом Глобального договору ООН.
Esper Bionics — український виробник біонічних протезів, який увійшов до списку найкращих винаходів людства 2022 року.
У розрізі соціального аспекту продукт компанії безпосередньо впливає на покращення якості життя людей і зменшення соціальної нерівності.
Читайте також: Дрони, біонічні протези та кібербезпека: хто з українських Defense Tech залучив найбільше інвестицій
«Ощадбанк» — це найбільший державний банк України за кількістю відділень, який обслуговує мільйони українців.
Щоб системно продовжувати розбудовувати інклюзивність «Ощаду», банк започаткував спеціальну програму «Моя безбар’єрність». Вона має три напрями:
- фізична доступність
- сучасні ІТ-рішення
- комунікаційна підтримка
Світ змінюється, і бізнес також повинен змінюватися. Сталий розвиток — це не просто тренд, а необхідність для виживання в сучасному світі. Змінюватися чи не змінюватися — це питання і вибір одночасно, який неминуче має зробити кожна компанія.
Читайте також: В Україні запрацював Офіс зеленого переходу