Правоохоронні органи почали отримувати значно більше даних від месенджера Telegram після арешту його генерального директора Павла Дурова, повідомляє видання 404 Media.
Так, месенджер передав IP-адреси та/або номери телефонів 2 253 користувачів у відповідь на 900 запитів від правоохоронних органів США. Це значне зростання, враховуючи, що з 1 січня до 30 вересня 2024 року Telegram обробив лише 14 таких запитів щодо даних 108 користувачів.
Як писав раніше AIN, відповідні дані можна дізнатись через офіційний бот Telegram про прозорість, однак користувачі можуть переглядати дані лише для своєї країни. Знайти інформацію про прозорість даних із різних країн можна в репозиторії на платформі GitHub, яку збирає співробітник правозахисної організації Human Rights Watch Етьєн Майньє.
Найбільше месенджер надав даних владі Індії — 14 641 запит, що стосується 23 535 користувачів. У Німеччині влада подала 945 запитів, отримавши інформацію про 2 237 користувачів. За минулий рік правоохоронні органи Франції подали 893 запити щодо понад 2 000 користувачів.
AIN перевірив, що від України не надходило жодних запитів до Telegram щодо надання даних користувачів від правоохоронних органів.
Арешт Павла Дурова відбувся в серпні у Франції. Його звинуватили у відмові сприяти розслідуванню справ, пов’язаних із сексуальним насильством над дітьми. У вересні Telegram почав надавати дані у відповідь на офіційні запити урядів, хоча раніше месенджер чинив цьому активний опір.
Наприкінці 2024 року Дуров заявив, що Telegram вперше у своїй історії став прибутковим, а загальний дохід перевищив $1 млрд.
