Штучний інтелект розвивається все швидше. Марія Крючок, старша викладачка НаУКМА та викладачка Київської школи економіки, в авторській колонці для AIN розповідає про майбутнє ШІ, що таке живий інтелект і які перспективи має Україна в цьому напрямі.
З часів повномасштабного вторгнення світ охопило вже декілька хвиль масового використання штучного інтелекту завдяки таким інструментам як ChatGPT, Gemini, DALLE, Jasper тощо. Багато з них швидко стали безкоштовними, а їхній функціонал постійно покращують. Ці перегони очолюють технологічні гіганти, а не конкретна країна. Переважно більшість із них — у США, (хоча просто про Китай ми звикли говорити менше до появи DeepSeek), і враховуючи резонанс ініціативи Stargate вартістю $500 мільярдів, яку підтримав Трамп, а Маск — ні, технології вже також давно не аполітичні.
Стюарт Дж. Рассел, професор комп’ютерних наук університету Берклі та цьогорічний лауреат премії від Асоціації з розвитку штучного інтелекту (AAAI) «за роботу над концептуальними та теоретичними основами ШІ та лідерство в створенні сфери безпеки штучного інтелекту», ще у 2022 році сказав, що розвиток технологій ШІ може збільшити світовий ВВП в 10 разів, що і дозволить покращити якість життя багатьох людей. Але в гонитві за штучним інтелектом та оптимізацією є ризик пропустити велику наступну зміну. ШІ на основі мовних моделей — це початок, але наступна велика зміна прийде швидше, ніж ця. Яка вона?
Живий інтелект як наступна проривна технологія
Нещодавно моя тренерка кинула мені рилз від щелепно-лицевої хірургії Київської обласної клінічної лікарні. На ньому обличчя військового з травмою черепа перетворюють у звичайне обличчя (якщо це взагалі доречне пояснення). Якщо ви уважно подивитеся відео, то побачите, що в щелепі на знімках є металеві конструкції, які і тримають тепер нову форму обличчя. Для таких операцій використовують сучасні скани, 3D моделювання і багато інших крутих технологій, що називають біоінженерією. Хотілося би пожити в майбутньому, де можна замість металевої пластини поселити, наприклад, маленькі роботи-бактерії, які відновлять кісткову тканину.
Американська футурологиня, засновниця та генеральна директорка Future Today Institute Емі Вебб, вважає що наступною проривною технологією буде живий інтелект (living intelligence). Для цього нам потрібно оцінити й зрозуміти наступні дві передові технології, що розвиваються не менш динамічно ніж ШІ, — це сенсори та біотехнології. Поєднання цих технологій дозволить створювати системи, що зможуть відчувати, вчитися, адаптовуватися та навіть ухвалювати самостійні рішення. Ті, хто зрозуміє це зараз, можуть дійсно бути глобальними лідерами своїх галузей, і здається, це непоганий варіант для України.
ШІ-моделі + сенсори + біотехнології = ще більше даних
Після COVID-19 телемедицина стала більш популярною, а тому й доступною. За даними Statista, у 2021 році кількість користувачів по світу була близько 98 млн, то вже у 2024 майже 117 млн. Водночас кількість додатків пов’язані з фітнесом, правильним харчуванням і ментальним здоров’ям лише зростає. Велика кількість із них пов’язані зі збором даних про ваші кроки, серцебиття тощо завдяки сенсорам у смартфонах, у ваших гармінах чи інших пристроях-браслетах. Сенсори також показують висоту над рівнем моря, швидкість, якість сну й ще багато інших деталей про ваше здоров’я та ваш контекст.
Якщо ви думаєте, що ця інформація тільки для вас, то це лише частково правда, адже кожна компанія, що має до них доступ, піддає їх постійному аналізу задля вдосконалення продукту. А ще користувачі також постять цю інформацію у своїх профайлах у соціальних медіа. Усі ці дані можна акумулювати й використати, від продажу (так, ви можете продати ці дані за певних умов) медичним стартапам до створення нових метрик для розуміння змін у вашому фізичному здоров’ї.
Нещодавно вчені завдяки ретроспективному аналізу дослідили, що «ШІ-алгоритм виявлення раку змогли оцінити майбутній рак молочної залози на основі мамографії, за 4–6 років до встановлення діагнозу». А тепер уявіть, що в певний момент часу сенсори зможуть сповістити вас про зміни у вашому організмі, які ви, можливо, ще не навіть встигли відчути, бо… ви змінили локацію і у вас почастішало серцебиття, яке сильно відрізняється від середнього показника для вашого віку, ваги та зросту.
Поруч із біоінженерією також можна зазначити генеративний ШІ для створення та розробки нових методів лікування та ліків. Так, минулого року, компанія BioCorteX завдяки потужності масштабованої інфраструктури Google Cloud виявила важливий зв’язок між мікрооточенням пухлини й ефективністю кон’югату антитіла з лікарським засобом (ADC), що потенційно може змінити формат персоналізованої терапії раку. Раніше не вистачало розуміння, чому, попри перспективу ADC у лікуванні раку, ця молекула не є ефективною для багатьох пацієнтів.
Google також має у своєму пулі таких партнерів як Superluminal Medicine, що моделює динаміку білка, Chugai Pharmaceutical, яка будує власну систему оцінки структури білків, Isomorphic Labs, яка базується на ідеї, що біологія — це система обробки інформації та використовує моделі машинного навчання для розшифровки складних біологічних принципів і ідентифікації перспективних молекул. Здається, що тепер ідея з роботом-бактерією для відновлення кісткової тканини стала трохи ближча.
Виклики та можливості для України
Наразі в Україні використання ШІ-технологій часто заточені на захист та боротьбу з ворогом, повоєнну відбудову та суміжні галузі. Наприклад: ШІ, який дозволяє відновити зруйновані будинки, оцифровані 3D об’єкти для відновлення історичних пам’яток, біонічне протезування, автоматизований аналіз ОКТ-сканувань і нещодавно створений державний центр WINWIN AI Center of Excellence для «розробки та інтеграції ШІ-рішень у державний сектор, оборону, медицину, освіту та бізнес». І це все можливості для нас.
Окрім можливостей, також варто говорити про виклики, що можуть бути пов’язані з технологіями. Нині є два глобальні — законодавче регулювання, щоб ми знали, що робити коли ШІ порадить нашим підліткам вбивати батьків, і як пояснити всім, зокрема й бабусі, що таке цей штучний інтелект: чат-бот, пральна машина, технологія розпізнавання обличчя на вулиці, усе разом чи щось інше.
У жовтні 2024 міністр цифрової трансформації Михайло Федоров під час інтерв’ю сказав, що наразі відбувається робота над створенням законодавчого регулювання ШІ в Україні із залученням великих технологічних компаній. План Мінцифри — знайти людину на посаду Chief of AI, розробити декілька ШІ-асистентів для системи освіти та «Дії», і, використовуючи результати MVP, запропонувати зміни для законодавства саме для нашої країни. Але за словами Федорова, закон має бути «агресивний, правильний і відкритий», що фактично звучить як протилежність духу нового Європейського законодавства з регулювання ШІ.
Читайте також: Мінцифри запустило WINWIN AI Center of Excellence, центр для розробки та інтеграції ШІ-рішень – що це та як працюватиме
Окрім створення законодавчих норм, що мають бути не лише сприятливими для економіки, а й зрозумілі громадянам, інша велика небезпека криється в розумінні технологій, тобто просвіті. Звичайно, ми маємо велику кількість онлайн-курсів, але вони дуже швидко відкидають усіх, хто не має доступу до онлайн-навчання і не вміє вчитися онлайн. Нерозуміння, як щось працює, створює страх, а страх — гарна пожива для ворога та і для внутрішнього дисбалансу будь-якої системи.
Майбутнє буде за більш складними сервісами, які ми зараз не можемо уявити, навіть якщо дуже постараємось. І якщо невизначеність та адаптація для українців — це вже національна навичка, то можливість очолювати технологічні зміни та бути новаторами майбутнього — це може стати нашою новою національною ідеєю.
Авторка: Марія Крючок, старша викладачка НаУКМА та викладачка Київської школи економіки
