Фото: Військовий із українським дроном «Булава»\ надане компанією DEVIRО
Цей літак повністю покриває тактичний рівень. Через обмеження кількості далекобійного озброєння та кількості боєприпасів такий БПЛА має можливість значно поліпшити обстановку
Кава, зовнішній пілот БпАК «АЗОВ»
про український «ланцет»
У лютому 2024 року віцепремʼєр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявляв, що українські аналоги російського дрона «Ланцет» пройшли попередні випробування й уже скоро тестуватимуться в бойових умовах. Після цього більш як рік про так звані українські «ланцети» майже не згадували, хоча деякі з дронів цього типу вже використовують на передовій.
AIN поговорив із бійцями бригади «АЗОВ», які вже літають на таких БПЛА, одним із виробників дронів, фондом «Повернись живим» і Міністерством цифрової трансформації, яке опікується розвитком цих новинок, щоб відповісти на найпоширеніші запитання про українські аналоги російського «Ланцета».
Що таке «Ланцет»
«Ланцетами» називають безпілотники та їхні модифікації виробництва російської компанії Zala Aero. Це баражуючий боєприпас, що має специфічні Х-подібні крила.
Українські «ланцети» — це низка ударних дронів, які не є точними копіями російської моделі, проте мають подібні характеристики й були створені задля вирішення дуже конкретних завдань. Наприклад, знищення ворожих цілей, схованих там, куди поки не долітають українські FPV, тобто за 30+ кілометрів від лінії фронту.
«Загалом “ланцетом” можна назвати будь-якого носія боєприпасу, складнішого й набагато вартіснішого, ніж FPV, з можливістю долітати та влучати [у віддалені цілі. — ред.] і або пошкодити, або знищити їх залежно від бойової частини. Будь-який виріб, який зможе це робити на х кілометрів, ми можемо так називати», — пояснює в розмові з редакцією консультант фонду «Повернись живим» Інокентій Разумов.
Здебільшого йдеться про відстань 30–60 кілометрів від лінії бойового зіткнення та про вміння дрона ідентифікувати та самостійно донавестися на ціль, навіть якщо зникає звʼязок з оператором.
Чому Україні потрібні такі дрони
Для українського війська «ланцети» актуальні через відстань, на яку вони можуть залітати в тил противника й можливість працювати під дією ворожого РЕБ.
«У нас усі оперують таким поняттям, як deep strike. Це 500–700 км і більше. І в нас дуже класні FPV і деякі бомбери навіть вночі вражають цілі за 30 км. А що робить з відстанню 30–50 км? Ось там зараз ворог. Він не на 500, але й не ближче за 30. Ворог відтягує свої сили з зони ураження FPV, тож це і є тим нюансом, який змушував діяти виробників [аналогів “ланцетів”. — ред.]», — пояснює в розмові з AIN консультант фонду «Повернись живим».
Окрім того, завдяки інтегрованим системам штучного інтелекту українські «ланцети» мають високий рівень автономності для визначення цілей. Це дає змогу зменшити кількість людей на полі бою, наголошує в розмові з AIN заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков.
«Ці дрони також можна об’єднувати в групи. Це підвищує ефективність знищення ворожої техніки, військових угруповань, засобів ППО на великій дальності», — додає Борняков.
Ціна українських аналогів «ланцета» чималенька порівняно із FPV, і може стартувати від 1 млн грн. Саме тому й цілі для них обирають відповідні, пояснюють у ПЖ.
«Йдеться про техніку або про командний склад [ворожих сил. — ред.]. Наприклад, хату з представниками ГРУ. Це вже досить непогана ціль, бо хлопці непрості. Тобто йдеться про не важкоброньовані цілі, ворожий РЕБ. Так засіб за мільйон гривень знищує засоби за $50 млн», — говорить Разумов.
Як багато аналогів російського «Ланцета» виробляють в Україні
У кластері підтримки Defense Tech технологій Brave1 розказали AIN, що тестовані ще рік тому перші версії українських «ланцетів» зараз успішно використовують спеціальні підрозділи Сил безпеки й оборони.
Кількість і назви підрозділів, які вже працюють із новими «пташками» з безпекових міркувань не називають. Залишатися непублічними воліють і чимало компаній-виробників.
Однак у ПЖ натякають: ринок українських «ланцетів» невеликий.
«Виробів такого формату небагато, менше ніж 10. Можна конкретно пройтися, поспілкуватися дуже ґрунтовно і з виробниками, і з самим підрозділом, почути їх, дізнатися, щоб вони хотіли бачити й уже потім ухвалювати рішення», — пояснює Разумов.
Великого різноманіття дронів у цьому сегменті немає перш за все тому, що виробництво дороге й тривале.
«Дрон треба навчити вражати, долетіти на таку дальність, певний тип зв’язку забезпечити. Це все збільшує вартість. Тому небагато виробників готові за це братися. Від моменту розробки свого “ланцета” до можливості постачати принаймні 50–100 виробів, може минути 2 роки», — говорять у Фонді.
Чимало часу потім займе тестування на полігонах і на полі бою, а також проходження процедури кодифікації в Міноборони. На цьому шляху виробників підтримують невеликими грантами від Brave1. Їх, звісно, не вистачить, аби запустити виробництво, але ця допомога відчутна в процесі покращення вже створеного виробу.
«У напрямі розробок ударних БпЛА Brave1 працює ітераціями: визначає проблему, формулює концепт, фінансує розробку й тестує, а після висновків і рекомендацій від військових усі розробки оперативно вдосконалюються. Зараз, крім збільшеної дальності дії ударних дронів, працюємо над покращенням комп’ютерного зору для забезпечення автономності в ухваленні рішень щодо ураження цілей», — говорить Максим Макарчук, керівник напряму розвитку портфоліо та напряму ШІ у Brave1.
Які українські виробники пропонують свої версії ударного дрона
«Булава»
Чи не найпублічнішою є компанія DEVIRO. Вони на ринку з 2014, і минулоріч презентували на Міжнародній виставці Eurosatory 2024 ударний дрон під назвою «Булава». Він найбільше схожий на російський аналог, зокрема через Х-подібні крила.
Однак, попри візуальну подібність, українська розробка має чимало переваг, наголошує співвласник компанії DEVIRO Денис Чередниченко.
«Наша “Булава” враховує показники вітру під час заходу на ціль, що дає змогу атакувати з будь-якої зручної для оператора сторони. Ми маємо більшу вагу бойової частини (3,6 кг), більше часу перебування в повітрі (до 50 хв) та дальності польоту завдяки можливості ретрансляції відеосигналу аеророзвідним комплексом “Лелека-100”. І найголовніше — “Булава” вміє і може літати під ворожим РЕБом і полювати на нього, а також на найбільш захищені ворожі обʼєкти», — пояснює в розмові з редакцією співвласник компанії.
Максимальна дальність польоту «Булави» 30–40 кілометрів, однак у парі з «Лелекою», як ретранслятором сигналу, відстань можна збільшити до 70 км.
Фото: Військовий із українським дроном «Булава»\ надане компанія DEVIRО
«Якщо казати взагалі про зв’язку “Лелека”+”Булава”, то це насправді може стати початком нової екосистеми на полі бою. Раніше аеророзвідка знаходила ціль, коригувала вогонь артилерії та підтверджувала ураження. Тепер же завдяки “Булаві” ланцюжок замкнувся: оператор-аеророзвідник знаходить ціль — передає координати на “Булаву” — атакує ціль — підтверджує ураження. Тобто ми зараз говоримо про автономність таких систем на полі бою. Помножте це на 10, 20 або 30, і ми зможемо утримувати певну ділянку фронту або навіть контратакувати», — запевняє Чередниченко.
Крім того, виробники стверджують, що дрон в автоматичному режимі завершить бойове завдання ураженням як статичної, так і рухомої цілі, навіть якщо втратить звʼязок з оператором.
Тактичні камікадзе СЕТ
Про інший український «ланцет» нещодавно розказав керівник благодійного фонду «Повернись живим» Тарас Чмут.
«Це і є один з українських “ланцетів”. А ще є мінімум два інші виробники, які мають серійні рішення, що вже декілька років застосовуються на фронті. Із БПЛА-розвідником у єдиній екосистемі, де окрім розвідки та цілевказання, борт виступає й ретранслятором для “ударника”, збільшуючи радіус роботи та дозволяючи нівелювати рельєф місцевості чи кривизну Землі», — наголошує Тарас Чмут.
БПЛА виробляє компанія Airlogix. Вони на ринку з 2020 року та спершу займалися виробництвом цивільних дронів, однак згодом змінили кваліфікацію.
Дрон-камікадзе СЕТ уже кілька місяців використовують у бойових умовах бійці «АЗОВ».
Зовнішній пілот БпАК «АЗОВ» із позивним Кава в розмові з редакцією пояснює, що обрали його, бо мали велику потребу в збільшенні зони ураження ворога. Орієнтувалися також на українського виробника, щоб менше залежати від затримок чи припинення постачання озброєння від країн-партнерів.
«Цей літак повністю покриває тактичний рівень. Через обмеження кількості далекобійного озброєння й кількості боєприпасів такий БПЛА має можливість значно поліпшити обстановку. Якщо перераховувати ціну боєприпасам, снарядам, ракетам і ціну БПЛА, за БПЛА буде явна перевага», — говорить він.
Випробувати СЕТ на полі бою бійцям вдалося завдяки допомозі волонтерів — «Повернись живим» передали підрозділу 10 таких «пташок».
«У нас є мультикоптерні дрони, які на даний момент закривають весь передній край. А от щодо уражень вглиб, то вони мають більшу вразливість до завад від РЕБу, ніж літаки. Тому зараз є велика потреба саме в літаках-камікадзе для збільшення зони ураження. Завдяки волонтерам з’явилась можливість випробувати й цей ударний дрон», — зазначає Кава й додає, що «АЗОВ» постійно шукає нові засоби ураження противника.
Фото: Тарас Чмут via Facebook
Окрім самих засобів ураження, у Фонді кажуть, що також допомагають із закупівлею «екосистеми техніки та майна» для екіпажів дронарів, а також навчають бійців опановувати українські «ланцети».
Як військові опановують нові дрони
Як зазначають у «Повернись живим», потреба і в дронах цього типу, і в навчанні пілотів зараз значно вища за пропозицію.
«Цей дрон, а відповідно і навчання на ньому потрібне всім, хто вже доріс до цього рівня. Це фактично будь-які підрозділи, у яких є сталий повноцінний РУБАК чи БУБАК (рота ударних авіаційних комплексів чи батальйон ударних авіаційних комплексів. — ред.). Тобто кожна бригада, яка має вже спроможність, точно би хотіла мати вироби цього типу», — вважає консультант ПЖ.
Опанувати новий дрон можна доволі швидко, якщо боєць раніше мав досвід управління іншими БПЛА. За таких умов базове навчання може тривати близько двох тижнів.
«На таких виробах завжди вчить виробник, також вони з часом намагаються імплементувати це в безпосередньо військові навчальні центри», — каже Інокентій Разумов.
Що в цьому сегменті пропонують за кордоном
У розмові з AIN Інокентій Разумов наголошує, що ринок ударних дронів, подібних до російського «Ланцета», не має десятків різних позицій не тільки в Україні, а й за кордоном.
Окрім того, ціни на європейські чи американські аналоги в рази вищі.
«Більшість країн світу розуміють, що ми лідери на цьому ринку. У нас у рази, іноді в десятки разів, той самий виріб дешевший за ту саму якість. І ми вже вирішили деякі проблеми, про які там за кордоном навіть ще не задумувалися», — вважає консультант фонду «Повернись живим».
Switchblade 600
Це американський дрон, який може перебувати в повітрі 40 хвилин, працювати на відстані до 40 кілометрів від ЛБЗ та вражати броньовані цілі. Виробляє цей БПЛА AeroVironment, що має штаб-квартиру в Арлінгтоні, США.
У межах військової допомоги ще у 2022 році Департамент оборони США уклав контракт на $17,8 мільйона на виробництво та відправку безпілотників Switchblade в Україну.
Тож українські військові активно використовують цей дрон.
Helsing
Helsing — німецька компанія, яка є провідним розробником оборонних технологій, зокрема ударних безпілотних літальних апаратів (БПЛА) зі штучним інтелектом.
Її найновіший продукт, дрон HX-2, був представлений наприкінці 2024 року. Це баражуючий боєприпас, який має Х-подібні крила та хвостове оперення, дуже подібне до російського «Ланцета».
Ціну нової «пташки» публічно не розголошують, однак нещодавно компанія анонсувала виробництво 6000 ударних дронів HX-2 для постачання в Україну.
WARMATE
Ударний дрон WARMATE розробила й пропонує військовим польська компанія WB Electronics, що входить до групи компаній WB GROUP.
У 2024 році польське медіа Defense 24 писало про найновішу версію дрона WARMATE, що має вражати цілі на відстані в «сотні кілометрів».
«Старші» моделі цього дрона українські бійці використовують з 2022 року. Зокрема про влучання ним повідомляли бійці ГУР.
Читайте також: Дрон за три дні: як працюватиме нова платформа DOT-Chain Defence?
