Співзасновники «УЛІС» про розвиток компанії Dreamers, її проєкти та цінності

07 квітня, 2025, 12:00 657
Співзасновники «УЛІС» про розвиток компанії Dreamers, її проєкти та цінності

Ігор Фарберов і Євген Лавренюк починали співпрацю ще в 2010-х — тоді це був запуск онлайн-бізнесу. Згодом їм стало в ньому затісно, тож вони вирішили виходити в офлайн із тоді новаторським для України проєктом — мережею хостелів Dream Hostel. Зараз Ігор і Євген розвивають комплекс заміського відпочинку «УЛІС» і мріють, що локації незабаром будуть в усіх областях України. 

Усі проєкти підприємців: Doba.ua, мережа Dream Hostel, Druzi Cafe, Reytarska circle, «УЛІС» — реалізовані Dreamers, командою, яка має спільні цінності та бажання втілювати нестандартні гостинні проєкти. Чому їх вирішили обʼєднати під спільним брендом, як запускати бізнес і (не) боятися ризиків — про все це Ігор і Євген розповіли для AIN.

Від ідеї пральні до мережі хостелів. Як запускати вдалі бізнеси

Ігор і Євген познайомилися під час навчання в університеті. Обидва з першого курсу мріяли про власну справу. Їхня стартова бізнес-ідея була дуже проста — пральня для студентів. Але проєкт врешті-решт так і не запустили. «Це був наш перший досвід підприємництва, який навчив головного: навіть якщо ідея здається класною, її треба тестувати», — згадує Ігор.

На цьому хлопці не зупинилися й вирішили шукати інші можливості розвивати спільний бізнес. Першим проєктом, який вдалося успішно реалізувати, став онлайн-сервіс для подобової оренди житла Doba.ua, в який інвестували дві тисячі доларів.

Цей вдалий кейс (лише перший із низки наступних успішних) дав можливість замислитися над розширенням бізнесу. Новою метою Євгена та Ігоря стали офлайн-проєкти. Обговорюючи, що б це могло бути, зупинилися на сфері гостинності. На неї був великий запит: в Україні розвивався туризм, зокрема і внутрішній, а замість повноцінних хостелів на початку 10-х років на ринку були пропозиції орендованих квартир із двоповерховими ліжками подобово. 

«Ми побачили, що можемо зробити хостел так само добре, а може, й краще, — каже Ігор. — Від самого початку розглядали це як тестовий проєкт, без масштабних амбіцій. Але вже за три тижні відкрили перший хостел, позичивши трохи грошей у друзів».

Хостел встигли запустити до квітня 2012 року: якраз тоді в Україні проходив чемпіонат «Євро–2012», тож хостел був напрочуд актуальний і швидко окупився завдяки напливу туристів. 

«Ми зрозуміли, що модель працює, зробили висновки, виправили помилки й вирішили рухатися далі — до створення більшого, концептуального хостелу, — пояснює Євген. — Тоді в Україні таких ще не було, а в Європі це вже був системний бізнес». 

З одного хостелу в столиці мережа розрослася до семи в різних містах України. Наявні хостели у 2015-му році обʼєднали в Dream Hostel, і мережу успішно вивели на міжнародний ринок. Для України це тоді було прецедентом — і новаторський проєкт зіграв важливу роль у розвитку культури хостелів. Європейську частину бізнесу в перший ковідний рік успішно продали, а українська продовжує роботу й зараз.

Один із гостей, що прожив в хостелі найдовше, — лікар Радж з Індії, який приїхав на початку війни з росією і працював тоді в складі міжнародної програми «Лікарі без кордонів». Радж планував залишитися ненадовго, але з перервами прожив у хостелі дев’ять років.

«Повномасштабне вторгнення Радж застав у Києві. Він одразу взяв на себе волонтерську роль у хостелі: допомагав слідкувати за всім, підтримував команду», —  згадує Євген. 

У Раджа були можливості купити житло чи орендувати квартиру в Києві, але йому подобалося жити саме в хостелі. Коли він вирішив поїхати, команда організувала для нього велику прощальну вечірку з теплими спогадами про ці дев’ять років.

Місце, де слухають тишу, а чують себе. «УЛІС» — концепт відпочинку за містом, якого потребували українці

Ідея «УЛІС» виникла під час пандемії коронавірусу. У 2020-му люди активніше стали шукати нові способи відпочинку, і запит на усамітнення подалі від великого міста став значно вищим. 

«Ми хотіли створити щось, що буде затребуваним не лише під час пандемії, а й надовго», — пояснює Євген.

За його словами, «УЛІС» — це не просто заміський відпочинок, а концепція усамітненості, комфорту, екологічності та гармонії з природою. Тому до вибору й облаштування локацій підходили усвідомлено: будинки встановлювали таким чином, щоб не зашкодити довкіллю, а для будівництва використовували лише натуральні матеріали.  

Рік пішов на дослідження ринку. Підприємці розуміли як будувати локації та працювати з гостями, але водночас були відмінності порівняно з попереднім проєктом: для Dream Hostel кошти залучили з одним великим інвестором, а в «УЛІС» вперше стикнулися з необхідністю залучати інвестиції відносно невеликими сумами.  Саме так народилася бізнес-модель, що поєднує девелопмент та операційне управління: інвестор може викупити будинок, з якого швидко почне отримувати дохід, а команда «УЛІС» бере управління на себе. Завдяки можливості викупу кожного котеджу/кебіна проєкт вдається швидко масштабувати та задовільняти високий запит на усамітнений відпочинок.

«На початку ідея «УЛІС» здавалася ризикованою. Багато знайомих, яким ми розповідали про наші плани, дивувалися: “Будиночки в лісі, 60 км від Києва? Хто туди поїде”? Дехто вважав, що люди приїдуть лише влітку й тільки заради басейну, але басейну ми не планували. Вирішили робити інакше, з іншими сенсами», —  розповідає Ігор.

Після початку повномасштабного вторгнення перша локація «УЛІС.Дудки» опинилася в окупації. За словами Ігоря, після деокупації Київської області спочатку були сумніви, чи відкривати локацію. Але, відкривши, усвідомили, що це був правильний вибір. Також, враховуючи нові реалії, команда відкрила поруч нову локацію, де встановили кебіни — невеликі будиночки, які за необхідності можна транспортувати. 

Мережу й далі розвивають, роблячи її доступною для всіх. Саме тому на локації «Дудки.Котеджі» облаштовують інклюзивні будинки — уже є перший, у майбутньому плануються ще. Це теж своєрідний виклик, за словами Євгена, адже нерідко гості, які не користуються кріслом колісним, не хочуть відпочивати в інклюзивному будинку. Втім, від ідеї зробити будинки доступними не відмовляються, адже це історія про цінності, а не про правильні бізнес-рішення.

Найкраще підтвердження, що інклюзивність важлива — розуміння, що гості стають щасливішими, відвідуючи «УЛІС». Одна з гостей інклюзивного будинку залишила лист подяки, у якому написала, що вперше в житті відчула справжній комфорт, зручність і турботу. 

Зараз «УЛІС» — головний проєкт Ігоря та Євгена, у який вони вкладають максимум ресурсів. Це ще одне підтвердження, що ризиковані, на перший погляд, ідеї варто тестувати і не боятися реалізовувати. Окупність проєкту, цікавість до нього як гостей, так і інвесторів, підтверджують те, що він був і залишатиметься актуальним.

Середовище, що формує нову якість життя. Як зʼявився бренд Dreamers

Після 15-ти років у бізнесі Ігор Фарберов і Євген Лавренюк вирішили об’єднати всі свої ініціативи — хостели, кафе, УЛІС — під брендом Dreamers. 

«Ми зрозуміли, що хочемо створювати не просто бізнеси, а середовище, що формує нову якість життя», — каже Євген. Це об’єднання стало логічним кроком, який дозволив ефективніше розвивати проєкти».

Dreamers — команда й філософія створення бізнесу, де кожен новий проєкт доповнює екосистему бренду. «Ми будуємо простори, які не тільки вирішують бізнес-завдання, а й створюють нову культуру споживання та життя», — пояснює Ігор. Інноваційність — фішка Dreamers, адже всі проєкти завжди випереджали ринок, окупалися й доводили свою ефективність.

Підтримувати ефективність допомагає команда Dreamers, де всі мають спільні цінності. Ігор і Євген завжди орієнтуються на чесність, відкритість і відповідальність. 

Сталих цінностей підприємці дотримуються в усьому — від розвитку проєктів до підбору співробітників. Ігор і Євген кажуть, що софт скілс для них важливіші, ніж хард. Водночас вони не прибічники жорсткого контролю роботи, як-от трекання робочого часу тощо: «Ми не стежимо, звідки колеги працюють, скільки беруть вихідних, також робочі дні гнучкі. Ми даємо свободу разом з особистою відповідальністю, щоб співробітники досягали результату».

Також, обираючи людину в команду, зважають на те, наскільки вона може бути командним гравцем.

«Якщо людина найбільше орієнтована на себе та на особисті досягнення, на жаль, у нас із нею співпраці не вийде, — пояснює Євген і додає: — були кейси, коли такі люди просто випадали з команди».

Зробити Україну місцем, де хочеться жити й розвиватися

Обговорюючи мрії, Ігор і Євген кажуть, що мають про них різне уявлення. Наприклад, Ігор часто захоплюється спонтанними ідеями та перетворює їх на плани: «На одній із локацій з’явилася можливість підтримати місцеву дитячу спортивну команду, і це дуже круто. На іншій виникла ідея висадити виноградник і, можливо, створити невелику виноробню. Рік тому я б і не уявив такого, хоча добре знаю це місце. А зараз думаю: "Вау, це ж крута можливість створити щось значуще!" І це вже не про бізнес, а про сенси». За його словами, із кожним новим проєктом відкриваються нові можливості, які роблять життя цікавішим і більш наповненим.

Євген каже, що для нього важливіше мати довгострокову мету, адже без чіткого бачення він почувається некомфортно. Водночас він додає, що різний підхід планування не заважає їм з Ігорем мислити стратегічно та розвивати спільні проєкти. Зараз у планах — зробити «УЛІС» національною мережею: «Щоб у кожному регіоні був свій «УЛІС», і саме його люди асоціювали із заміським відпочинком в Україні. Ми будуємо нові локації, крім Київщини і Ворохти, плануємо незабаром анонсувати локацію під Львовом, а до 2028-го мати 10 локацій». «УЛІС» має стати доступним людям з усієї країни — і як можливість відпочинку, і як варіант вдалої інвестиції, яка швидко окупиться.

«Серед глобальних мрій — зробити Україну місцем, де хочеться жити. Це не про цифри, а про якість життя — простір, у якому людям комфортно, де вони хочуть залишатися, пускати коріння, —  каже Євген. — Усе, що ми робимо, зрештою, працює на цю ідею — від міських ініціатив до будівництва великих комплексів. І це справді надихає».

 

 

Читати більше