Президент США Дональд Трамп 2 квітня продемонстрував у Білому домі документ, що містить перелік країн і відповідні митні тарифи, які планується запровадити. Відтоді світові ринки почало штормити. Однак 9 квітня Трамп оголосив про 90-денну паузу в запровадженні нових мит для більшості країн, за винятком Китаю, для якого тарифи були підвищені до 125 % через «неповагу до світових ринків».
Це рішення призвело до різкого зростання американських фондових індексів: Dow Jones піднявся майже на 8 %, S&P 500 зріс приблизно на 9,5 %, а Nasdaq додав близько 12 %. Також спостерігалося зростання цін на сировинні товари, зокрема на нафту, вартість якої досягла 66 доларів за барель.
Президент Трамп заявив, що США щоденно отримують близько $2 мілрд завдяки новим митам. Однак офіційні дані Міністерства фінансів США не підтверджують таких цифр. Та попри тимчасову стабілізацію ринків, економічна ситуація залишається напруженою через ескалацію торговельної війни між США та Китаєм, що викликає побоювання щодо можливості глобальної рецесії.
AIN.UA зібрав думки українських підприємців, аналітиків і представників асоціацій про те, які наслідки може мати тарифна політика США для українського експорту, ІТ, хардверу та венчурного капіталу.
Мита стосуються продуктів, а не сервісів: ІТ-галузь наразі поза ризиком
Зараз для українських ІТ-компаній прямої загрози не існує, оскільки нові тарифи Трампа поширюються винятково на фізичні товари. IT-сектор, де ключовим експортним продуктом є послуги — розробка програмного забезпечення, підтримка інфраструктури, аутсорсинг — поки залишається осторонь.
«Усе, що не стосується фізичних товарів, нас не зачіпає», — наголошує український серійний ІТ-підприємець, голова холдингу InSoft Віталій Горовий, і зауважує, що стартапи, які займаються розробкою дронів або іншою продукцією у сфері мілтек, стикаються з іншим обмеженням — законодавча заборона на експорт з України.
Тому, на його думку, нові мита не є критичними для цих компаній. Він також додав, що лише невелика кількість українських стартапів експортує товари до США.
Горовий звернув увагу на особливості ведення бізнесу з американськими клієнтами. За його словами, деякі замовники з США вимагають, щоб українські або будь-які інші компанії мали юридичну присутність безпосередньо в США.
«Саме на нашу компанію нові мита Трампа не мають прямого впливу, оскільки ми зареєстровані як американська компанія і надаємо сервіси саме американським клієнтам», — каже Роман Севастьянов, співзасновник сервісу для найму дизайнерів Awesomic.
На його думку, введення тарифів у сервісному секторі малоймовірне, зокрема тому, що США мають профіцит у цій галузі. Він також зазначає, що чинна американська адміністрація має тісні зв’язки з технологічним бізнесом, і серед її впливових прихильників — представники Кремнієвої долини, зокрема Ілон Маск, Пітер Тіль і Джей Ді Венс.
Водночас Севастьянов звертає увагу на можливі непрямі наслідки запровадження мит, серед яких зростання глобальної інфляції. За його оцінками, цей ефект проявиться не одразу, а протягом року-двох. Однак він також вважає, що ініціативи Трампа можуть мати і позитивний вплив, зокрема у випадку реалізації обіцяного зниження податків на прибуток з інвестицій (capital gains).
Однак, на думку Горового, ситуація наразі все ж залишається невизначеною, а паніка на ринку була викликана радше нестачею прозорої інформації з боку уряду США.
Хоча прямого впливу на ІТ-сервіси немає, галузь уважно стежить за розвитком ситуації.
«Маємо сподівання, що IT залишиться осторонь в цьому питанні. Однак це тривожні сигнали, тож варто тримати фокус на загальному розвитку ситуації», — зазначила виконавча директорка Асоціації IT Ukraine Марія Шевчук, коментуючи потенційний вплив нової тарифної політики США на український ІТ-експорт.
Вона додала, що наразі компанії не змінюють своїх стратегій і не переглядають бізнес-плани у зв’язку з новинами зі США. Однак попередила, якщо тарифи вплинуть на основних клієнтів українських ІТ-компаній, це може мати опосередкований вплив і на реалізацію ІТ-проєктів, зокрема скорочення обсягів замовлень або призупинення цифрових трансформацій.
Хардверні компанії — у зоні ризику
Більшість опитаних експертів сходяться в одному — найбільше від постійних змін можуть постраждати хардверні компанії, які експортують фізичні товари до США, хоч таких гравців на ринку небагато. Однак Севастьянов вважає, що загалом український IT-сектор не зазнає значних втрат і сприйме ситуацію радше як черговий операційний виклик, до якого бізнес зможе адаптуватися.
Український виробник стійких до РЕБ рацій Himera, який минулого року вийшов на міжнародний ринок, наразі не фіксує суттєвого впливу нових тарифів на співпрацю з американськими замовниками. Однак у компанії зазначають, що за умов зростання обсягів експорту ситуація може змінитися.
«Плануємо диверсифікувати географії, виходити на нові ринки й працювати з ризиками», — зазначають у Himera.
В Ajax Systems, одному з лідерів українського виробництва охоронних систем, готуються до підвищення цін для американського ринку.
«Розмір додаткової тарифної ставки закладаємо в ціну в повному обсязі). Наразі наша команда юристів і фінансистів опрацьовує, з якого періоду ми отримуємо ціни», — повідомили в компанії.
За їхніми словами, виробники з Кореї, Японії, Тайваню чи Європи платять вищі мита, що, попри нові обмеження, створює для українських компаній потенційну конкурентну перевагу.
«Тому як не парадоксально, але введення додаткових тарифних ставок на руку українським компаніям. Це можливість почати продавати або розвинутися на американському ринку», — підкреслили в Ajax Systems.
Венчурний ринок: перехід у фазу risk off
Український фінансист і підприємець Любомир Остапів вважає, що світ наразі переживає унікальний період — зміну парадигми США у глобальній торгівлі, яка трапляється, за його словами, раз на століття. Він порівняв нинішню ситуацію з подіями 1930-х і 1820-х років, коли подібні заходи вже призводили до серйозних негативних наслідків для світової економіки.
«Трамп фактично повертає США до моделі ізоляціонізму, яка історично закінчувалась катастрофічно», — зауважив Остапів, додавши, що вже у квітні 2025 року можна буде побачити перші результати нової торговельної політики.
На думку фінансиста, нові мита вже спричинили паніку на фондових ринках. Зокрема, американський Nasdaq із початку року просів більш ніж на 20 %, що болісно вдарило по тих українських інвесторах, які мають пасивні портфелі, орієнтовані переважно на американські акції. Часто частка США в таких портфелях перевищує 60 %, а іноді й становить 100 % — особливо серед тих, хто інвестує в технології.
Остапів також звертає увагу на ослаблення долара як глобальної резервної валюти. Зниження попиту на американські облігації та посилення недовіри до американської влади може мати довгострокові наслідки для глобальних фінансових потоків.
«Українським інвесторам варто поставити собі запитання: якщо їхні витрати не прив’язані до долара, наскільки виправданим є тримати портфель, сформований винятково в доларі? Особливо це стосується українців, які проживають за кордоном й оперують іншими валютами — євро, франком, злотим», — пояснив Остапів.
Фінансист також прогнозує складні часи для українських венчурних фондів, яким буде важко залучати інвестиції на тлі загальної тенденції risk off — період невизначеності, коли інвестори уникають ризику, віддаючи перевагу золоту, держоблігаціям, нерухомості та займають часто вичікувальну позицію.
Експерти також радять підприємцям та інвесторам переглянути свою фінансову стратегію: перевірити наявність резервного фонду на покриття витрат упродовж двох-трьох місяців, оцінити короткострокові фінансові цілі на 2025–2026 роки, та переконатися, що вони не залежать від акційної частини портфеля. Це допоможе уникнути вимушеного продажу активів у період ринкової турбулентності.
