Тестировщик Оксана Деменцова в 2011 году решила оставить работу в одной из крупнейших аутсорс-компаний Украины и переехать в Таллин, чтобы работать в центральном офисе разработки Skype. Одной из причин послужило то, что в Украине просто “негде развернуться” – в аутсорсинговых компаниях сложно найти интересный проект, а в продуктовых обычно меньше зарплаты.
И хотя Оксане понадобилось некоторое время, чтобы привыкнуть к новой жизни и новым людям, она не жалеет о своем решении. “Це прекрасний досвід – як в професійному, так і в особистому плані… Вивчаючи різні культури, починаєш не зважати на дрібниці, розуміти інших людей”, -рассказывает она. Тем IT-специалистам, которые задумываются о переезде, советует не бояться. Не преувеличивать гипотетические трудности, которые могут возникнуть при переезде, а просто взять и попробовать.
Розкажіть, як з’явилась ідея поїхати? Що стало основною причиною та скільки часу пройшло з того моменту до від’їзду з України?
Чомусь завжди здавалося, що в Євросоюзі живеться краще. Особливо в плані медицини. Родом я із маленького провінційного містечка, тому різниця між тим, що бачила там і тим, що бачила по телебаченню, була вражаючою. Вперше подумала про переїзд восени 2010 під час бізнес подорожі до Бельгії. В той час працювала в невеликій компанії, яка займається системами відеоспостереження. Подорож була до Льовена на 2 тижні. Дуже вразила Західна Європа – чистотою, красою, спокійними чемними людьми. Поспілкувавшись із українською дівчинкою, яка там навчається і працює, зрозуміла, що це досить реально. Але в той час серйозно цим питанням не займалася, адже хотілось набратись професійного досвіду.
Наприкінці 2010-го перейшла працювати в аутсорсингову компанію. І там нарешті зрозуміла реалії ринку інформаційних технологій в Україні. Це і послужило всерйоз задуматися про переїзд. Справа в тому, що в аутсорсингових компаніях важко знайти хороший і цікавий проект. В продуктових компаніях краще, але заробітні плати там значно нижчі.
Чим ви займалися в Україні, і як вийшло, що ви поїхали звідси? Чим займаєтесь зараз?
Спочатку працювала в невеликій продуктовій компанії, яка розробляла системи відеоспостереження. Була там інженером тестування та технічної підтримки, а потім була лідером команди. Пізніше влаштувалася в одну з найбільших аутсорсингових компаній (GlobalLogic – ред.) і займалася тестуванням систем відеоредагування. Восени 2011 отримала лист від рекрутерів із Skype з пропозицією пройти співбесіду на посаду Quality Engineer для відео команди. Зараз цим і займаюся. Працюю в команді, яка розробляє відео компонент Skype для Windows 8.
Як відбувався сам переїзд, як ви оформлювали візу, шукали житло на місці, чи стикалися з якимись проблемами при цьому?
Процес переїзду проходив просто і за планом, адже Skype має налагоджену систему переїзду співробітників. Спочатку отримала тимчасову візу для працевлаштування на 6 місяців. Вона оформляється як звичайна віза – протягом 10 календарних днів. Клопотання про довготривалий дозвіл на працевлаштування розглядається протягом 2 місяців, тому подавалася уже по переїзді. Цікавою деталлю є те, що податися на дозвіл можна лише в посольстві Естонії, тому їздила в Ригу (Латвія) для подачі документів. Складностей не було, адже майже усім займалися сторонні компанії за сприянням Skype – перевезенням речей, підготовкою документів, пошуком житла, відкриттям банківських рахунків, юридичні консультації. Skype має дуже хороший relocation package. В цьому плані пощастило. Але з іншого боку, Естонія дуже зручна в цьому плані – 50% жителів Талліна розмовляють російською мовою, тому завжди можна знайти російськомовних агента з нерухомості, банківського працівника і таке інше.
У чому полягає основна різниця між життям та роботою в Україні та за кордоном? Які переваги та недоліки можете відзначити?
В плані роботи, як я уже казала, різниця в проектах. В Талліні знаходиться найбільший розробницький центр Skype. Проекти дуже цікаві – від ідеї і до реалізації. Оскільки компанія інноваційна, є велике поле для розвитку – мотивують і підтримують. Цікаво також те, що тут не так гостро відчувається ієрархічна складова – всі рівні. Незвично спостерігати після пострадянської моделі, де це чітко відслідковується. Подобається те, що колектив інтернаціональний – в моїй команді більш ніж половина колег із різних кінців світу. Це прекрасний досвід!
Чи було складно адаптуватись у новій країні?
Щодо життя – то тут все відрізняється. А найголовніше – люди. Естонці дуже закриті до нових людей. Після відкритості українців адаптація була важкою. На усвідомлення цієї різниці пішло 2 місяці. Пощастило, що в команді є багато таких як я – колеги всіляко підтримували.
Чи не могли б ви навести конкретні приклади плюсів та мінусів порівняно із українським життям?
Дуже швидко звикла до чудових зручностей Естонії – громадського транспорту, який приходить хвилина в хвилину за розкладом, електронним банкінгом, який працює 24/7, електронними квитками будь-куди, чистотою і охайністю. Хоча багато хто скаржиться на клімат – мені дуже підходить. Я люблю велосипед – тут і не надто спекотно, щоб користуватися, і інфраструктура є – велодоріжки, веломаршрути. А ще море, до якого можна дістатися за 20 хвилин пішки.
Офис Skype в Таллине
Із переваг – дешеве житло. Порівняно із Києвом, тут дуже недорого можна знімати квартиру в центрі. Наприклад, квартира з 1-2 спальнями (плюс вітальня) в центрі коштуватиме 400-500 євро. Така ж квартира за 20 хв тролейбусом від центру 300-400 євро. Варто зауважити, що комунальні послуги не включені і оплачуються окремо.
По данным Skype, которые изложены в брошюре для соискателей, обед в кафе в среднем может обойтись в 5-8 евро, проезд на общественном транспорте стоит около 1 евро за раз, а проездной на 30 дней – 18,5 евро. Такси стоит от 0,5 до 1 евро за км, из центра города можно доехать до офиса Skype за 10 минут и 10 евро.
Мінусів я звикла не помічати. Але особисто для мене це, певно, закритість людей і те, що Таллін невелике місто. Населення всього близько 400 тис. людей. Досить незвично після багатомільйонного Києва. З іншого боку, це столиця, тому є все необхідне – від будь-якого роду спортивних можливостей, до відпочинку.
Офис Skype в Таллине
Як зараз оцінюєте своє рішення?
Оцінюю позитивно. Це прекрасний досвід – як в професійному, так і в особистому плані. Будь-які подорожі дуже розширюють кругозір. Вивчаючи різні культури, починаєш не зважати на дрібниці, розуміти інших людей. І жити в Шенгенській зоні зручно – можна подорожувати Європою без візи. Дуже шкода, що нам, українцям, так складно із візами.
Що можете порадити тим IT-спеціалістам, які тільки замислюються над такою можливістю?
Звісно, радила б спробувати. Це цінний досвід. Ще радила б не боятися. Часто людям здається, що це важко і нереально, а насправді все значно простіше.