Резонанс створює не лише хороший настрій лідера і його вміння говорити правильні речі, а й також набір узгоджених дій, які утворюють конкретний лідерський стиль. Зазвичай найкращі та найефективніші лідери діють згідно з одним, але частіше з шістьма виразними підходами до лідерської діяльності й майстерно перемикаються з одного на інший, залежно від ситуації.
Чотири із цих стилів — ідейний, наставницький, приязний та демократичний — створюють резонанс, який підвищує продуктивність, а два інші — радикальний та командний — можуть стати у пригоді в певних ситуаціях, але ними треба користуватись обережно, як буде видно далі.
Щоб зрозуміти, як конкретний лідерський стиль позначається на організації та емоційній атмосфері в ній, ми спирались на дослідження 3871 виконавчого директора з усього світу, в якому оцінювали кілька основних чинників, що впливали на робочу атмосферу.
Аналітики ще на крок наблизилися до того, щоб розглянути, як атмосфера, створена різними лідерським стилями, вплинула на фінансові показники, зокрема коефіцієнт рентабельності продажів, зростання доходів, ефективність і прибутковість. Результати показали, що, за однакових умов для всіх, лідери, які застосовували стилі з позитивним емоційним впливом, давали кращі фінансові результати, ніж ті, хто вдавався до інших підходів.
Що, напевно, найважливіше, лідери з найкращими показниками не послуговувались лише якимось одним стилем, а радше більшістю із шести зазначених — без проблем і різною мірою, — залежно від ситуації. Тому спробуйте уявити ці стилі як сумку з ключками для гольфу професійного гравця.
Протягом матчу він обирає з сумки різні ключки — найбільш підхожі для певного удару. Іноді цей вибір йому треба трохи обдумати, а зазвичай рішення виникає в голові автоматично. Професійний гольфіст «відчуває» виклик, що його чекає попереду, швидко дістає потрібний інструмент і майстерно його застосовує. Саме так працюють і високоефективні лідери.
Хоча всі ці стилі керування (дивіться список далі) визначали й раніше, але називали інакше, у нашій моделі є дещо нове. Це нове полягає в розумінні навичок емоційного інтелекту, які лежать в основі стилів, і — що найпривабливіше — передбаченні наслідків застосування кожного з них. Іншими словами, дослідження дає нам змогу побачити, як саме певний стиль впливає на атмосферу, а отже, на продуктивність. Для директорів, які щодня воюють за результати, такий зв’язок додає необхідну дозу науки у важливе мистецтво лідерства.
Спершу ми розглянемо ті стилі, що викликають резонанс, а потім ті, що спричиняють дисонанс за неправильного застосування.
Основи стилів керування
Ідейний
Як створює резонанс: заохочує людей іти до спільних мрій. Вплив на атмосферу: найбільш позитивний. Найкращий час для застосування: коли для змін потрібне нове бачення або коли потрібно вказати чіткий напрям.
Наставницький
Як створює резонанс: пов’язує те, що людина хоче, із цілями організації. Вплив на атмосферу: дуже позитивний. Найкращий час для застосування: допомогти працівнику покращити продуктивність завдяки розвитку навичок.
Приязний
Як створює резонанс: створює гармонію завдяки нала- годженню зв’язку між людьми. Вплив на атмосферу: позитивний. Найкращий час для застосування: коли в команді існують незгоди; коли бракує мотивації у періоди стресу; або коли потрібно налагодити зв’язки.
Демократичний
Як створює резонанс: цінує думки людей та сприяє виникненню відчуття належності і прихильності за допомогою особистого внеску. Вплив на атмосферу: позитивний. Найкращий час для застосування: для створення підтримки та згоди або для отримання важливого внеску від працівників.
Радикальний
Як створює резонанс: бере на себе складні й захопливі цілі. Вплив на атмосферу: через часте неправильне використання зазвичай негативний. Найкращий час для застосування: коли потрібно отримати високоякісний результат від вмотивованої та здібної команди.
Командний
Як створює резонанс: вгамовує страхи за допомогою надання чітких вказівок за надзвичайних ситуацій. Вплив на атмосферу: вкрай негативний, адже часто неправильно застосовується. Найкращий час для застосування: кризи, потреба в різких змінах або з проблемними працівниками.