В нашей традиционной подборке: за что давали «Нобелевки» в 2021, государственная айдентика и коммуникация, риски для слуха в современном мире, битва под Хотином и другие материалы, которые мы рекомендуем к прочтению.
? Як кияни об’єдналися, щоб відмити місто від бруду: Історія ініціативи “Києве, мий”
Півтора року тому кілька киян-ентузіастів взяли лопати, рукавички та апарат-мийку, щоб навести лад в одному з підземних переходів столиці. За цей час команда волонтерів відмивала фасади столичних будівель, переходів, пам’ятників, займалися благоустроєм київських локацій.
З найвідоміших їхніх акцій – відмивання слідів дрифту на Софійській площі та пам’ятника княгині Ользі , прибирання ботсаду Фоміна.
В інтерв’ю із співзасновником “Києве, мий” Віталієм Онопрієнком поговорили про зародження руху, некультурні графіті, критику в соцмережах, фінанси та плани. Читати повністю…
? Рецепторы прикосновений и глобальное потепление: кто получил Нобелевскую премию в 2021 году и почему это важно
Новый метод создания лекарств, объяснение сложных процессов, реакции на боль, тоска по родине и борьба с фейками — специально для Bird in Flight научный журналист Илья Кабанов рассказывает, за что вручили Нобелевскую премию в этом году. Читать полностью…
? «Хотіли розповісти про тих, у кого вийшло»: як створюється шоу «Я делаю бизнес» з Володимиром Дантесом
У вересні 2020 року на YouTube вийшло шоу «Я делаю бизнес». В епізодах ведучий Володимир Дантес розповідає про українські стартапи, знайомить з їх засновниками і показує як розвивається локальний бізнес. Перший сезон зібрав сотні тисяч переглядів, стартапи стали впізнаваними, а деякі навіть отримали запрошення від бізнес-акселераторів.
На старті другого сезону «Я делаю бизнес», журналіст AIN.Business поговорила з командою про те, як створюється шоу, про бюджети і процес зйомок. Читати повністю…
?️ Як айдентика та віжуал впливає на уявлення про державні та соціальні комунікації
Якщо ще декілька років тому метою державних комунікацій було проінформувати суспільство за допомогою оголошень чи звернень, то сьогодні ситуація поступово змінюється. Міністерства змінюють свій tone of voice, будують особисті бренди громадських діячів, а департаменти й організації замість шаблонних новинних й урядових сайтів починають комунікувати через сторіз в Instagram чи відео у TikTok.
Неабияку роль у процесі трансформації відіграє візуальний стиль, айдентика і брендинг, — все те, що складає всі пазли в єдину картинку. Ми поговорили з креативною агенцією Green Penguin про те, як створюється все перераховане і дізналися, які образи й символи закладаються у кампанії державних і соціальних ініціатив. Читати повністю…
? Сыграть в кальмара: как южнокорейский сериал критикует капитализм
В конце сентября на Netflix вышел южнокорейский сериал «Игра в кальмара» о людях, вынужденных из-за финансовых трудностей участвовать в играх на выживание. Всего за неделю шоу стало самым популярным продуктом платформы в 90 странах. И тут нечему удивляться. Продюсерам удалось создать сериал на стыке нескольких жанров: приключенческого боевика, триллера и фантастики. Но «Игра в кальмара» намного больше, чем набор сюжетных поворотов. Данил Леховицер объясняет почему. Читать полностью…
? Корейська «жесть»: як «Гра в кальмара» (не) вирівнює соціальну справедливість
Головний серіальний хіт 2021 року — корейський трилер-антиутопія «Гра в кальмара». У Netflix не очікували глобального успіху проєкту, однак тепер він посідає на стрімінгу перше місце за переглядами у світі.
DTF Magazine розповідає, як «Гра в кальмара» продовжує показувати соціальну нерівність в Кореї, про яку говорив інший корейський хіт — «Паразити» Пона Чжун-Ха. А також пояснюємо, чому насилля — важливий аспект південнокорейського кіно. Читати повністю…
?? «Вы хотите, как в Украине?». Пять вещей, которые удивили беларуса в украинском IT
В мае этого года я переехал в Киев, погрузившись в местную жизнь и быт я понял, что Украина ушла вперед по развитию IT-сферы. Еще больше это мнение укрепилось, когда я стал редактором Liga.Tech, начал ближе знакомиться с украинской IT-тусовкой и уже успел побывать на экскурсии в инновационном парке UNIT.City.
Что же меня удивило в IT-Украине, какой опыт я хотел бы увидеть в Беларуси, а какой – нет. Читать полностью…
? Як не втратити слух через міський галас і музику
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я 2021 року, до 2050 року майже 2,5 мільярда людей будуть страждати від проблем зі слухом тою чи тою мірою. Більше 1,1 мільярда молодих людей піддаються ризику втратити слух через прослуховування музики на занадто високому, небезпечному для слуху рівні гучності.
Постійний галас у місті та гучна музика травмують слух. Але його можна зберегти, якщо знати про правила безпеки й догляду за ним. Запитуємо про це в лікарки-отоларинголога. Читати повністю…
⚔️ 400 лет назад войско гетмана Сагайдачного и поляки победили турецкую армию. Султан расстроился, Габсбурги обрадовались — как битва под Хотином повлияла на историю Украины и Европы
Восьмого октября 1621 года Османская империя и Речь Посполитая подписали Хотинский мирный договор. Завершилась битва, длившаяся более месяца, — 2 сентября войска султана Османа II пошли на штурм укреплений польско-украинской армии под Хотином. Султан рассчитывал быстро разбить войска великого гетмана литовского Яна Кароля Ходкевича и гетмана запорожского Петра Конашевича-Сагайдачного и дальше покорять земли Речи Посполитой. Но сражение затянулось — казаки отбивали турецкие атаки одну за одной. Не сумев разбить войско Речи Посполитой под Хотином, султан не только отказался от дальнейших завоеваний в Европе, но и сильно ослабил свои позиции в Стамбуле, что привело к его свержению. События Хотинской битвы повлияли на ход общеевропейской Тридцатилетней войны, укрепив позиции католиков против протестантов. «Бабель» рассказывает, почему битва под Хотином была важна для Украины, как в ней отличилось войско Сагайдачного и что значит эта война для истории всей Европы. Читать полностью…
? В Японском море ходит самый крупный в мире браконьерский флот — который никто не видит. И он принадлежит китайцам
Побитые ветром и волнами рыбацкие «лодки-призраки» месяцами дрейфуют по Японскому морю. Их единственный груз — трупы погибших от голода северокорейских рыбаков, истощенные до состояния скелетов. Только в 2019 году к берегам Японии прибило больше 150 таких судов с мертвецами, а за прошедшие пять лет — больше пятисот. Годами это мрачное явление сбивало с толку японскую полицию. Следователи могли лишь предположить, что изменение климата гонит стаи кальмара дальше от берегов КНДР, и это вынуждает отчаявшихся северокорейских рыбаков выходить за добычей все дальше в открытое море, где их уносит волнами, а экипаж погибает от холода и голода. Однако расследование, проведенное группой ученых в сотрудничестве с бывшим репортером The New York Times и основателем проекта The Outlaw Ocean Иэном Урбиной и некоммерческой организацией Global Fishing Watch, показало, что причина совсем в другом. Читать полностью…
Если вы уже все прочитали, а выходные еще продолжаются, тогда вам сюда, к нашим предыдущим подборкам. Приятного чтения!
