Матеріал підготовлено за підтримки Volkswagen
Що це означає?

Куди поїхати з Києва

на вихідні?

Куди поїхати з

Києва на вихідні?

Редакція AIN.UA тестує Volkswagen Touareg для заміської подорожі

Поїздка за місто – перевірений спосіб змінити картинку і перезавантажитися. Маленьке road movie під твій улюблений плейлист, коли до відпустки ще далеко-далеко. Ми любимо місто, але й любимо від нього відпочивати, тому вирішили розпитати про улюблені місця поблизу Києва, куди нескладно добратися, щоб провести хороші вихідні на виїзді.

Свої точки і лайфгаки нам здали CEO Mate Academy Роман Апостол, керівна партнерка SupportYourApp в Україні Дар’я Лещенко та головний редактор AIN.UA Олександр Стрельников.

А на вихідних Volkswagen дав нам протестувати нещодавно вдосконалений Touareg, тож ми з частиною команди поїхали в одну з локацій.

локації

Малин

113 км від центру Києва,

1:50 год їзди

Дамба київського водосховища

23 км від центру Києва

30 хв їзди

Пирогів

31 км від центру  Києва

40 хв їзди

Урочище Безодня

40 км від центру Києва,

30 хв їзди

Витачів

65 км від центру Києва

1:10 год їзди

Шукаємо місце призначення

Дамба київського водосховища

Обирати нам було з чого. Роман Апостол порадив ірпінські та бучанські парки, а ще житомирські соснові ліси поблизу Малина. Туди з Києва можна добратися за півтори години. Розповів, що любить заміські комплекси відпочинку, де теж вдосталь зелені, краєвидів і хвойного запаху лісу. А крім того ще й можливість комфортно переночувати і почілити у спа. З топу його рекомендацій – комплекс Shelest на дамбі київського водосховища.

Пирогів

Олександр Стрельников рекомендує Пирогів і каже, що тут легко можна залипнути на цілий день. У  музеї просто неба представлені зразки народної архітектури з усіх регіонів України. «Це унікальне місце, де буквально можна пройтися всією історією України», – переконує Олександр і додає, що тут цікаво погуляти і самому, і з родиною чи компанією. А як альтернативу пропонує Вишгородську набережну Київського моря, де гарно і в спеку, і в холод.

Безодня

Дар’я Лещенко додала до цього списку урочище Безодня: затишне місце біля ставу з піщаним берегом, вербами і рідкісними орхідеями з Червоної книги. З центру Києва туди можна доїхати всього за пів години, орієнтуючись на село Лісники.

Витачів

Ще одна локація з красивими краєвидами – село Витачів (про це місце згадав кожен з наших співрозмовників). А особливо локацію рекламував Олександр Стрельников. Він анонсував краєвид, смачну каву й абсолютно київську на вигляд і смак крафтову пекарню у селі, де живе трохи більше ніж 700 людей. Тож ми віддали кермування головреду і запакувалися в просторий Touareg.

Тестуємо бездоріжжя

Витачів – одне з найстаріших сіл в Україні. Про нього знали ще у часи князя Ігоря і Ольги – тоді це було ціле портове місто, куди князі приїжджали на наради та де зустрічали поважних гостей. Ми ж – навпаки: про роботу домовилися не говорити і поїхали за відпочинком і враженнями.

У супроводі снігу і редакторського плейлиста ми добираємося до Витачева трохи більше, ніж за годину. Наш орієнтир – дерев’яний вітряк або пекарня «Витач». Гуглкарти цей запит розуміють, але на випадок дискомунікації в селі вас зустрінуть помітні вказівники.

Бачимо вітряк, засніжений пейзаж і паркуємося біля дбайливо складених дров обабіч пекарні – ми на місці. Тут із кручі відкривається просто неймовірний краєвид на Дніпро, вдалині видніється дерев’яна капличка (її збудували за ескізом Тараса Шевченка), йде лапатий сніг, а над дахом кав’ярні здіймається димок. Видовище ну дуже медитативне. А до всього нас ще й зустрічає доброзичливий місцевий пес – ставимо ще один плюсик цій локації.

Витачів

65 км від центру Києва

1:10 год їзди

Влітку тут, очевидно, зовсім інша атмосфера. Одразу ж уявляється пікнік на мальовничих схилах, гойдання в гамаку з книгою чи довга прогулянка-спуск до води.

Але й взимку така маленька подорож виглядає казково. Особливо коли автомобіль не боїться бездоріжжя й ожеледиці.

Ми підмерзаємо на морозі досить швидко й заходимо грітися обіцяною кавою з булками. І тут суцільний затишок: запах випічки, справжній камін і панорамні вікна, крізь які все ще видно зимовий Дніпро.

Ми солідно пообідали й далі погнали тестувати Touareg та роздивлятися околиці. Дорога до Витачева і навколо не супер. Особливо для низьких легковиків, які більше звикли до ідеальних трас. Але для кросовера це зовсім не перешкода.Про це каже й Роман Апостол, пригадуючи, як вперше вирішив дослідити це місце ще до відкриття пекарні. «Бездоріжжя на шляху до Витачева взагалі не відбило у мене бажання реалізувати цю поїздку», – каже CEO Mate Academy. І додає, що якість дороги ніколи не зупиняє його відкривати цікаві місця під час подорожі.

А Олександр Стрельников зізнається, що для цього навіть нещодавно змінив автівку. Говорить, що раніше якість дороги була для нього суттєвим фактором. А з кросовером потрапити у віддалене цікаве місце – більше не виклик. Навіть якщо дороги як такої немає.

Volkswagen Touareg

Volkswagen Touareg якраз про це. Навіть коли ми вирішили виїхати на поле, щоб зробити кілька атмосферних кадрів, рух відчувався м’яким і контрольованим. Цей вау-ефект забезпечує оновлена комплектація автомобіля. Зокрема пневматична підвіска з кропітким налаштуванням. Вона регулює висоту просвіту і вручну, і автоматично: підняти авто можна аж на 258 міліметрів. Через це й не відчуваються нерівності дороги та ями. І це тільки одне з вдосконалень цієї моделі.

Водночас у Volkswagen підкреслюють, що попри всі покращення, ціна оновленого Touareg не зросла, та називають його наразі найкращим продуктом концерну.

Серед оновлень тут також чотирьохзонний клімат-контроль, шкіряний салон, розширений пакет асистентів водія (це система допомоги руху в заторах, Side Assist, асистент проїзду перехресть, Travel Assist, Pre Crash, Emergency Assist), комфортне закриття дверей з доводжувачами й атмосферна 30-колірна підсвітка салону. Все це дає цьому автомобілю абсолютно футуристичний вайб.

пневматична підвіска

піднімає авто на 258 мм

кліматконтроль

чотирьохзонний

підсвітка салону

30 кольорів, 2 окремі секції

Контроль, технологічність
і брутальність

Стрельников каже, що любить автомобільні подорожі за контроль: сам будуєш графік, регулюєш свій комфорт та маєш свободу пересування. Наскільки Volkswagen Touareg дає контролювати це задоволення від поїздки, ми розпитали у нього після тестування кросовера. І ось, що він відмітив.

Мене потішила динаміка руху – улюблений багатьма, зокрема і мною, дизельний двигун обʼємом 3 літри із турбонаддувом у поєднанні з восьмиступеневою автоматичною коробкою – дуже жваві. Розгін до 100 км/годину за паспортом – 6,4 секунди, цього цілком вистачає для динамічної їзди містом.

Крім того, сподобалась підкермовувальна задня вісь, яка серйозно зменшує кут розвороту (як людина, яка доволі часто забирається на вузькі вулички пʼятиметровим кросовером, я оцінив).

Обсяг паливного бака у комплектації R-Line Platinum+  серйозний – 90 літрів. Виходить, це понад 900 кілометрів безперервної їзди при витратах палива в середньому 8,5 літрів на 100 кілометрів у змішаному циклі.

Шумоізоляція тут хороша – ефекту «акваріума» немає, але нерівності дороги та шум трафіку ви не почуєте. За музику в салоні відповідає данська аудіосистема DYNAUDIO. Вона приємна, та справжнім меломанам раджу пограти з налаштуваннями.

А от що справді вражає своєю футуристичністю – 38,1-сантиметрова цифрова панель приладів разом з екраном. Мультимедійна система відгукується моментально, має красиву графіку та чимось нагадує користування новим смартфоном. Звісно ж, є тут і Apple CarPlay разом з Android Auto.

Перед початком руху на головному екрані зʼявляється такий собі чекап-монітор за основними параметрами технічної справності, як-от рівень тиску в шинах, моторної оливи, рідини склоомивача. Якщо все в нормі, Touareg побажає вам «Щасливої дороги».

Приємним для мене виявився і проєкційний дисплей з асистентами руху: оскільки в буденному житті я не користуюсь проєкцією, я оцінив, яка зрозуміла і гнучка вона в налаштуванні. Крім того – чудово промальована, контрастна, але не відволікає від дороги. За потреби проєкцію можна вимкнути або залишити тільки спідометр на лобовому склі.

Тепер скажу про екстерʼєр. Зовнішність нового Touareg можна описати двома словами: брутальний і сексуальний. Особливу увагу привертає поєднання квадратного силуету з вкрапленням плавних ліній як, наприклад, на кришці багажника. Ну і родзинка хижого образу –  легкосплавні чорні диски діаметром 21 дюйм.

Образ підтримує й матрична оптика – одна з головних фішок оновленої моделі. Фари світять красиво і далеко, мають режим автоматичного дальнього світла та динамічно підлаштовуються під дорожню ситуацію.

Сидіння зручні, а ще приємно, що основні кути нахилу можна швидко налаштувати мануально. Так само як і масаж, який має власну фізичну кнопку. Його режимів тут вісім, втім нам з командою припали до смаку два – Relax та Intense, розслаблений та інтенсивний відповідно.

Салон технологічно «заряджений», водночас у мене не виникло запитань, де знайти ту чи іншу опцію та де розташована потрібна мені кнопка, як часто буває в моделях інших автомобільних брендів. Окрема вдячність за наявність фізичних шайб і перемикачів на мультикермі – вони зручні та приємні на дотик. 

6.4 секунди

розгін до 100 км/год

90 літрів

об’єм паливного бака

38.1-сантиметрова

цифрова панель приладів з екраном

DYNAUDIO

данська аудіосистема

21 дюйм

легкосплавні чорні диски

8 режимів

масажу сидіння

План чи імпровізація?
Розпитуємо  секрети

Важливо знайти свої місця сили, які завжди працюватимуть безвідмовно. Втім бути дослідником – не менш потрібна навичка. Роман Апостол тут згадує статтю Кріса Діксона Climbing the wrong hill, у якій інтернет-підприємець радить часом відмовлятися від протоптаних стежок, щоб отримати кращі результати. Діксон має на увазі кар’єрні амбіції, пояснюючи їх інформатикою, але пагорби для мандрівок теж добре співвідносяться з цією концепцією. Вона звучить досить універсальною. «Тому 80% часу - це улюблені місця, а 20% – пошук нових улюблених місць», – каже Роман Апостол. І пригадує, що саме так одного разу відкрив для себе мальовничий Богуславський каньйон.

Олександр Стрельников планує свої поїздки переважно заздалегідь, але зізнається, що часом трапляється ідея заїхати дорогою на локацію, яку щойно помітив на Google Maps. Й іноді така спонтанність дійсно винагороджується цікавим відкриттям.

Втім дослідницький настрій часом залежить і від погоди чи сезону. Дар’я Лещенко каже, що найбільше на подорожі без конкретного місця призначення її надихає літо.

«Якщо є час і відповідний настрій — я просто кайфую від поїздок без конкретного маршруту. Це хороший спосіб побачити щось нове, пройнятися атмосферою місця. Та іноді навпаки – я ретельно все планую, рухаюсь виваженим маршрутом. Все залежить від моменту, мети подорожі та людей, які зі мною»,  – пояснює Дарія. Прості речі, які завжди роблять її поїздку за місто кращою – це пляшечка комбучі й книга. Саме це Дар’я Лещенко не забуде покласти в машину перед мандрівкою.

Роман Апостол обов’язково підбере подкасти, щоб слухати у дорозі. А Олександр Стрельников – зупинитися перед довгою дорогою на заправці, щоб взяти каву і хот-дог. Цей ритуал допоможе йому налаштуватися на мандрівку.

Попри несхожі сценарії й очікування від заміських поїздок, об’єднує часом одне: відпочинок починається вже тоді, коли сідаєш за кермо, вмикаєш car play i обираєш місце для подорожі. А через щільні графіки в дорозі іноді доводиться бути довше, ніж у місці призначення.

«Найбільше мій внутрішній ресурс поновлює саме дорога. Коли я можу провести час за кермом, думаючи про щось своє, плануючи майбутнє або аналізуючи ситуації, які трапилися зі мною впродовж місяця чи тижня, – підсумовує Олександр, – ти споглядаєш красиві краєвиди від першої особи, обираєш музику і думаєш про щось своє. Тоді дорога стає невід’ємною і дуже атмосферною частиною досвіду мандрівки, а не просто витрачанням часу на добирання».

Поки ми повертаємося до Києва, на вулиці швидко падають сутінки. У темряві ми нарешті можемо оцінити технологічну підсвітку всього салону: граємося з кольорами й врешті лишаємо жовто-блакитний. Музика стає трохи гучнішою, а ми —  мовчазними. Після прогулянок на холоді всі увімкнули підігрів сидінь і намагаються не думати, що до міста лишається всього 10 кілометрів. Це означає, що наша подорож завершується і час повертати ключі. Тож поки ми не проти постояти й в заторі – все-таки масажні крісла добре відволікають від думок про кінець вихідних.

ТЕКСТ
Олена Високолян
ЛІТЕРАТУРНА РЕДАКТОРКА
Оля Закревська
Фото
Тетяна Бондарюк
Дизайн та верстка
Artycoders
Продюсер
Надя Миколаєнко
Менеджер
Яна Проценко
Як добре ви знаєте
туристичні місця
України?
Промокампанія від Bolt, Visa та Укрзалізниця
ЯК ПОЛЮБИТИ ПРИБИРАННЯ
або чому ми закохалися в Samsung Bespoke Jet
ЗАКОДУЙ СВОЮ ВИШИВАНКУ
Що означають орнаменти та кольори вишитої сорочки?
Ідеальний воркспейс архітектора Дмитра Аранчія: як організувати та які гаджети обрати