По дві книжки на день: як Ілону Маску вдається вчитися швидше і краще за інших

Як це можливо, щоб Ілон Маск у свої 45 років зумів побудувати чотири мультимільярдні компанії в чотирьох різних галузях (софт, енергія, транспорт і аерокосмічна галузь)? На це запитання у своїй статті відповідає підприємець Майкл Сіммонс. Навчання Ілона Маска він використовує, щоб розбиратися в різних галузях знань.

Щоб пояснити його успіх, часто посилаються на його героїчний робочий розпорядок (він рідко працює менше ніж 85 годин на тиждень), можливість формувати проривне бачення майбутнього та неймовірну стійкість. Але всього цього, як мені здається, недостатньо – подібні риси є у багатьох людей. Мені хотілося перевірити, що він робить не так, як усі.

Я читав про Маска десятки статей і книжок, дивився відео і помітив, що значний шматок цього пазла відсутній. Загальноприйнято вважати: щоб досягти успіху в бізнесі, потрібно сфокусуватися на одній галузі. Маск ламає це правило. Його сфера експертизи простягається від ракетобудування, фізики та штучного інтелекту до сонячної енергії.

Я називаю таких людей «експерти-універсали» (термін, який придумала Оріт Гадешом, голова Bain & Company). Експерти-універсали широко вивчають різні галузі, щоб зрозуміти глибші принципи, які ці галузі об’єднують, а потім застосовують їх до основної своєї спеціальності.

Базуючись на вивченні біографії Маска та академічній літературі, я б заявив, що нам усім ПОТРІБНО вивчати різні галузі, щоб збільшити шанси на прорив і успіх.

Якщо вам подобається вивчати різні галузі, ви, напевно, стикалися з порадами на кшталт «Подорослішай. Сфокусуйся на чомусь одному». Або «За все береться – та не все вдається». Вони ґрунтуються на припущенні, що якщо вивчати різні царини одночасно, вдасться оволодіти лише поверхневими знаннями, і не вдасться стати майстром своєї справи.

Успіх експертів-універсалів доводить, що це не так. Одночасне вивчення кількох галузей надасть вам інформаційну (а отже інноваційну) перевагу, адже більшість людей зосереджуються на чомусь одному.

Приміром, якщо ви працюєте в технологіях і всі навколо вас читають лише публікації на цю тему, але водночас ви багато чого знаєте про біологію, у вас може зародитися ідея, на яку не здатен ніхто з вашого оточення. І навпаки. Якщо ви займаєтеся біологією, але також розумієте принципи дії штучного інтелекту – ви маєте інформаційну перевагу перед колегами.

Кожна нова сфера знань, яку ми вивчаємо, не схожа на інші, і в нас з’являється більше можливостей комбінувати знання, недоступних іншим. Це – основна перевага експертів-універсалів.

Одне чудове дослідження резонує з цим спостереженням. Воно розповідає про те, як саме 59 найкращих композиторів XX століття відточували свою майстерність. Всупереч поширеному переконанню в тому, що успіх найкращих із найкращих пояснюється винятково постійною практикою та спеціалізацією, дослідник знайшов доказ протилежного. «Композиції найуспішніших авторів являли собою суміш жанрів… композитори були здатні уникнути негнучкості перенавчання за допомогою перехресного навчання», – йдеться в дослідженні.

Навчання Ілона Маска: суперздібності

За словами брата, Кімбала Маска, ще з підліткових років Ілон читав по дві книжки на день, у різних дисциплінах. Якщо ви читаєте книжку на місяць, значить, Маск прочитав у 60 разів більше книжок, ніж ви.

Спочатку він читав наукову фантастику, праці з філософії, релігії, програмування, біографії вчених та інженерів, а також підприємців. З віком його інтереси в читанні, так само, як і кар’єрні устремління, змістилися до фізики, інженерії, продуктового дизайну, бізнесу, технологій та енергетики. Жага знань познайомила його з низкою дисциплін, яких не вчать у школі.

Маск також експерт у специфічному типі навчання, про який більшість навіть не знає. Йдеться про learning transfer (перенесення вивченого досвіду). Це означає, що ми беремо щось, вивчене в одному контексті, і застосовуємо його в іншому. Наприклад, знання з однієї індустрії, перенесені в іншу. У цьому Маску немає рівних. У кількох його інтерв’ю він розповідав про двоетапний процес learning transfer.

Спочатку він деконструює знання, зводить їх до фундаментальних принципів.

Як саме це відбувається, він відповів на сесії запитань і відповідей на Reddit:

«Важливо розглядати знання як різновид семантичного дерева: переконайтеся, що ви розумієте фундаментальні принципи, тобто «стовбур» і «великі гілки», перш ніж заглибитися в «листя» або деталі. Інакше їм ні до чого буде кріпитися.

Одне дослідження припускає, що процес розуміння глибших, абстрактних принципів знання сприяє перенесенню цього досвіду в інші сфери (learning transfer). Особливо ефективною для розуміння глибинних основ знання є техніка «контрастних випадків».

Працює це так. Припустімо, вам потрібно деконструювати літеру «А» і зрозуміти, які глибинні принципи складають її сутність. Уявімо, що ви використовуєте для цього два підходи:

Як ви думаєте, який метод ефективніший?

Метод №1. Кожна наступна «А» дає нам більше розуміння, що змінилося, а що залишилося колишнім, якщо порівнювати її з попередніми «А». Кожна нова «А» в методі №2 не дає нам цього розуміння.

Якщо ми розглядатимемо безліч різних випадків, ми інтуїтивно почнемо виокремлювати суттєве і навіть створювати власні унікальні комбінації.

Що це означає для нашого звичайного життя? Коли ми кидаємося вивчати нову галузь, не варто приймати лише один метод її вивчення, той, що визнаний найкращим. Потрібно застосовувати різні підходи, кожен деконструювати, порівнювати контрастні випадки.

Навчання Ілона Маска: він реконструює фундаментальні принципи в новій галузі

Другий етап процесу перенесення включає відтворення фундаментальних принципів, вивчених ним у фізиці, інженерній справі, AI, в окремих галузях:

• У ракетобудуванні, щоб створити SpaceX.
• В автомобілебудуванні, щоб створити Tesla з автопілотом.
• У поїздах, щоб придумати Hyperloop.
• У літакобудуванні, щоб створити літальний апарат, здатний злітати і приземлятися вертикально.
• У технологіях, щоб придумати нейрокружево, яке слугуватиме інтерфейсом між мозком і комп’ютером.
• У технологіях, щоб створити PayPal.
• У технологіях, щоб співзаснувати OpenAI, який покликаний обмежити можливість негативного сценарію в розвитку штучного інтелекту.

Кейт Холяк, професор психології з Каліфорнійського університету Лос-Анджелеса, рекомендує людям, які бажають відточити свої знання, ставити собі два запитання: «Що мені це нагадує?» і «Чому мені це нагадує те?».

Постійно спостерігаючи об’єкти у вашому оточенні, у матеріалі книжок, ставлячи собі ці запитання, ви тренуєте «м’язи» мозку, що дадуть вам змогу з’єднувати галузі знання, не зважаючи на загальноприйняті межі.

Зараз ми починаємо розуміти, як Маск став експертом-універсалом світового класу:

• Він багато років читав у 60 разів більше, ніж середній читач.
• Він читав книжки з різних дисциплін.
• Він постійно застосовував те, чого навчився, деконструюючи ідеї до їхніх фундаментальних принципів і відтворюючи ці принципи в нових галузях.

Найважливіше: нам не потрібно обмежувати себе догмою про те, що найкращий шлях до успіху в кар’єрі – спеціалізація. Легендарний експерт-універсал Бакмінстер Фуллер десятиліття тому підсумував це так:

«Ми зараз живемо в час, коли логічним, природним і бажаним вважається необхідність вивчати вузьку спеціалізацію. Водночас людство позбавляється здатності всеосяжного розуміння. Спеціалізація зароджує в людях відчуття ізоляції, плутанини та марності зусиль. Вона призводить до того, що люди делегують комусь іще відповідальність за роздуми та соціальну активність. Спеціалізація породжує упередження, які призводять до міжнародних та ідеологічних розбіжностей, що своєю чергою породжує війни».

Якщо ми формуватимемо «резервуар» фундаментальних принципів і асоціюватимемо їх із різними галузями знань, це дасть нам суперсилу вивчати цілком нову для себе сферу, створюючи свій унікальний внесок у цю сферу знань.

Ілон Маск – єдиний у своєму роді, але його можливості – не магічні.