У яких інтернет-магазинах України небезпечно купувати техніку: рейтинг і антирейтинг

Всеукраїнська громадська організація «Союз споживачів України» перевірила українські інтернет-магазини, які продають споживчу електроніку, на предмет дотримання законодавства щодо захисту прав споживачів. Під час контрольних закупівель у 20 найпопулярніших українських інтернет-магазинах волонтери виявили масові порушення: з чеками, поверненнями, доставкою і навіть формою господарювання. За результатами дослідження склали рейтинг і антирейтинг інтернет-магазинів України. Перевірені інтернет-магазини: AIN.UA розповідає де можна і не можна купувати.

Перевірені інтернет-магазини

Експеримент проводився з грудня 2017 року по 31 березня 2018-го. У рамках дослідження перевіряли такі магазини:

1. 27.ua
2. AKS
3. Алло
4. «Служба сервісу»
5. «Цитрус»
6. City.com
7. Comfy
8. Deshevshe.net
9. «Ельдорадо»
10. F.ua
11. «Фокстрот»
12. ITbox
13. «Мобиллак»
14. MOYO
15. Repka
16. «Розетка»
17. Skidka.ua
18. Stylus
19. «Телемарт»
20. ТТТ

Моніторинг складався з чотирьох етапів. Спочатку представники організації закупили в цих магазинах 20 смартфонів. Потім проаналізували розрахункові та супровідні документи, а також маркування на предмет відповідності вимогам чинного законодавства. Далі спробували повернути товар.

За кожним критерієм інтернет-магазинам виставляли оцінки за десятибальною шкалою, на основі яких було складено рейтинг та антирейтинг інтернет-магазинів України (зелений – це добре, жовтий – так собі, а червоний – порушники законодавства України).

У «червоних» інтернет-магазинах СПУ не рекомендує купувати товари, тому що:

• в окремих випадках тут продавали вживану техніку під виглядом нової;
• встановити, хто саме веде господарську діяльність, було складно;
• виникали проблеми з поверненням товару.

«У даному сегменті електронної комерції (споживча електроніка – ред.) в Україні масово не виконуються вимоги чинного законодавства щодо видачі фіскального чеку та присутня контрабандна продукція», – заявив Олег Цільвік, заступник голови правління ГО «Союз споживачів України» під час круглого столу в Києві.

А тепер докладніше про перевірені інтернет-магазини

Форма господарської діяльності

Серед вищевказаних інтернет-магазинів вісім – юрособи, сім – ФОП.

Форму господарювання ще п’яти за розрахунковими документами, які видавалися разом із придбаними смартфонами, встановити не вдалося. На їхніх паперах було вказано лише назву доменного імені, яке іноді навіть не відповідало сайту, на якому волонтери купували товар.

Фіскальні чеки

Усі продавці, які видали фіскальні чеки, були товариствами з обмеженою відповідальністю. Деякі видали замість фіскального чеку товарний чек або видаткову накладну (принаймні в цих документах був ідентифікований продавець). Водночас, були продавці, які видали псевдо-фіскальний чек. Він був схожий на звичайний фіскальний чек, але це була його імітація, яка вводила споживача в оману щодо розрахункового документа.

З таким розрахунковим документом споживач не зможе захистити свої права, якщо виникнуть складнощі з поверненням товару або отриманням гарантійних зобов’язань.

Маркування товару

У частині маркування товару теж виявили багато порушень:

«Зустрічалися майже кримінальні випадки, коли споживача вводили в оману щодо проходження процедури оцінки відповідності. Наприклад, продукція, яка має відповідати технічному регламенту на радіообладнання, ідентифікована або промаркована як система УкрСЕПРО – система обов’язкової сертифікації, що не поширюється на цей вид продукції. І все це поруч із позначками UA, UCRF, щоб імітувати, що продукція проходила первинні процедури з допуску на ринок», – зазначив Цільвік.

Був випадок, коли на коробці з товаром стояла позначка відповідності, але без вказівки органу, який видав такий сертифікат. Самого сертифіката з товаром не було. Такі дії інтернет-магазину порушника можуть свідчити про те, що він намагався видати неофіційний товар за офіційний.

«Які наслідки для споживача має порушення маркування товару? Покупець не матиме жодної інструкції щодо безпечного використання придбаної речі», – зазначив заступник голови СПУ. Крім того, у таких товарах може бути неповна комплектація: відсутня гарнітура або зарядні пристрої до смартфонів не підходять до наших розеток. Споживач буде змушений купувати перехідники або нові зарядні пристрої.

Повернення

У 15 магазинах процедура повернення товару пройшла без проблем. А з п’ятьма інтернет-магазинами (“Алло», «Мобіллак», «Телемарт», «Служба сервісу», Stylus) виникли серйозні проблеми.

«Нам вдалося повернути придбані смартфони тільки зі скандалами та іноді із залученням преси. Приміром, інтернет-магазин «Алло» повертав нам гроші кілька тижнів, а «Мобіллак» – майже 2,5 місяця», – заявив Цільвік.

Були випадки, коли за розрахунковими документами продавцем був один ФОП, а повертав гроші за тим самим рахунком інший. Два магазини визначили тільки два дні на тиждень для повернення товару.

Додаткові проблеми

Під час дослідження спливли додаткові проблеми, яких волонтери не очікували.

«У «Мобіллак» відсутній офіс і будь-які контактні дані щодо цього суб’єкта господарювання. На їхньому сайті вказана адреса поштової скриньки та мобільний телефон менеджера. Також у двох інтернет-магазинах було виявлено приховані додаткові витрати на доставку товару. А «Мобіллак» змусив нас як покупця платити навіть за повернення товару службою доставки», – зазначив спікер.

Узагальнений результат дослідження:

• 65% (13 продавців) порушили вимоги щодо видачі фіскального чека;
• 20% (5 продавців) не ідентифіковані в розрахунковому документі;
• 40% (8 зразків) не мали відмітки про проходження процедури оцінки відповідності;
• 20% (5 зразків) – уся інформація на упаковці була надрукована іноземною мовою. Це суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», тому дослідники зробили висновок, що це контрабандна техніка;
• 40% (8 зразків) – не мали інструкції з експлуатації українською мовою. У кращому випадку вона була англійською, у гіршому – китайською.

Раніше AIN.UA публікував результати схожого експерименту Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз «Тест», у рамках якого з’ясувалося, що багато українських інтернет-магазинів не видають фіскальних чеків. Зазначимо, що дослідження СПУ проводилося окремо.