Днями Нацрада по ТВ нагадала, що з 16 січня набувають чинності окремі норми Закону про функціонування державної мови. Згідно із ними реклама на ТВ, радіо та у друкованих ЗМІ має транслюватись українською мовою.
Редакція AIN.UA звернулась до партнера юридичної компанії Axon Partners Дениса Берегового за коментарем про те, чи стосуються ці норми онлайн-реклами, і коли саме онлайн-реклама має перекладатись українською мовою.
«Чому не державною мовою?» – цим питанням тепер можна справедливо тролити рекламодавців, бо відучора, з 16 січня, Закон «Про функціонування державної мови» діє в частині розміщення реклами. Зокрема, стаття 32 Закону зазначає, що мовою реклами є державна. Також окремо зазначено, що державною мовою виконується реклама на радіо і телебаченні. Хоча Закон про державну мову і здогадується про існування інтернету в інших нормах (щодо мови веб-сайтів), про онлайн-рекламу в ньому згадок нема.
Онлайн реклама – теж реклама
Немає нічого дивного в тому, що Закон про державну мову окремо не виділяє сегмент інтернет-реклами – така ж ситуація і з профільним Законом «Про рекламу». Згідно із останнім, онлайн-реклама підпадає під загальне визначення реклами – інформації про особу чи товар, розповсюдженої в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначеної сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Тому за замовчуванням мова онлайн-реклами регулюється вже згаданою статтею 32 Закону про державну мову, яка вже діє.
«Мовний патруль» не приїде
Поки рекламодавці і агентства чекають на «мовний патруль» із фейсбуків, є кілька причин видихнути (чи зітхнути, далі зрозумієте чому):
- Зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, якими передбачена відповідальність у вигляді штрафів за порушення Закону про державну мову, наберуть чинності через 3 роки з дати набрання чинності Закону, або, перекладаючи з юридичної на українську, з 16 липня 2022 року. Нагадаю, що штрафи накладаються на посадових осіб компаній-порушників і варіюються від 1700 грн до 11900 грн, залежно від виду порушення та його повторності.
- Як і Закон «Про рекламу», Закон про державну мову розрізняє рекламу/ інформаційні повідомлення за сферою їх застосування, тому із норми ст. 32 є винятки.
Очевидний – ч.4 ст. 30, що стосується поширення комерційних електронних повідомлень. Такими повідомленнями вважаються щонайменше інтернет-розсилки чи інші повідомлення користувачам від інтернет-магазинів чи онлайн-сервісів.
E-commerce-бізнес має поширювати такі повідомлення українською мовою, але може використовувати і іншу мову, за наявності згоди споживача. Тобто, використання іншої мови можна передбачити в Правилах користування, умовах розсилок чи публічних документах, які укладаються між бізнесом і споживачем. Звісно ж, документи про таку згоду мають бути складені українською мовою. Діяти така вимога починає з 16 січня наступного, 2021 року.
Менш очевидний виняток – вимоги до інформаційних повідомлень, які розміщуються подібно до онлайн-реклами, але не факт, що є рекламою.
Наприклад, будь-які «інформаційні повідомлення про товари та послуги або пов’язані з процесом продажу товарів/надання послуг» – тобто інформація про наявність товару, ціну, години роботи тощо – мають бути українською згідно з тією ж ст. 30 (ч.1 та ч. 5). Діє така вимога теж з 16 січня 2021 року.
Оголошення, афіші, інші інформаційні матеріали про культурно-мистецькі та видовищні заходи aka «івенти» – також мають виконуватися українською мовою (ч.3 ст. 23 Закону). Проте, така вимога діє з 16 липня 2021 року.
В результаті, є кілька дедлайнів для українізації онлайн-реклами – для більшості рекламних повідомлень вже відучора, або через рік у випадку рекламних розсилок суб’єктів електронної комерції. Тим же, хто не впевнений, що потрапляє під визначення реклами, можна почекати ще рік-півтора. Втім, штрафувати за невиконання цього всього почнуть все одно за 3 роки.
Дійсно, лагідна українізація.
Автор: Денис Береговий, партнер юридичної компанії Axon Partners
