Державна податкова служба України та Держпраці разом боротимуться з використанням неоформлених співробітників українськими компаніями. Як повідомляють у ДПС, відомства вже «узгоджено механізм спільної роботи» в цьому напрямі.

Редакторка AIN.UA розбиралася, які законні методи виявлення порушень у сфері праці існують у компетенціях Держпраці та ДПС. А також чи варто бізнесу побоюватися перевірок.

Що в планах у ДПС і Держпраці

У ДПС розписали, які конкретно заходи заплановано в рамках кампанії з боротьби з незадекларованою працею спільно з Держпраці.

  • По-перше, це інформаційна кампанія про переваги офіційного працевлаштування та ризики використання незадекларованої праці.
  • А по-друге, фактичні перевірки податкової та інспекції Держпраці серед роботодавців, «які мають високий ризик використання незадекларованої праці». Критерії, за якими оцінюється ступінь цього ризику, у повідомленні не уточнили.

«ДПС проводить постійний моніторинг можливих ризиків використання праці неоформлених в установленому порядку працівників. Результати такого моніторингу будуть використані під час контрольно-перевірочних заходів органів ДПС та додатково передані Держпраці для відповідного реагування», – підкреслюють у податковій.

У відомстві акцентують, що за використання праці одного неоформленого працівника передбачено штраф у 10 мінімальних заробітних плат, що у 2021 році становить 60 000 грн. Розмір санкції збільшується залежно від кількості виявлених неоформлених працівників. У разі повторного порушення повторно протягом двох років розмір санкції збільшується до 30 мінімальних зарплат за кожного такого працівника, і становить 180 000 грн.

Кого і як будуть перевіряти

Перевірки Держпраці можуть здійснюватися лише за наявності законних підстав, визначених спеціальним законодавством. Зокрема, підставами для перевірки можуть бути інформація з податкової, Пенсійного фонду України, інших контролюючих органів або безпосередньо від незадоволених поточних/колишніх працівників підприємств про факти порушення трудового законодавства. Про це AIN.UA розповів юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери» Іван Маринюк.

Також податкова часто виявляє непрацевлаштованих співробітників під час фактичних і
виїзних перевірок, предметом для яких є зовсім інші питання. Графік перевірок можна подивитися тут.

«Наразі у відкритому доступі немає інформації про чіткі критерії, на підставі яких
яких податкова визначає порушників. Однак, ризик істотно збільшується для тих, у кого
кого кількість працівників не співвідноситься з використовуваним обладнанням/активами, обсягами
виробництва (наданих послуг) з показниками на аналогічних підприємствах, – пояснює Іван Маринюк.

Наприклад, для перевізника з великим автопарком, власним ремонтним цехом і великими оборотами, мала кількість працевлаштованих співробітників може виглядати підозріло».

Критерії, за якими ДПС і Держпраці перевірятимуть компанії на предмет порушень у сфері оформлення співробітників, назвала бухгалтерка Тетяна Черненок:

  1. Невідповідність кількості працівників та обсягів діяльності: наприклад, роздрібний магазин, з виручкою 5 млн грн, але немає оформлених працівників.
  2. Факти порушення працевлаштування, виявлених ДПС: ДПС, наприклад, перевірка виявила порушення із зарплати і повідомила Держпраці.
  3. Невідповідність кількості форм 20-ОПП і кількості працівників: ФОП має 3 магазини, подав 3 форми 20-ОПП, але працює один працівник.
  4. Невідповідність кількості одночасно працюючих РРО та кількості працівників: три касові апарати одночасно працюють у різних частинах міста, а працівників немає.
  5. Частка працівників за ЦПХ більша за частку за трудовими договорами: ресторан має директора і бухгалтера в штаті, а кухар/бармен/офіціант/кур’єр оформлені за ЦПХ (цивільно-правовий договір).
  6. Відсутність працівників у штаті у суб’єкта, що займається ліцензійною діяльністю (алкоголь, перевезення та інше).

Кого це стосується

У цьому разі спільна ініціатива податкової та Держпраці стосується не «великого IT», яке працює з ФОП. Вона спрямована скоріше на середній і малий бізнес, які активно експлуатують так звані «зарплати в конвертах». При цьому співробітники можуть бути оформлені навіть не на мінімальну ставку, а не оформлені взагалі. Таким чином, бізнес ухиляється від податків, а співробітники втрачають будь-які соціальні гарантії.

Цікаво, що в законодавчому полі України поки що немає чітких критеріїв визначення трудових відносин. Такі критерії неодноразово намагалися ввести чиновники. Так, один з останніх проєктів представило Мінекономіки в лютому поточного року. Загалом пропонується 7 ознак трудових відносин, але в разі відповідності хоча б трьом із них, співробітника слід оформити в штат. Законопроєкт поки що не розглядали в Парламенті.