Regulation 2019/1150 внесе зміни у публічну оферту більшості сервісів. Разом з GDPR і PSD2 онлайн-посередники адаптуються і до нових правил щодо правил користування (terms of use, terms of service). Чекліст змін, які необхідно внести у публічну оферту в колонці для AIN.UA розповіла Катерина Дубас, ІТ-юрист та голова GDPR департаменту в Legal IT Group.
Новий Регламент про промотування справедливості і прозорості для підприємців, що користуються послугами онлайн-посередників (Regulation 2019/1150 on promoting fairness and transparency for business users of online intermediation services) вступає в силу уже 12 липня цього року.
У ФОКУСі – онлайн-посередники і пошукові системи, якими користуються продавці товарів та послуг (суб’єкти господарювання), що продають свої товари та послуги споживачам через онлайн-майданчики. Зокрема, це комерційні онлайн-майданчики, а також програмні застосунки, що надають можливість придбати товари чи послуги – наприклад, маркетплейси застосунків, онлайн-медіа, навіть певною мірою голосові помічники.
Регламент поширюється на всіх, хто пропонує свої товари та послуги європейським резидентам. Отже, навіть якщо фізично ви не зареєстровані у Європейському Союзі, вам необхідно буде врахувати ці вимоги.
Регламент не застосовується до платіжних сервісів, інструментів онлайн-реклами чи бірж онлайн-реклами, а також оптимізаторів пошукових систем чи блокаторів реклами. Застосунки і сайти, що працюють виключно в рамках В2В-сегменту, також можуть не підлягати – до тих пір, поки на ринку не з’являються споживачі.
Оферта: чекліст нових вимог до ваших правил користування сайтом
1. Загальні вимоги до публічної оферти:
- Переписати публічну оферту простою і зрозумілою мовою.
- Впевнитися, що продавці вашого маркетплейсу можуть почитати правила будь-коли, навіть до моменту укладання договору з вами.
- Повідомити, у яких випадках ви будете призупиняти аккаунти продавців чи накладати на них будь-які інші обмеження у користуванні маркетплейсів.
- Включити інформацію про інші програми чи канали розповсюдження, через які маркетплейс може рекламувати товари і послуги продавців.
- Надати загальну інформацію про те, як права на лого, знаки для товарів та послуг (ТМ) і бренди розподіляються між маркетплейсом і продавцем, якому належать ці об’єкти інтелектуальної власності.
2. Встановити період повідомлення про зміни в оферту
- Від 12 липня про зміни в оферту треба повідомляти як мінімум за 15 днів до того, як ці зміни почнуть діяти.
- Продавець повинен мати право припинити співпрацю протягом цього періоду між повідомленням і початком роботи за новою офертою.
Звісно, є винятки: оферта може починати діяти відразу, якщо зміни у неї зумовлені змінами у законодавстві, судовим рішенням, створенням нових пропозицій товарів і послуг продавцем після повідомлення або терміновою необхідністю відвернути ризики шахрайства, шкідливого ПЗ, спаму, зливу даних тощо.
3. Повідомити про намір припинити працювати з продавцем (і пояснити чому)
Якщо продавець вперше порушив оферту – треба буде йому повідомити, що ж саме він зробив не так. Можна благородно заздалегідь, а можна і жорстко – у момент накладання обмежень.
Однак повне блокування доступу до сервісів маркетплейсу для порушників-початківців доведеться відкласти – на 30 днів з моменту повідомлення про таке порушення (і не забути вказати, що ж він чи вона зробили не так). Продавець оговтається і пояснить свою позицію, і якщо він дійсно невинен – зможе повернути собі можливість вільно поширювати свої товари (а маркетплейс не втратить через помилку чи зловживання хорошого партнера).
Головне: якщо блокування чи обмеження аккаунту продавця відбулось як санкція за скаргою будь-якого користувача чи третьої особи – зміст такої скарги теж необхідно повідомити.
Але на злісного порушника пом’якшення не діють, і маркетплейс має лише надати пояснення – і може покинути його човник напризволяще без жодних попереджень.
4. Жодних таємничих рейтингів
У оферті необхідно описати умови та головні параметри, що впливають на рейтинг і вказати, чому саме ці параметри є вирішальними порівняно з іншими факторами. Таке пояснення має бути доступним всім, зрозумілим та викладеним чіткою і простою мовою, а також підтримуватися у актуальному стані.
Відштовхуватися необхідно при складанні від опису наступних факторів:
- характеристики товару чи послуги, що пропонуються споживачеві через маркетплейс чи пошукову систему;
- релевантність таких характеристик споживачеві (а у випадку пошуковиків – і особливості вебсайту, яким споживач користується).
Алгоритми розкривати не треба. Однак пояснити правила гри доведеться.
Якщо ж на місце в рейтингу можна вплинути (за винагороду, прямо або непрямо), то маркетплейс чи пошукова система мають пояснити, як скористатися такою можливістю і яким саме буде цей вплив на місце у рейтингу.
Однак якщо раптом продавця виключили з рейтингу – він цілком справедливо вимагатиме надати йому пояснення, у чому була причина (і зміст скарги третьої особи йому теж доведеться надати).
5. Допоміжні товари та послуги
Допоміжними товарами та послугами є ті, що пропонуються споживачеві негайно перед завершенням транзакції, щоб доповнити покупку товару чи послуги. Зазвичай це продукти та послуги, що стосуються обраних споживачем позицій і необхідні, щоб вони функціонували (як гарантійний ремонт або страхування, наприклад).
Якщо споживачі мають змогу придбати такі допоміжні товари чи послуги то у публічній оферті необхідно викласти умови їх набуття і опис. Якщо ж продавці можуть пропонувати власні допоміжні товари та послуги – у оферті необхідно описати весь шлях від можливості до порядку реалізації цього права.
6. Привілеї та фаворити: різне ставлення до різних артикулів
Власні продукти маркетплейсів і пошуковиків чи контрольованих ними компаній можуть користуватися привілейованим становищем – але у оферті про це має бути вказано у порівнянні з товарами та послугами інших продавців, незалежних від маркетплейсу. Необхідно описати, зокрема, наступне:
- опис такого особливого ставлення;
- якими методами воно буде досягатися чи як себе буде поводити маркетплейс або пошуковик;
- доступ до даних, що збираються від споживачів і генерується продавцями, у посередника і самого продавця;
- місце у рейтингах чи видачі;
- пряма чи непряма винагорода за використання посередника, і
- наявність доступу (і умови такого доступу) чи прямої/непрямої винагороди за використання функціоналу, послуг, технічних інтерфейсів тощо, що релевантні для продавця і є допоміжними до основних функцій маркетплейсу чи пошуковика.
7. Відсутність ретроактивних (тобто таких, що мали місце до внесення конкретної зміни) положень у оферту.
Вони можуть вноситися, якщо їх вимагає закон або судове рішення або вони йдуть на користь продавцям.
Окрім того, необхідно чітко встановити правила виходу зі співпраці для продавця і включити опис технологічних і договірних умов доступу до інформації (наданої чи згенерованої продавцем протягом роботи через маркетплейс) після припинення угоди з посередником.
8. Дані партнера – мої дані?
Права і обов’язки сторін оферти щодо доступу до даних споживачів і продавців (які вони надають самі і які генеруються маркетплейсом чи пошуковиком) повинні бути включені в оферту – аж до категорій даних і умов, на яких кожен гравець має до них доступ.
На тих маркетплейсах, де продавець має доступ до персональних і інших даних всіх користувачів (у тому числі агрегованих), має бути розподіл за категоріями даних, до яких має доступ продавець, і на яких умовах.
Якщо ж дані передаються третім особам, то продавці мають право відмовитись від розкриття чи передавання своїх даних третім особам, за винятком ситуацій, коли розкриття даних є суворо необхідним. Наприклад, якщо без цього маркетплейс не матиме змогу функціонувати.
При цьому не слід забувати про General Data Protection Regulation (GDPR), ePrivacy і інші акти у сфері захисту даних – як на рівні Союзу, так і на рівні законодавства цільових ринків. Написання оферти не звільняє від написання коректних політик приватності. Згадайте кейс від іспанського органу з питань захисту персональних даних, де вебсайт оштрафували за відсутність політики приватності і баннера з попередженням про використання cookies (детальніше тут).
9. Я продам свій товар на іншому сайті і зароблю двічі!
У багатьох публічних офертах можна зустріти положення, що продавати аналогічні продукти (товари та послуги) на інших сайтах (або з нижчим цінником) заборонено. Причини такого рішення треба пояснити у оферті заздалегідь. Вони можуть будуватися на економічних, комерційних чи юридичних причинах, але вони повинні бути зазначені. Виключення – якщо таке обмеження передбачене законодавством на рівні ЄС чи конкретної держави-учасниці ЄС.
10. Ефективна внутрішня система вирішення спорів, не рахуючи двох медіаторів
Особливо цікавою з точки зору споживача і продавця є зобов’язання маркетплейсу розмістити відомості про функціонування і ефективність вирішення спорів адміністрацією маркетплейсу:
- загальна кількість поданих скарг;
- основні типи скарг;
- середній період розгляду і
- загальна інформація про наслідки розгляду скарг (наприклад, статистика прийнятих рішень).
Система вирішення спорів має бути доступною без перешкод і безоплатною (для продавців), і працювати у розумні строки. Однакові справи мають вирішуватися однаково.
Продавець має право звернутися зі скаргою напряму до адміністрації, якщо його скарга пов’язана з підозрюваним невиконанням Регламенту 2019/1150, технічною несправністю, що ускладнює роботу маркетплейсу, або вживані маркетплейсом заходи і поведінка при наданні посередницьких послуг, що впливають на скаржника.
При розгляді скарги адміністрація надає зворотній зв’язок і повідомляє про прийняте рішення (індивідуально, простою і зрозумілою мовою).
Шляхи подання скарг і їхній розгляд описуються у оферті. Інформація про ефективність системи розгляду скарг оновлюється не рідше, аніж раз на півроку.
Також необхідно в оферті згадати двох медіаторів, які допоможуть налагодити комунікацію з розгніваним партнером до того, як справа перейде до суду. Вони можуть бути призначені навіть з-за кордону – але за умови, що вони здатні ефективно і швидко підтримувати комунікацію і не ставлять продавця у невигідне становище (і не можуть фактом свого розміщення за кордонами ЄС позбавити продавця можливості реалізувати свої права). Їхні послуги не повинні бути обтяжливими для продавця, а оплата ділиться між продавцем та маркетплейсом пропорційно.
Важливо! Цей пункт не є обов’язковим, якщо маркетплейс маленький. Малим (small enterprise у розумінні Recommendation 2003/361/EC) вважається підприємство, що має менше 50 працівників і чий річний оборот або річний баланс не перевищує 10 мільйонів євро.
Звичайно, це не позбавляє продавця можливості звертатися до суду за захистом.
Краще підготуватися заздалегідь. Перегляньте умови роботи вашого майданчика: чи точно всі необхідні пункти, перераховані Регламентом, у ньому є. Так компанія буде повністю готова до новинок правового регулювання у Європі – і, можливо, випередить багатьох конкурентів.
Автор: Катерина Дубас, ІТ-юрист, голова GDPR-департаменту в Legal IT Group
