З січня 2021 року українці, що володіють іноземними активами, мають реєструвати їх в податковій і платити податки. Парламент переніс цю дату, але поки що — в першому читанні. Тобто, правило все ще чинне для січня нового року.

Максим Греков, бізнес-партнер практики міжнародного бізнесу Juscutum, у своїй статті розглядає податкові ризики для українського IT-бізнесу, пов’язані з цією регуляцією.

Після набрання чинності закону України №466 (Закон «Про КІК») частина українських ІТ-компаній опинилися під загрозою додаткового оподаткування.

У зоні ризику ІТ-компанії, які:

  • мають зареєстровані підприємства за кордоном та від їх імені підписують контракти з іноземними замовниками;
  • не мають офісу та працівників в країні реєстрації підприємства;
  • ведуть переговори з клієнтами з українського офісу, а закордонною компанією виключно підписують погоджені контракти;
  • повністю або частково створюють продукти на території України силами найманих працівників української компанії (як правило, дочірньої чи афілійованої компанії того самого закордонного підприємства) або фрілансерів (які оформлені як ФОП, однак фактично є найманими працівниками, бо працюють на конкретну IT-компанію).

Якщо з вище вказаного переліку ви впізнали свою компанію, ваш бізнес підпадає під декілька податкових ризиків. Один із них — ризик визнання вашого бізнесу постійним представництвом закордонної компанії в Україні, що означає подальші податкові донарахування.

Підставою є нова редакція статті 14 Податкового кодексу України, яка дає нове тлумачення терміну «постійне представництво». Відтепер, постійне представництво включає осіб, які реалізують повноваження вести переговори з замовниками щодо суттєвих умов співробітництва, внаслідок чого нерезидентом укладаються контракти без суттєвої зміни таких умов.

Якщо ж ваш бізнес має українську локацію та закордонну реєстрацію, є всі шанси переграти самих себе і дізнатись від податкової про свій новий статус, а саме: статус українського «постійного представництва» своєї ж закордонної компанії.

Іноді ІТ-компанії використовують групу підконтрольних ФОП, в тому числі для маскування постійного представництва. Такі ФОП виступають безпосередніми виконавцями «закордонного замовлення».

На перший погляд, ФОП самостійно укладають контракти з іноземною компанією (або за посередництва української афілійованої компанії). Але зміни до Податкового кодексу говорять про те, що такий ФОП не вважатиметься постійним представництвом нерезидента в Україні тільки в тому випадку, якщо здійснює свою діяльність у якості самостійного контрагента, для якого така діяльність є незалежною та не розрахована виключно на одного клієнта.

Вирахувати несамостійність ФОП (або групи ФОП) досить легко. По-перше, необхідно ідентифікувати центр розподілу закордонних замовлень між ФОПами. По-друге, ідентифікувати співпадіння у групи ФОПів одних і тих замовників.

До яких податкових наслідків необхідно бути готовим ІТ-бізнесу?

Відповідно до нової редакції окремих положень Податкового кодексу України, які введено законом України № 466, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік.

Якщо податковою перевіркою буде встановлено вищезазначений факт, контролюючий орган може прийняти рішення про взяття на облік такого нерезидента в Україні без заяви нерезидента. Суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку.

На практиці це виглядає так.

  • Ви організували IT-бізнес за допомогою нерезидентної компанії, бо це вигідно з позиції оподаткування та зручно закордонним замовникам. Для виконання замовлень облаштували український офіс або коворкінг для найманих працівників та ФОП.
  • Якимось чином контролюючий орган дізнався про таку схему роботи. Наприклад, через звіти по КІК (працюватиме з 2021 року), автоматичний обмін податковою інформацією (працюватиме з 2021 або 2022 року), за «рекомендацією» конкурента (працює вже сьогодні).
  • Далі, до вас прийшли з перевіркою. За її результатами було складено акт. За ініціативою контролюючого органу — зареєстровано постійне представництво нерезидента.
  • Контролюючий орган на підставі акту та реєстрації підрахував обороти по кожному ФОП такого IT-бізнесу. Після чого надіслав платнику податків — постійному представництву податкове повідомлення-рішення з вимогою сплатити податок на прибуток за ставкою 18%. По факту — доплатити різницю між сплаченими раніше податками та сумою до сплати за ставкою 18%. У прикладі з ФОПом — це різниця між 5% та 18%.

Що робити?

Будь-який бізнес організовується з метою отримання прибутку. Тоді як стратегія його досягнення може бути різною. Визначається вона в тому числі намірами та масштабами мислення власника бізнесу. Один намагається вийти зі своїм продуктом чи послугою на ринок. Інший — реєструє права інтелектуальної власності та підвищує капіталізацію компанії з наміром продати бізнес стратегічному інвестору. Третій розглядає можливість зміни громадянства завдяки бізнес-міграції в іншу країну.

Мотивів може бути безліч, рекомендація — універсальна. Подивіться на свою ситуацію індивідуально, максимально відсторонено та неупереджено. Поміркуйте над великою метою свого бізнесу, ще раз оцініть стратегію її досягнення, запевніться, що вона відповідає вашим внутрішнім мотивам, потребам ринку та викликам часу. Тільки тоді приступайте до етапу реструктуризації бізнесу, який в кожному конкретному кейсі виглядатиме індивідуально.

Щоб не наражати себе на конфлікт з українськими фіскалами та уникнути ризиків податкових донарахувань, над реструктуризацією необхідно задуматись уже сьогодні. Там де є місце для бізнесу, нема місця для прокрастинації!

Автор: Максим Греков, бізнес-партнер практики міжнародного бізнесу Juscutum