Згідно з розпорядженням КМДА літній майданчик в Києві можна встановлювати в період з 1 травня по 31 жовтня. Для цього потрібно подати пакет документів та затвердити його на муніципальному рівні.
AIN.Business разом із Ольгою Токар, старшою менеджеркою по роботі із контролюючими органами Fozzy Group, розповідає, які саме документи потрібно підготувати, скільки це коштує, яким може, а яким не може бути літній майданчик.
Отже, я хочу поставити літній майданчик. Що мені потрібно знайти найперше?
Треба визначитися, яким ви хочете, щоб він був. Якщо ви просто поставили на вулиці столики й стільці та, наприклад, лавки, які не обслуговуєте – це не вважається вашим літнім майданчиком. Встановлення столів та стільців узаконюється проєктом благоустрою прилеглої території. Його не потрібно реєструвати як літний майданчик та щось платити.
Якщо ж ви хочете зробити огороджену територію з прикрасами і надбудовою, це вже вважається літнім майданчиком на відкритому повітрі. Іншими словами – одноповерхова тимчасова некапітальна споруда, яку легко демонтувати. А якщо говорити юридичною мовою – сезонні відкриті майданчики, прилеглі до закладів ресторанного господарства, які збільшують кількість посадкових місць для відвідувачів.
Її ви мусите реєструвати, отримувати дозвіл і оплачувати.
А якщо я хочу, щоб цей майданчик стояв увесь рік?
Це вже називається «сезонною тимчасовою спорудою». Процедура затвердження схожа, але вона ще має бути зазначена у паспорті прив’язки. Це набагато складніший документ.
Зараз поговоримо саме про літні майданчики. Їх потрібно перевідкривати щороку – на сезон.
Окей. Я визначився. Хочу огороджений літній майданчик біля мого ресторану. Що далі?
Реєструйтеся на порталі ЦНАП міста Києва. Заходьте в особистий кабінет, та переходьте на вкладку «Мої справи». У вкладці «Подати заяву» оберіть «На послугу». Клікайте «Нова заява».
Далі крутіть сторінку вниз аж до останнього пункту. «Укладення договору щодо пайової участі в утриманні об’єктів благоустрою на розміщення сезонного майданчика для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства» – ось, що нам потрібно.
Після того як клікнете «отримати», ви побачите список документів, які необхідно подати.
Тепер треба розібратися з документами.
Добре. Які документи необхідно зібрати?
Ось основні документи на стандартний літній майданчик:
1. Заява на укладення договору щодо пайової участі (в довільній формі).
Шаблон заяви є на сторінці подачі документів.
2. Реквізити замовника.
Реквізити вашої юридичної особи.
3. Схема місця розташування відкритого (літнього) майданчика для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства із зазначенням контуру та площі об’єкта, з прив’язкою до місцевості, на картографічній основі.
На практиці – скріншот карти, на якому можете замалювати, де саме буде знаходитися майданчик.
4. Актуальна фотофіксація з чотирьох сторін місця розташування відкритого (літнього) майданчика для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства на відстані 5 – 10 м.
З усіх сторін сфотографувати, де знаходитиметься тераса.
5. Копії завірених у встановленому порядку документів, що посвідчують право власності на будівлю або приміщення стаціонарного (капітального) закладу ресторанного господарства, біля якої (яких) планується влаштувати відкритий (літній) майданчик.
Найчастіше, ресторан орендує приміщення у власника будівлі. Тож тут потрібно надати завірену копію договору оренди. А також дуже бажано – отримати у власника копію його документів, які підтверджують право власності.
Якщо ваш літній майданчик буде заходити на територію інших будівель, то може знадобитися ще два документи:
1. Письмова згода власника (користувача) земельної ділянки у разі розміщення відкритого (літнього) майданчика для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства на земельній ділянці, що знаходиться у власності (користуванні) третіх осіб.
2. Письмова згода власників (орендарів) сусідніх приміщень, у разі збільшення лінійних розмірів майданчика для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства поза межі фасаду стаціонарного закладу ресторанного господарства.
Важливо: з інтерфейсом не все так просто. Спочатку треба додавати документи через «Оберіть файл», а потім його «плюсувати» до необхідного пункту. До того, ж усі документи мають бути відсканованими й підписаними у форматі .pdf або .jpg.
Припустимо, документи прийняли. Що далі?
Далі ви отримаєте договір про сплату пайової участі в утриманні об’єкта благоустрою, а після оплати – інформаційний талон про пайову участь. Цей документ є офіційним дозволом на роботу літнього майданчика. Якщо до вас прийде інспекція з благоустрою, треба показувати саме його.
Де отримати договір та інформаційний талон?
У центрах надання адміністративних послуг району, де ви плануєте розміщувати літній майданчик.
Є якісь обмеження?
Звісно. Їх обов’язково треба врахувати при плануванні тераси. Доволі детально це розписано тут. З основного ж:
– Має залишатися прохід для пішоходів не менш ніж 1,8 метра.
– Потрібно забезпечити доступ людям з обмеженими можливостями.
– Ближче 20 м до перехресть вулиць і 20 м в обидва боки по тротуару від дорожнього знака «зупинка громадського транспорту» і на такій самій відстані від дверей евакуації або з написами «Вхід»/«Вихід».
А що по документах і касовому апарату? Чи маю я реєструвати щось додатково?
Окремий РРО реєструвати не треба, якщо ви плануєте працювати через юридичну особу ресторану. Те ж стосується і ліцензії на алкоголь – додаткову ліцензію отримувати не треба.
Але ж це не безкоштовно? Скільки я маю платити державі?
Плата державі за користування територією під літній майданчик і називається пайовою участю. Зараз, уже другий рік поспіль, КМДА йде на поступки підприємцям і дозволяє не сплачувати пайову участь, встановлюючи її у символічному розмірі 1 грн.
Тобто можна встановити літній майданчик і користуватися ним безкоштовно?
Цього року – поки що так.
А що по карантинних обмеженнях?
На літньому майданчику треба дотримуватися тих самих карантинних норм, що й в приміщеннях. Їх доволі багато, можете детально почитати тут.
Окей. А якщо б не було такої акції, то скільки би коштувало?
Залежить від низки факторів. Формула затверджена у цьому документі, і має такий вигляд:
В = П * Сбв * Кз * Кф * Кст,
де
В – розмір Пайової участі (внеску) в утриманні об’єктів благоустрою при встановленні (розміщенні) ТС, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства за рік, а для засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі – не менше 2000 грн. за 1 місяць;
П – загальна площа ТС, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства (м2);
Сбв – середня базова вартість одного квадратного метра земельної ділянки, встановлена рішенням Київської міської ради (грн./м2);
Кз – зональний коефіцієнт, визначений згідно з додатком 2 до цього Порядку;
Кф – коефіцієнт функціонального використання – розмір Пайової участі (внеску) в утриманні об’єктів благоустрою з 1 кв. м загальної площі ТС, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства відповідного функціонального використання, визначений згідно з таблицею додатка 3 до цього Порядку;
Кст – стимулюючий коефіцієнт, визначений згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Подання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визначення стимулюючого коефіцієнта здійснюється Департаментом та Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за погодженням з постійною комісією Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.
Список зон можна подивитися у цьому документі.
На практиці ж майданчик на Печерську розміром у 100 квадратних метрів минулого року сплачував близько 3000 грн на місяць.
Звучить ніби не так складно. Чому тоді всі навколо кажуть, що з легальним встановленням майданчиків є проблеми?
Тому що КМДА не встигає обробляти заявки, і нічого не пояснює. Якщо вам повернуть документи на сайті ЦНАПа, там не буде обґрунтування, що саме ви зробили не так. Доведеться здогадуватися самостійно, відправляти наново і чекати.
Плюс, цього року змінилася процедура. Ще 2020-го документи узгоджував містобудівний кадастр Києва. 2021-го все передали ЦНАПу і процеси ще не встигли відпрацювати. У квітні КМДА вже почав видавати дозволи, але ресторатори жаліються, що зараз відповідь на документи часто затримується.
Тож головна проблема в тому, що ваші документи можуть просто не узгодити, а ви навіть не знатимете чому.
Але я все одно можу поставити майданчик?
На свій страх і ризик. Формально, поки не узгодили документи, ви не маєте права впроваджувати таку діяльність. По факту багато хто надсилає документи, і, поки чекає на відповідь, починає працювати.
За це можуть оштрафувати?
Можуть. Штраф може бути від 850 до 1 700 грн. Але це не найстрашніше. Ваш майданчик можуть демонтувати і змусити вас сплатити за демонтаж.
Із оформленням може хтось допомогти?
Теоретично, так. Гугл видасть одразу декілька компаній, які пропонують допомогти з документами та подати їх в КМДА. Але процедура подання документів все одно однакова для всіх. Тому ми радимо порадитися із вашим юристом та подати документи разом із ним.
