Якщо ви хочете створити або масштабувати власний бізнес, у вас є кілька способів сформувати статутний капітал. Чомусь найчастіше обирають грошовий вклад, однак це не єдиний можливий варіант. Одна з альтернатив – внести до статутного капіталу майнові права на інтелектуальну власність.
Як саме заснувати чи розширити бізнес таким чином, розповідає в AIN.Business Коля Гордубей, юрист Axon Partners.
Коли і чому це може бути корисно?
Якщо засновник компанії чи знайомий, який хоче долучитись до вже чинного бізнесу, – це представник креативного класу, він може передати компанії свої творчі напрацювання.
Для цього вони мають бути закріплені в певній формі. Наприклад, це комп’ютерний код, вебсайт із його наповненням, зареєстрована торговельна марка, база даних з клієнтами тощо.
Внесення вкладу у вигляді майнових прав інтелектуальної власності буде корисним у таких ситуаціях:
- Бізнес створюють не з нуля, і до його створення партнери вже напрацювали певні результати.
Такі результати краще внести до статутного капіталу компанії. Так ви уникнете плутанини та конфліктів щодо того, кому належать і на яких підставах використовуються ті чи інші ресурси компанії.
- Бізнес повністю або більшою мірою ґрунтується на певному продукті. Наприклад, співвласником ресторану є шеф-кухар. Усі особливі рецепти, які вирізняють заклад від інших – це результат його творчості.
Якщо передати рецепти до капіталу компанії, виграють обидві сторони. Шеф-кухар зможе внести меншу суму грошей за ту саму частку компанії. Компанія захистить себе від можливих у майбутньому втрат та ризиків – наприклад, від переходу шеф-кухаря з цими ж стравами до іншого ресторану.
- Учасники компанії не володіють великими фінансовими активами, проте можуть збільшити доходи компанії результатами своєї інтелектуальної діяльності.
Що може бути вкладом?
Вкладом можуть бути майнові права на програмний код, дизайн, торговельні марки, фото, музику та навіть на винаходи. Це також будь-яка комерційна таємниця, різноманітні бази даних та художні твори. Усе, що має матеріальну форму, створене людиною та містить елементи творчої, інтелектуальної діяльності.
Перелік таких речей містить ст. 420 ЦК України. Аби полегшити сприйняття, узагальнимо їх словом «об’єкти».
А це працює в Україні?
Так, це дозволено законом. Внести такий вклад можуть юридичні особи в більшості правових форм: до повних та командитних товариств, акціонерних товариств, товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю тощо. Є винятки, але ви навряд чи плануєте завтра створювати корпоративний інвестиційний фонд.
Загалом право вносити інтелектуальну власність до статутного капіталу передбачене ЦК України, Законом «Про господарські товариства», Законом «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та багатьма іншими документами. Дублювати одне положення в 100500+ законодавчих актах – давня українська правотворча традиція.
За вказаними актами, вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери та інше майно, якщо інше не встановлено законом:
- «Інше майно». Під майном українське законодавство має на увазі, зокрема, майнові права та обов’язки, до яких належить і інтелектуальна власність.
- «…якщо інше не встановлено законом». Таке «інше» щодо об’єктів інтелектуальної власності законом якраз не встановлено. Навіть навпаки, ЦК України містить окреме положення, яке дозволяє вносити майнові права на об’єкти інтелектуальної власності як вклад до статутного капіталу юридичної особи (ч. 3 ст. 424).
Чи всі права можна передати компанії в разі внесення такого вкладу?
Ні, ви можете передати до статутного капіталу тільки майнові права на об’єкт. Вони охоплюють право на використання твору, право дозволяти використання твору третіми особами, а також право на протидію незаконному використанню твору третіми особами. Іншими словами, це всі ті права, які дозволяють вам заробляти з вашого продукту гроші та боротися з порушниками.
На противагу майновим, особисті немайнові права є невідчужуваними і можуть належати тільки творцю. До них належать:
- право на визнання автором;
- право перешкоджати перекручуванню, спотворенню чи іншій зміні об’єктів, а також будь-якому іншому посяганню на них, що може зашкодити честі й репутації автора.
Як правило, жодних проблем із передачею немайнових прав не виникає. У деяких випадках, якщо в компанії та учасника розійдуться інтереси, учасник може перешкоджати користуванню об’єктом. Наприклад, він має право заперечувати проти зміни твору, вимагати вказати його автором, коли компанії це не дуже вигідно.
На практиці цей момент вирішує вдале формулювання договору. Наприклад, можна вказати обов’язок компанії не зазначати імені автора при використанні та розповсюдженні примірників твору тощо. Хоча це й не дає 100% гарантій, однак суттєво зменшить ризики.
Як можна зробити такий вклад?
Крок 1 – володіти майновими правами на відповідний об’єкт, очевидно. Ви можете бути як автором твору, так і вторинним правовласником. Наприклад, ви могли отримати права в спадок, або ж купити їх у третіх осіб.
Крок 2 – визначитися з обсягом прав, які ви хочете передати. Закон дозволяє вносити до статутного капіталу тільки частину прав, які вам належать (наприклад, права на певні способи використання). У цьому разі їх вартість оцінюють нижче за повний обсяг прав, але це все одно може бути вигідним для вас варіантом.
Наприклад, у вас є права на конкретне програмне рішення (ПЗ). Ви можете передати компанії невиключне право використовувати це рішення. Тоді у вас залишиться можливість користуватися ним самостійно. Якщо компанії неважливо, щоб доступ до ПЗ був ексклюзивним, обидві сторони можуть залишитися в плюсі.
Крок 3 – оцінити вартість прав, що передаються, і донести цю оцінку до загальних зборів учасників компанії. Будь-який вклад до статутного капіталу повинен мати грошову оцінку. Тут вам треба на всю увімкнути свій дар переконання та довести, що ваше дітище вартує саме такої суми грошей. Якщо дару переконання недостатньо, можете підключити незалежного експерта (за гроші). Як би там не було, рішення про грошову оцінку вашого вкладу прийматимуть усі учасники компанії.
Крок 4 – документально оформити передачу та оцінку вартості. Чітких вимог до документів немає, тому можна трохи імпровізувати.
Ми радимо оформити передачу таким чином:
- Загальні збори учасників вирішують прийняти до статутного капіталу майнові права інтелектуальної власності та затверджують їх оцінку.
- Компанія укладає з вкладником договір про передачу майнових прав та акт приймання-передачі до нього.
Головне – передбачити всі основні умови передачі. Ось на що варто звернути увагу:
Протокол загальних зборів учасників / Рішення учасника
Цей документ затверджує висновки про вартість майна. Також буде доцільно зазначити в ньому реквізити документів, на підставі яких вкладник володіє об’єктами (патент, ліцензія, договір тощо).
Договір про передачу майнових прав
Залежно від об’єкту до важливих умов можуть належати:
- обсяг прав, що передаються;
- територія та строки, щодо яких передаються права;
- способи використання об’єкту. Наприклад, публічно транслювати ці об’єкти, продавати, розповсюджувати, переробляти та перекладати їх. Спробуйте передбачити всі можливі способи, оскільки ті з них, яких немає в договорі, вважаються непереданими;
- вартість об’єктів, зазначена в акті оцінки майна. Варто залишити також реквізити цього акту;
- порядок розпорядження особистими немайновими правами.
Зверніть увагу: коли права на об’єкт набуті внаслідок державної реєстрації (наприклад, торговельна марка чи патент), договір про передачу прав на такий об’єкт також підлягає обов’язковій державній реєстрації в уповноваженому відомстві.
Акт приймання-передачі
Акт оформляють у довільній формі. Основна вимога – він має відповідати вимогам до первинних документів і містити:
- найменування компанії;
- назву документа (форми);
- дату складання;
- зміст та обсяг господарської операції;
- одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі),
- посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис цих осіб.
Якщо будете дотримуватися цих порад, зможете досить легко та безпечно вкласти інтелектуальну працю в бізнес. Не варто відкидати цей варіант лише через те, що він незнайомий та незвичний: інколи це доволі прибутково. Головне – ставитися до процесу відповідально.
Коля Гордубей, юрист Axon Partners
