Грамотна бренд-стратегія тісно пов’язана з бізнес-стратегією, впливає на продукт і взаємодію користувачів із ним. Дар’я Волкова, бренд-стратегиня й співзасновниця агентства Pink Lions, розповідає в AIN.Business, як стартапам на ранній стадії працювати з бренд-стратегією.
Я маю досвід роботи в стартапах, а також як зовнішній консультант та ментор, тож кожному стартапу, перш ніж будувати бренд, рекомендую виявити потребу людей у його продукті.
Простими словами — почати продавати, оцінити можливості масштабування і тільки після цього займатися брендингом та вкладати гроші в маркетинг. Інакше отримаєте дуже привабливу картинку, у якої не буде під собою перевіреної бізнес-моделі.
Саме для цього існує етап MVP. Багато стартапів розцінюють його як етап прототипування. Та MVP потрібно робити ще й для того, аби зрозуміти, чи продаєте ви взагалі, витрачаючи при цьому невеликий бюджет. Якщо продукт готові купувати не тільки ваші друзі та родичі, а й велика кількість людей, тоді логічно почати будувати бренд, який додасть вашому продукту цінності та впізнаваності.
Що треба знати про бренд-стратегію
Ціль брендингу — побачити сильні сторони продукту або компанії та донести їх до потенційної аудиторії якомога зрозуміліше. Розробка бренд-стратегії складається з таких етапів:
- аналіз аудиторії та складання Customer Journey Map;
- позиціонування і ціннісна пропозиція;
- місія та цінності бренду;
- неймінг та слоган;
- конкурентна стратегія;
- логотип, кольори, шрифти, дизайн соцмереж, оформлення фотографій, іконки, гайдбук з управління фірмовим стилем;
- фірмовий tone of voice і стратегія ведення соцмереж;
- брендбук зі стратегією, дизайном, основами продажів і сервісного супроводу.
Рекомендую все це робити стартапам, які вже пройшли етап MVP, хочуть заявити про себе та грамотно презентувати свій проект інвесторам.
Якщо ви тільки починаєте
Якщо ж ви тільки починаєте і не маєте бюджету на маркетинг (або він дуже обмежений), то ваше основне завдання — отримати максимальний профіт (не прибуток, а саме вигоду для проєкту) за мінімальних витрат. Такий принцип підходить для компаній з будь-яким бюджетом, однак для ранніх стартапів це питання виживання.
Отже, якщо ви або ваші колеги маєте знання в маркетингу та дизайні, то найпростіше зробити свій перший брендинг самостійно.
Ви можете провести інтерв’ю з першими покупцями та потенційними клієнтами, які ще не скористалися вашою послугою чи продуктом (але мають біль, який ви прагнете вирішити). Більше про користувацькі інтерв’ю можна дізнатися, прочитавши книгу Роба Фіцпатріка «Запитай маму» або опанувавши основи соціологічних досліджень.
Також варто провести конкурентний аналіз — побачити, як виглядають і позиціонуються ваші конкуренти, і сформулювати власне позиціонування, яке найбільш точно та влучно презентуватиме цінність вашого продукту.
Після того як розібралися з болями аудиторії та сформулювали своє позиціонування, слід продумати образ та назву, які найкраще донесуть суть вашої діяльності. Не варто вдаватися в крайнощі та брати першу ліпшу ідею з Google. Водночас не треба вмикати перфекціоніста й придумувати назву 2 місяці. Пам’ятайте, що головне завдання стартапу — швидке масштабування перевіреної гіпотези.
Щоб створити фірмовий стиль, визначіться з тим, які елементи найважливіші. Тобто брендування стаканчиків для майбутнього офісу краще зробити після того, як ваша бізнес-модель спрацює і ви в принципі відкриєте офіс. На перших етапах вистачить логотипу та фірмових кольорів, що задаватимуть тон та підкреслюватимуть вашу ідею.
Логотип, до речі, теж можете зробити самі — у Canva або Illustrator. Якщо не вмієте працювати у графічних редакторах і немає знайомих, які могли б допомогти, то назва, набрана читабельним шрифтом з відкритими правами на використання, – ваш варіант на перший час.
На що (не) витрачатися
Одразу ж бігти реєструвати trademark та витрачати на це щонайменше $1000 я б теж не радила. Зробите це тоді, коли ваш продукт стане хоч трішки конкурентоспроможним. Я чула, що деякі стартапи реєструють торговельні марки в США та Європі, щоб переконати інвесторів у своїх глобальних амбіціях. Час покаже, чи спрацює це як вагомий аргумент (спойлер — ні), однак перевірена бізнес-модель та робочий прототип точно мають більш переконливий вигляд.
Щоб зробити промо своєму проєкту, можна домовитися з лідерами думок та блогерами про рекламу в соцмережах. Це спрацює, якщо їм сподобається ваша ідея і вони погодяться розказати про вас безкоштовно. У багатьох блогерів платні публікації стартують від $300-$500, тож краще спробувати завоювати їхню увагу класною ідеєю та персональним підходом, аніж витратити маркетинговий бюджет на 2-4 публікації без прогнозованого ROI.
Якщо у вас є вільні $100, $500 або $5000 доларів, витратьте їх краще на перевірку гіпотез — запустіть таргетинг у соцмережах (якщо у вас В2С продукт), запросіть на каву перших юзерів або менторів, придбайте за ці гроші дані досліджень з вашої галузі або просто докладіть їх до створення продукту.
Що далі
Якщо ви вже знайшли Product-Market Fit — ідея має потенціал та ринок для росту — пора переходити на етап масштабування. Досягнути Product-Market Fit означає знайти сегмент ринку, де клієнти обирають ваш продукт, щоб вирішити свої завдання, і повертаються, перетворюючись на регулярну аудиторію. Саме тут пора починати роботу з бренд-стратегом у напрямку Customer та Brand Experience, щоб проаналізувати дані про клієнтів, адаптувати продукт під мінливі умови ринку та зробити його більш привабливим для користувачів, інвесторів і ЗМІ.
Дар’я Волкова, бренд-стратегиня й співзасновниця агентства Pink Lions
