Останні три роки Морж і Гоха працювали барменами у культовому київському барі Tom Sour, що на Майдані. Під час карантину вони об’єднали зусилля із шефом Денисом Менсоном та запустили продаж вегетаріанських страв: спочатку пельменів, а згодом – тушонки. За три місяці це стало основною роботою, а зараз бізнес виходить в офлайн.

Редактор AIN.Business розповідає історію бренду «Залупці», та як їм вдалося розкачати бізнес без жодної реклами за допомоги нетривіального контенту.

theloopci-1
Зліва праворуч: Міша (пес), Гоха, Морж та Денис

Ми славимося всратим контентом

Ми зустрілися з Моржом, Гохою та Денисом у кафе «Земляне» на Подолі. Якраз перед інтерв’ю підприємці домовлялися із власниками закладу про те, щоб почати продавати в них свою тушонку. Це буде перша офлайн-точка «Залупців» в Україні.

– Якщо чесно, мені здається я вперше бачу вас при світлі дня, – вітаюся з Моржом, якого до того кілька років бачив тільки по іншу сторону бару.
– Чувак, ти не перший, хто нам це говорить, – сміється новоспечений підприємець.

Підприємці одразу оговорюються, що «тушонка» – це просто зрозуміла для українців назва. Насправді свою продукцію вони називають веганський lazy-food. Це консервоване соєве м’ясо із різними наповнювачами. Наразі чотирьох видів:

  • італійка;
  • мексиканка;
  • азіатка;
  • бомбейка.

Також в асортименті два види супів:

  • гаспачо;
  • мерджимек.

«Був карантин. У барі нереально було щось заробити. Ну ми й думали, що робити, та періодично робили лайви в інстаграмі. Тоді ми пробували запустити кухню в «Томі» разом із Денисом. Якось ми напилися і вирішили зробити веганські пельмені. І хтось із бару запитав, шо ви ліпите, голубці? А ми й відповідаємо, ага, залупці! Так і народилася назва», – згадує Гоха.

Нішу підприємці знали дуже добре. Морж і Денис багато років не вживають м’яса. Гоха не вегетаріанець, але постійно знаходиться в пошуку альтернатив. На своєму досвіді вони зрозуміли, що не бачать в яких магазинах можна купити смачну і легку в приготуванні вегетаріанську їжу. Тож почали робити її самостійно.

Шеф-кухарем став Денис, який вже понад 10 років працює в різних київських закладах вегетаріанським шефом. Зокрема, сам він створював кухню Можжевельника та ресторану Шанкара.

Першим продуктом стали пельмені: з соєвим фаршем, сулугуні й картоплею, грибами й адигейським сиром. Перший «цех» був у гаражному кооперативі, де знайшлася кімната з кухнею. Там ліпили пельмені, і продавали їх крізь лайви в інстаграмі.

theloopci-2
Морж. Фото: Оля Закревська для AIN.Business
theloopci-3
Гоха. Фото: Оля Закревська для AIN.Business

«Ми ще під час карантину робили лайви з бару і просили нам донатити, бо в нас тупо не було бабла. І нам донатили! А потім зробили закупку, я створив інстаграм the_loopci_official, і почали ліпити й розпродавати через інстаграм. Одразу все розпродали й відбили закупку. Взагалі, дякуємо всім, хто постійно підтримує наші ідіотські ідеї!», – розповідає Морж.

Таким чином стартові інвестиції склали 2000 грн на закупку. Інстаграм одразу став головним рушієм бізнесу. В рекламу не вкладали жодної копійки. Як і в маркетинг взагалі. Все працює через «сарафанне радіо», підкріплене специфічним креативом.

«Ми славимося всратим контентом. Коли ми сиділи в гаражі, у нас було мало тушонок та багато вільного часу. Того ми з Гохою записували якісь пісні, робили відео, придумали шоу про те, що наша тушонка прилетіла з космосу. Відео завжди робити дуже легко, коли це не твоя професійна діяльність. Але це частина однієї концепції — ти отримуєш не тільки смачну їжу, а й смішну банку, дебільні пости в інстаграмі, з яких можна постійно ржати, та «братанську» комунікацію під час оформлення замовлення», — пояснюють підприємці. 

Тверезу людину не обдуриш

Згодом підприємці знайшли маму друга, яка зголосилася ліпити пельмені за 500 грн/10 кг. Їй завозили всі заготовки. Але логістика виявилася надто складною.

«Спочатку ти на 300 грн відправляєш на таксі всі заготовки на Троєщину. Потім на машині все це розвозиш по Києву. Це доволі складно й незручно. Тож логістика з тушонкою – набагато легша, ніж з пельменями», – пояснює Морж

Питання вирішили завдяки Новій Пошті, через яку доставляють товари. Номінальний строк придатності банок — 1 місяць. Хоча насправді може бути набагато довше. Зараз підприємці експериментують та намагаються визначити, через який час продукт таки зіпсується.

На початку підприємці продавали приблизно 28 банок на тиждень. Зараз це — 250 банок, що дорівнює 62 кілограмам тушонки кожних сім днів. Для цього знімають офіс-цех на Татарці.

На третій місяць роботи з’явилося достатньо грошей, щоб звільнитися з бару і сконцентруватися виключно на «Залупцях». Зараз Морж, Гоха та Денис витрачають в середньому 3-4 дні на тиждень на заготовки.

«У мене зараз є два стани: «блін, якось дофіга тушонки» та «блін, не вистачає тушонки». Бо на початку тижня ти роздаєш борги, а наприкінці — ти вже все продав, а від тебе стільки ж знову хочуть», — кажуть підприємці. 

«Це реально зручно, тому й vegan lazy-food. Взяв, наприклад, італьянку. Хочеш поїсти, але не хочеш готувати. Прийшов додому, зварив макарони, відкрив банку, вивалив її на макарони, та все, готово — прекрасний веганський болоньєзе», — каже Денис.

theloopci-4
Денис Менсон. Фото: Оля Закревська для AIN.Business

Зараз аудиторія почала розширюватися. За спостереженнями Моржа, 70% покупців — не вегани, а м’ясоїди, яким цікаво спробувати новий продукт.  Ще третина — друзі друзів та вегани-представники субкультур (зокрема, хардкорщики й панки).

Майже через рік роботи з’явився перший найманий працівник, який займатиметься готуванням. Також компанія планує виходити в офлайн, у різні точки в Києві. Першою стала «Земляне». Також «Залупці» можна зустріти на різних барахолках і фестивалях їжі. 

«В ідеалі ми хочемо вийти в мережі супермаркетів. Також хочемо розширюватися в інші міста. Плани на майбутнє — збільшувати об’єми виробництва, — пояснює Денис. — Мені, якщо чесно, навіть цікавіше годувати нашою тушонкою людей, які їдять м’ясо, ніж вегетаріанців. Я хочу, щоб якомога більше людей спробували цю їжу і зрозуміли, що страва без м’яса може бути не менш смачною. Таким чином, теоретично, чим більше людей так робитиме, тим більше корів я врятую. А це вже схоже на високу мету».

«Ми це робимо не стільки заради грошей, скільки заради того, щоб нагодувати людей смачною їжею. Щоб принести їм задоволення. І не за допомогою алкоголю, бо з ним все зрозуміло. А тверезу людину не обдуриш. Ну і хочеться вірити, що завдяки нашій їжі попит на вбивство знижується, і це круто», — каже Морж.

theloopci-6