Нещодавно парламент ухвалив закон про створення «Дія Сity» – особливого правового режиму для ІТ-індустрії. Завдяки цьому закону український бізнес зможе використовувати нові правові інструменти, які раніше були доступні тільки в транскордонних операціях з використанням іноземного права. Йдеться про можливість укладення гіг-контрактів та договорів про неконкуренцію, включаючи договори завірення і гарантії та інші корисні нововведення.
Велика кількість нових можливостей, помножених на свободу, надану бізнесу, щоб «точно налаштувати» їх під свої потреби, є безсумнівним плюсом. Однак, правила гри стануть набагато складнішими і цікавішими, а значить, вони спричинять за собою велику кількість спірних ситуацій. Андрій Фортуненко, радник AVELLUM, у колонці для AIN.UA розбирається, з якими викликами можуть зіткнутися резиденти «Дія Сity» та інші компанії найближчим часом.
Гіг-контракти і районні суди
Однією з найпоширеніших категорій судових спорів можуть бути суперечки з гіг-спеціалістами. Закон встановлює стандартні параметри для гіг-контрактів, але в той же час дозволяє сторонам самостійно узгодити багато деталей. Як відомо, з часом, розбіжність в умовах будь-якого договору з великою часткою ймовірності закінчується в залі суду.
Тут чекає перший сюрприз — гіг-контрактами будуть займатися звичайні районні суди, а не спеціалізовані господарські.
Судді районних судів не люблять заглиблюватися в нюанси складних комерційних питань і взагалі частіше більш прихильно ставляться до громадян, ніж до їх роботодавців. Ця специфіка повинна бути враховано при написанні умов гіг-контракту ретельно і детально.
Фідуціарні обов’язки директорів
Ще однією абсолютно новою категорією справ стануть спори з керуючими компаніями, які виконують функції директора компанії. У нашому звичному розумінні директор завжди є конкретною людиною, тоді як у багатьох європейських країнах ця функція вже давно передана зовнішньому управлінню. Тепер така можливість з’явиться в Україні — правда, поки що тільки для жителів «Дія Сity».
За лаконічним формулюванням закону про те, що керуюча компанія повинна діяти в інтересах бізнесу, ховається широке поняття «фідуціарні обов’язки». Цьому питанню присвячені десятки і сотні прецедентних рішень англійських судів, які роками розробляють необхідну практику. Українським судам вперше доведеться так тісно стикатися з фідуціарними обов’язками і практично з нуля розробляти власний підхід до відповідальності зовнішніх директорів.
Англійське право та іноземне правосуддя
Особливо важливе нововведення приховано в перехідних положеннях закону. Це торкнеться всіх українських компаній з іноземним капіталом, в тому числі резидентів «Дія Сity». Йдеться про можливість підпорядкування контрактів між учасниками або акціонерами українських компаній (так звані корпоративні договори) іноземному праву.
Незважаючи на неоднозначність закону і судової практики, формально така можливість існувала і раніше. Тепер використання іноземного права прямо дозволено законом, і ви можете сміливо укладати корпоративні договори за улюбленим юристами і бізнесменами англійським правом.
Швидше за все, спори щодо серйозних корпоративних договорів з використанням іноземного права пройдуть повз українські суди. Наше законодавство дозволяє, якщо є іноземний елемент, передавати такі справи в міжнародний арбітраж, для якого умовне англійське право, безумовно, ближче, ніж для українських суддів. Рішення про подання всіх спорів до арбітражу за цих умов є очевидним.
Крім того, наш парламент вже ратифікував Гаазьку конвенцію, яка дозволяє сторонам договору передавати всі спори до іноземного суду за своїм вибором (наприклад, До Вищого суду Лондона).
Коли норми цієї конвенції будуть імплементовані в наше законодавство, бізнес матиме приємну можливість вибирати між міжнародним арбітражем та іноземними судами. Обидва варіанти забезпечують доступ до високорозвинених систем правосуддя та значно зменшують ризики рейдерства, які в нашій юрисдикції все ще досить великі.
Але загальний успіх (або провал) цього проекту залежить від іншого фактора. І резиденти «Дія Сity», і іноземні інвестори зможуть безпечно використовувати всі нововведення тільки тоді, коли припиниться необґрунтований тиск з боку правоохоронних органів. Тут на арену виходить новостворене Бюро економічної безпеки, але це вже зовсім інша історія з непередбачуваним сюжетом.
Автор: Андрій Фортуненко, радник AVELLUM
