Нещодавно Верховна Рада прийняла Закон «Про енергетичну ефективність», яким зобов’язала великі підприємства проводити енергетичний аудит кожні 4 роки. Також у законі зазначено, що наявність енергетичного аудиту може стати однією з умов державної підтримки (допомоги) для будь-яких підприємств, що на неї претендуватимуть. Проте важливо розібратися наскільки ця послуга є корисною для самих підприємства та яка її вартість.
Енергетичний аудит – це аналіз споживання підприємством будь-якого типу енергії задля визначення заходів з підвищення енергоефективності. За результатом його проведення, готується аналітичний звіт. Стандарти здійснення енергетичного аудиту визначені у ISO 50002.
За обсягом робіт та рівнем деталізації виділяють три його типи:
- Експрес – передбачає мінімальний обсяг робіт, більше підходить для мікро- та малих підприємств або для огляду окремих енергосистем;
- Детальний – обстеження об’єкту з поглибленим техніко-економічним аналізом;
- Комплексний, або інвестиційний – має найвищу точність технічної й фінансової оцінки.
«Енергетичний аудит – це важлива послуга для розвитку промисловості. Скориставшись нею, підприємство отримує вичерпну інформацію про свій стан енергоефективності, а також подальші кроки щодо її покращення. Реалізація визначених у звіті з енергоаудиту заходів гарантовано підвищить конкурентоспроможність підприємства та покращить умови праці його співробітників», – підкреслює директор Енергоменеджмент ПРО Павло Пертко.
Обов’язкове проведення енергетичного аудиту великими підприємствами раз на чотири роки – це усталена практика, яка діє в країнах ЄС, починаючи з 2012 року. Нещодавно Верховна Рада запровадила її в Україні, прийнявши Закон «Про енергетичну ефективність».
«Закон встановлює, що усі великі підприємства будуть зобов’язані проводити енергетичний аудит кожні 4 роки, крім тих, які мають сертифіковану систему енергетичного та/або екологічного менеджменту. Також держава може встановлювати умову проведення енергетичного аудиту, якщо підприємство бере участь у державній програмі з енергоефективності», – зазначає співавторка Закону «Про енергетичну ефективність», членкиня Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Інна Совсун.
До великих підприємств належать юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми власності. Середня кількість працівників за календарний рік перевищує 250 осіб, а річний дохід від будь-якої діяльності – понад 50 мільйонів євро за середнім курсом НБУ.
Згідно із законом, Державне агентство енергоефективності та енергозбереження на своєму офіційному вебсайті буде вести та оприлюднювати базу витягів зі звітів, отриманих за результатами енергетичних аудитів, а також здійснювати їх незалежний моніторинг. Готуватимуть такі витяги енергоаудитори. У світовій практиці це відбувається онлайн для забезпечення прозорості. Важливо те, що інформація, що становить комерційну таємницю, не підлягатиме оприлюдненню. Доступ до бази даних витягів зі звіту з енергетичного аудиту – безоплатний.
Закон посилює персональну відповідальність енергоаудитора за результат. Якщо Держенергоефективності під час моніторингу витягів виявить невідповідність вимогам законодавства, підприємство буде зобов’язане надати весь звіт з енергетичного аудиту, а також іншу інформацію для проведення незалежної верифікації. Всі виявлені зауваження до звіту з енергетичного аудиту повинні бути усунені енергоаудитором протягом 15 робочих днів. Якщо звіт не пройде повторної верифікації, то саме енергоаудитор може втратити свій кваліфікаційний сертифікат, який дає йому право здійснювати енергетичний аудит.
Цікаво те, що підприємство може звернутися до Держенергоефективності з ініціативою проведення незалежної верифікації звіту з енероаудиту. Така процедура займе 30 днів з моменту подачі звіту. Її вартість буде визначена додатково Кабінетом Міністрів України – разом з вимогами до підготовки витягів, процедурою їх моніторингу, а також порядком здійснення незалежної верифікації звітів з енергоаудиту.
Перший енергетичний аудит підприємництво має провести протягом наступних трьох років. Проте виникає питання: що дає ця послуга промисловим підприємствам?
У рамках реалізації проєкту «Консультування підприємств щодо енергоефективності», який виконується GIZ за дорученням уряду Німеччини та у співпраці з Міністерством економіки України та Держенергоефективності, було проведено понад 60 енергоаудитів на малих та середніх підприємствах, що знаходяться у 19 областях України.
За результатами енергоаудитів, було визначено більше 350 енергоефективних заходів, реалізація яких сумарно заощаджуватиме 119 млн грн на рік. Цікаво, що 30% заходів – є так званими малозатратними, оскільки вартість їхньої реалізації не перевищує 60 000 грн. Такий аналіз дав змогу вже протягом двох років після отримання звіту з енергоеаудиту впровадити 113 енергоефективних заходів. 32 заходи знаходяться на стадії реалізації. Сумарно зекономлено 17,5 млн грн на рік.
Таким чином, досвід проєкту довів: періодично проводити енергетичний аудит – користно. Про це зазначають й самі підприємства.
«Висновки енергоаудиту показали нам місця, де ми можемо оптимізувати своє енергоспоживання. Деякі недорогі й швидкоокупні заходи ми змогли реалізувати одразу, до того ж власними силами, і тепер маємо щорічну економію коштів», — каже директорка ПП «Хорольська механізована пекарня» Людмила Керекилиця.
Важливо зазначити, що запорукою таких результатів проведення енергоаудиту є його якість, яку забезпечує насамперед кваліфікація виконавців. Один спеціаліст не може якісно провести енергоаудит середнього або великого підприємства. Практика доводить, що мінімальна команда має складатися з досвідченого провідного енергоаудитора, спеціаліста з проведення вимірювань, фахівця, що розуміється на технологічних особливостях галузі, в якій працює підприємство. Для великих підприємств команда з енергоаудиту має налічувати мінімум 5 осіб.
Вартість енергетичного аудиту значною мірою залежить від:
- галузі промисловості;
- розміру об’єкта енергетичного аудиту;
- кваліфікації енергетичного аудитора та/або аудиторської компанії;
- типу аудиту відповідно до ДСТУ ISO 50002:2016;
- кількості вимірювань та обсягу робіт з енергетичного аудиту;
- точності і глибини проведення аналізу;
- обсягу інформації, наданої замовником енергоаудиту тощо.
Всі ці аспекти необхідно врахувати як підприємствам, які замовляють цю послугу, так й самим консалтинговим компаніям при підготовці своєї цінової пропозиції.
«Для прийняття оптимального рішення про встановлення ціни на свої послуги енергоаудиторській компанії варто розробити стратегію ціноутворення. Оптимально сформована цінова стратегія є однією зі складових комерційного успіху, забезпечення її конкурентоспроможності», – зазначає консультант проєкту «Консультування підприємств щодо енергоефективності», кандидат технічних наук Анатолій Чернявський.
В рамках проєкту розроблені Методичні рекомендації щодо визначення вартості енергетичного аудиту, скориставшись якими можна сформувати об’єктивну ціну на цю послугу. Приблизна вартість енергоаудиту для середнього підприємства буде сягати 250 000 – 400 000 грн. Вартість – для великого підприємства стартує від 700 000 грн.
Важливим є те, що завдяки проведенню енергетичного аудиту підприємство отримує не лише аналіз свого споживання паливно-енергетичних ресурсів, а й частину стратегічного плану розвитку на декілька років уперед. Проте звіт з енергетичного аудиту не повинен залишатися на полицях менеджменту підприємства. До рекомендацій енергоаудиторів та розроблених енергоефективних заходів керівництво підприємства має поставитись серйозно та забезпечити їхню подальшу реалізацію. Завдяки цьому підприємство краще продемонструє соціальний, економічний та екологічний вплив як на своїх працівників, так і на регіон або навіть країну. Адже енергоефективне підприємство – це свідомий бізнес.
Автор: Радниця проєкту «Консультування підприємства щодо енергоефективності» Наталія Усенко
