Українські підприємства та дослідні організації долучилися як до запуску першого супутника та польоту Юрія Гагаріна, так і до останнього великого проекту СРСР – надважкої ракет «Енергія» і шатлу «Буран».
Наукові дослідження, розробки і виробництво в Україні становили близько 28% всього ракетно-космічного комплексу СРСР у 1960-80 роки, наводять дані західних експертів автори другої української космічної програми. Тоді Радянський Союз виводив на орбіту більше 80% всього корисного навантаження світу – від 300 до майже 600 тонн.
Із здобуттям незалежності Україна отримала під контроль 130 ракетно-космічних організацій із більш ніж 200 000 спеціалістів. Більшість з них звикли працювати на військові цілі. У 1980-х роках в Україні вироблялось більше 100 ракет на рік, з яких близько 90 були бойовими. Підприємства галузі підпорядковувалися Міністерству загального машинобудування у Москві. Із розпадом Союзу фінансування і замовлення із «центру» припинились.
«В умовах повсюдного хаосу, анемії промисловості і відсутності будь-якої здорової ініціативи» колишній завідувач сектора ракетної та авіаційної техніки ЦК КПУ Володимир Горбулін взявся створювати Національне космічне агентство. Його зусилля завершилися указом президента Леоніда Кравчука про створення установи від 29 лютого 1992 року.
Агентство стало основним координатором галузі. Його метою декларували збереження і розвиток космічних підприємств. Робити це вирішили через космічні програми, що приймалися на п’ять років. Першу затвердили 7 червня 1994 року. Документ фактично формував держзамовлення на космічну техніку і наукові проекти. В ньому вказують список пріоритетних напрямів і обсяги їх фінансування.
За останні 30 років урядовці розробили п’ять програм на загальну суму в $3,05 млрд в цінах 2020 року.
- Жодну не профінансували і не реалізували в повному обсязі.
- Кількість робітників галузі з 1991 року впала більш ніж в 10 разів.
- З 2018 року країна живе без космічної програми.
- Новий документ, що передбачає 15,76 млрд грн бюджетних коштів на фінансування програми, з жовтня 2021 року очікує на розгляд у Верховній Раді.
В найближчі місяці AIN.UA планує оглянути всі програми: які проекти планували, що і за скільки грошей зробили, а що так і залишилось припадати пилом. Спробуємо розібратись, Україна — космічна держава чи це лише гарне гасло.
Уважні читачі напевно звернули увагу на заголовок — чому там «35 років українського космосу», якщо ми зовсім недавно святкували 30 років незалежності. Все просто — редакція AIN.UA також розгляне нову програму, яка планувалась на 2021-2025 роки. У документі на найближчі п’ять років, найбільшому за видатками з 2008-го, редакція планує розібрати ключові проекти на реальність їх реалізації.
Перші тексти — вже у січні, вихід матеріалів — щотижня.
