Сергій Атамась, керуючий партнер Kreston Ukraine, у своїй статті розповідає про те, як IT-компанії проходитимуть аудит на відповідність критеріям «Дія Сіті» та як це вплине на ринок таких послуг.
Найближчим часом в Україні будуть реалізовані нові підходи щодо розвитку цифрової економіки Завдяки нещодавно затвердженим парламентом змінам у Податковий кодекс (Закон 1946-IX) екосистема «Дія Сіті» зі спеціальним правовим режимом запрацює з початку 2022 року.
Ініціативи щодо розвитку технологічного сектора через сприятливі умови є звичною світовою практикою стимулювання економіки. В Україні це важливо ще й тому, що існує необхідність зробити ринок прозорішим, навести лад із оформленням співробітників, повернути частину виручки в українську юрисдикцію. Крім ставки на власне органічне зростання галузі, існують очікування щодо релокації зарубіжних IT-компаній, надходження іноземних інвестицій у сектор.
Важко спрогнозувати, якою популярністю у IT-компанії буде користувались «Дія Сіті». Але з огляду на те, що податковими преференціями можуть також скористатися недобросовісні компанії, держава додала елементи контролю.
Так, наприклад, для отримання статусу резидента компанії мають відповідати критеріям, визначеним у Законі 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», а саме: 90% доходів від певних видів діяльності, середньомісячний розмір винагороди працівників — не менше 1200 євро, чисельність працівників більше 9 осіб та ін.
Ці показники будуть щороку моніторитися на основі поданих резидентами звітів про відповідність та обов’язкових незалежних висновків, наданих суб’єктами аудиторської діяльності. Форму звіту ще не затверджено, але його зміст визначено Законом, що включає в себе запевнення про відповідність резидента «Дія Сіті» всім вимогам та твердження щодо критеріїв.
Звіт про відповідність вимогам разом із незалежним висновком щороку до 1 червня подаються до уповноваженого органу. Слід звернути увагу на те, що не всі аудиторські компанії можуть готувати незалежний висновок. На 06.01.2022 функціонували 879 суб’єктів аудиторської діяльності, але лише 219 компаній потрапляє під критерії Закону 1667-ІХ — перебування у 3-му реєстрі з правом проводити обов’язковий аудит фінансової звітності, визначеному у Законі 2258-VIII «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».
Подібне обмеження підвищує рівень вимог до аудиторських компаній, водночас учасників 3-го реєстру досить багато і вони численні та представлені у всіх регіонах країни. Детальні списки з контактами аудиторів завжди є актуальними на сайті Аудиторської Палати України.
Ціноутворення в аудиторських компаніях дуже відрізняється, і особливо це відчуватиметься у проектах першого року перевірки. Крім того, у аудиторських компаній можуть виникнути сумніви у виборі міжнародних стандартів, які мають регулювати підходи аудиторів.
Я припускаю, що базовим буде МСЗНВ 3000 «Завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації», або МСА 700 «Формування думки та складання звіту щодо фінансової звітності», якщо формувати незалежний висновок у рамках класичного аудиту фінансової звітності. Тоді аудитори будуть надавати впевненість про відповідність у окремому розділі звіту незалежного аудитора під заголовком «Звіт щодо вимог інших законодавчих та нормативних актів».
МСЗНВ 3000 та МСА 700 обидва регулюють завдання з впевненості, але перший не відноситься до аудиту, який застосовується в контексті виключно фінансової звітності. І, якщо із МСЗНВ 3000 треба зібрати докази для оцінки тверджень резидентів «Дія Сіті» у звіті про відповідність, то МСА 700 вимагає перевірки всієї фінансової звітності відповідно до концептуальної основи звітування, оцінки системи внутрішнього контролю, оцінки здатності бізнеса продовжувати свою діяльність та інше.
Тому, поки майбутні резиденти «Дія Сіті» не проходять обов’язковий або ініціативний аудит, МСЗНВ 3000 буде варіантом менш затратним та швидким за строками. При цьому, спроможність викривлення маніпуляцій із виконанням критеріїв на відповідність Закону 1667-ІХ буде на однаковому рівні.
На мою думку, вартість аудиторських послуг з часом може закріпитися на рівні $3000-$4000 із строком виконання близько 2-3 тижнів для середніх по розміру компаній-резидентів. Для великих резидентів буде включатися у звичайну ціну аудиту фінансової звітності.
Вартість зазвичай базується на прогнозі часу, котрий потрібен для виконання завдання аудиторській команді. Тому резидентам рекомендовано запитувати калькуляцію від аудиторів та порівнювати різні пропозиції щодо вартості часу, складу команди та строків виконання етапів проекту.
Якщо оцінювати, наскільки Закон 1667-ІХ вплине на аудиторський ринок, можна скористатися найближчими доступними даними. Загальний обсяг ринку у 2020 році, за даними АПУ, склав 3,17 млрд грн. із щорічним приростом близько 10%. У 2022 році об’єм наданих аудиторами послуг буде близько 3,83 млрд грн.
Відповідно до 360 Tech Ecosystem Overview, в Україні 1700 продуктових компаній і 533 сервісних, і якби 70% цих компаній стали резидентами «Дія Сіті» та скористалася послугами аудиторів, новий сегмент на аудиторському ринку склав би близько 5%. Тобто на рівні половини щорічного приросту.
Слід також відзначити, що для IT-компаній вимога співпраці з аудиторами може стимулювати розвиток корпоративного управління, бо підвищення прозорості фінансових систем та систем внутрішнього контролю зазвичай частково усуває складнощі із аналітикою та прогнозуванням, та налагоджує відносини з інвесторами.
Також сподіваємося, що спеціальний правовий режим «Дія Сіті» завдяки своїм умовам залучить іноземні технологічні компанії. Це може посилити шанси досягти встановленої державою мети до 2024 року — 10% частка IT у ВВП країни.
Автор: Сергій Атамась, керуючий партнер Kreston Ukraine
